Рішення № 77045150, 04.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 825/2428/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Демусенко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2С,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3П.) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05.06.2018 №050813. В підготовчому судовому засіданні проведено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області замінено на Державну службу України з безпеки на транспорті, оскільки відповідно до положень п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області не має статусу юридичної особи та адміністративної процесуальної дієздатності, а отже не може бути відповідачем у даній справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що норма абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі якої відповідачем застосовано до перевізника санкції, передбачає можливість їх застосування виключно у разі надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39, 48 цього Закону. В свою чергу, у час зафіксований оскаржуваною постановою та актом перевірки позивач не надавав жодних послуг з перевезення пасажирів, а тому відсутні нормативні підстави для застосування фінансових санкцій за відсутності необхідної кваліфікуючої ознаки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав зазначених ним у відзиві на позов та вказав, що на момент проведення перевірки транспортного засобу позивача в ньому були присутні пасажири, а сам транспортний засіб знаходився на платформі автостанції №2 в м. Чернігів, що беззаперечно свідчить про надання позивачем послуг з перевезення.

Ухвалою від 26.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 24.09.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.04.2018 №393, відповідно до графіку проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 30.04.2018 по 06.05.2018, на підставі направлення від 02.05.2018 №018596 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області на автостанції №2 (АС-2) в м. Чернігові була проведена рейдова перевірка, про що складено Акт №050279. Перевірка проводилась о 13 год 55 хв.

В ході проведення перевірки та транспортного засобу SETRA S 215, державний номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що він належить ФОП ОСОБА_3 Також, в Акті перевірки було зазначено, що при наданні послуг по перевезенню пасажирів на маршруті загального користування Чернігів - Гончарівське, згідно трафарету на передньому вітровому склі (фотокопія наявна в матеріалах справи), у водія відсутні документи, перелік яких визначений ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: розклад руху, схема маршруту, таблиця вартості проїзду за що передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Застосування вказаної норми відповідач обгрунтовує тим, що на момент перевірки транспортного засобу позивача в ньому були присутні пасажири, а сам транспортний засіб знаходився на платформі автостанції №2 в м. Чернігові, що на його думку, свідчить про надання позивачем послуг. Наведене, зокрема, підтверджується показами свідків, допитаних в судовому засіданні під присягою. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проводили перевірку позивача, вказують на перебування в автобусі на момент проведення перевірки двох осіб. В той же час, жодних даних про наведене в Акті не зазначають.

В той же час, допитаний у якості свідка ОСОБА_6 вказує на те, що автобус позивача дійсно знаходився біля автостанції з відповідним трафаретом, оскільки у зв'язку з раптовою поломкою автобуса перевізника ТОВ "Гончарівськ Пасс Сервіс" мав здійснювати перевезення пасажирів по маршруту "Чернігів - Гончарівське" після оформлення відповідних транспортних документів. На час перевірки в автобусі пасажири не перебували, автобус знаходився у технічній зоні, а не на платформі, як вказує відповідач, рух з пасажирами не здійснювався, а перевезення по вказаному маршруту не проводились, оскільки, автобус, який вийшов з ладу, було вчасно відремонтовано. Тобто, допомога позивача взагалі не знадобилась.

Так, за виявлені під час перевірки порушення, відповідачем винесено постанову від 05.06.2018 №050813, яка є предметом даного спору.

Вирішуючи вказаний спір по суті, суд зважає на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби за переліком згідно з додатком 3. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1378-р здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З системного аналізу положень п.3 та п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок) вбачається, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органів державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Як було встановлено судом, в ході проведення перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області було встановлено порушення перевізником зазначеної вище норми Закону України "Про автомобільний транспорт" в результаті чого, позивача притягнуто до відповідальності за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії, у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до п.25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Порядку). У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку).

Про час і місце розгляду справи про порушення позивача було повідомлено та викликано на 05.06.2017 повідомленням від 11.05.2018 №877/40/1-18, яке позивачем отримано особисто 14.05.2017.

За результатами розгляду справи про порушення відповідачем винесено оскаржувану постанову. Відповідно до п.29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Суд констатує, що відповідач виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасно інформування позивача про час, місце та результати розгляду справи про порушення та дотримався наведених вище положень, які регулюють процедуру розгляду справи та прийняття відповідного рішення за його результатами.

Втім, суд не погоджується з думкою відповідача про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" за що передбачена відповідальність, визначена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону, оскільки жодних належних та допустимих доказів відповідачем на підтвердження своєї думки суду не надано. В Акті перевірки відсутні дані щодо перебування в автобусі позивача пасажирів та здійснення ним саме перевезень. Відповідачем також не доведено, що автобус позивача знаходився саме на платформі автостанції №2, а не у технічній зоні.

Так, згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, суд не приймає до уваги пояснення свідків відповідача, які, до того ж, і проводили перевірку, про те, що бачили, як автобус позивача підійшов до платформи, прийняв пасажирів та рушив за маршрутом, оскільки такий доказ мав бути належно оформлений в межах повноважень, наданих суб’єкту владних повноважень при проведенні перевірки. Фотокопія, на яку посилався представник відповідача також не може бути належним доказом, оскільки відсутня дата та час, також відсутня прив’язка до місцевості – неможливо встановити, що автобус позивача фотографували на автостанції №2 в м. Чернігові. Докази відправлення автобуса позивача з пасажирами також відсутні. Відповідно пояснення свідків відповідача, як такі, що не були належно відображені в Акті перевірки, є недопустимими. І у такому випадку, суд визнає допустимим пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що автобус позивача дійсно знаходився біля автостанції у технічній зоні з відповідним трафаретом, оскільки у зв'язку з раптовою поломкою автобуса перевізника ТОВ "Гончарівськ Пасс Сервіс" мав здійснювати перевезення пасажирів по маршруту "Чернігів - Гончарівське" після оформлення відповідних транспортних документів. При цьому свідок наголосив, що рух автобуса позивача з пасажирами не здійснювався, і перевезення автобусом SETRA S 215по вказаному маршруту не проводились, оскільки, автобус, який вийшов з ладу, було вчасно відремонтовано. Тобто, допомога позивача взагалі не знадобилась.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова від 05.06.2018 №050813 про застосування фінансових санкцій винесена необґрунтовано, а тому її належить скасувати у зв'язку з недоведеністю обставин, які покладені в основу правопорушення.

З огляду на викладене, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 05.06.2018 №050813 необхідно задовольнити.

У відповідності до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області від 05.06.2018 №050813.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1 762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,14034, ід. код НОМЕР_2).

Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Пермоги,14 м. Київ 01135 код ЄДРПОУ 39816845).

Повне рішення суду складено 11 жовтня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк