Рішення № 77045135, 10.10.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/860/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( далі - позивач), звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведені перерахунку розміру призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці та виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, яка становить 35856,70 грн., починаючи з 13 квітня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача судовий збір в сумі 1409,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незважаючи на те, що його стаж, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить більше 36 років 16 днів, розпорядженням відповідача від 24 квітня 2018 року призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 13 квітня 2018 року в розмірі 80% від заробітку 32560,00 грн.

9 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку розміру призначеного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% заробітку діючого судді, а також проведення виплати різниці недоотриманої суми. За результатом розгляду заяви відповідач листом від 2 серпня 2018 року №20497/09-03 відмовив позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з тим, що стаж роботи на посаді судді становить 15 років 5 місяців 28 днів. Також було зазначено, що підстав для зарахування до цього стажу періоду проходження строкової військової служби та навчання у Київському державному університеті немає. При цьому відповідач залишив поза увагою період роботи позивача - 17 років 4 місяці і 9 днів на різних прокурорських посадах.

Позивач також звертає увагу на те, що Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» внесено зміни до Закону №1774- VIII, у зв’язку з чим посадовий оклад суді встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 24 липня 2018 року № 11-13636/18 апеляційним судом Чернівецької області здійснено перерахунок суддівської винагороди з 1 січня 2018 року та видано йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 35856,70 грн.

На думку позивача, відмова у здійсненні перерахунку розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплаті щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди з 13 квітня 2018 року є протиправною, а тому останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

20.09.2018 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що робота на посаді судді позивача відповідно до записів його трудової книжки та розрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає - 15 років 5 місяців 28 днів, а отже Головним управлінням правомірно обчислено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80%.

На думку відповідача, правових підстав для зарахування позивачу до стажу роботи судді періодів роботи на прокурорських посадах (згідно розрахунку стажу судді), строкової військової служби та обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % немає.

За таких обставин просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

03.10.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в обґрунтування якого зазначено, що не погоджується із запереченнями відповідача з огляду на те, що відповідач неправильно тлумачить норми матеріального права, які необхідно застосувати для визначення його стажу роботи на посаді судді. Оскільки, законодавством, яке діяло на момент призначення суддею позивача та набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, час роботи на посадах прокурорів і слідчих, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.

06.09.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини першої, 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановленні наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно записів в трудовій книжці серії БТ-І № 4202152 ОСОБА_1:

- з 02 серпня 1984 року по 06 серпня 1986 року працював на посаді помічника прокурора Сокирянського району Чернівецької області;

- з 07 серпня 1986 року 07 серпня 1989 року працював на посаді старшого помічника прокурора Сокирянського району Чернівецької області;

- з 08.08.1989 року по 15.09.1993 року працював на посаді помічника прокурора Чернівецької області;

- з 19.09.1993 року по 05.09.1999 року працював на посаді заступника прокурора м. Чернівці;

- з 06.09.1999 року по 09.12.2001 року працював на посаді прокурора Глибоцького районного суду Чернівецької області;

- з 02.09.2002 року по 15.03.2006 року працював на посаді судді Глибоцького районного суду Чернівецької області.

- з 16.03.2006 року по 12.04.2018 року - суддею апеляційного суду Чернівецької області.(а.с.12-15)

29.03.2018 року Рішенням Вищої ради правосуддя № 928/0/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Чернівецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку. (а.с.16)

12.04.2018 року наказом в.о. голови апеляційного суду Чернівецької області № 05-05/40-к припинено трудові відносини, та відраховано позивача зі штату суду.(а.с.17)

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 12 квітня 2018 року, наданого апеляційним судом Чернівецької області, стаж позивача становить 36 років 16 днів, з них 15 років 7 місяців і 11 днів на посаді суді, 17 років 4 місяці і 9 днів на різних прокурорських посадах та 3 роки і 26 днів - строкова військова служба. (а.с.18)

09.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою (отримана 12.07.2018р.), про здійснення перерахунку розміру призначеного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% заробітку діючого судді, а також проведення виплати різниці недоотриманої суми. (а.с.19)

02.08.2018 року листом №20497/09-03, відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Посилаючись на п.25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року та ст.137 цього Закону відповідачем зазначено, що стаж роботи на посаді судді становить 15 років 5 місяців 28 днів, а підстав для зарахування до цього стажу періоду проходження строкової військової служби та навчання у Київському державному університеті немає. Відсутні підстави для проведення перерахунку розміру призначеного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% заробітку.

Враховуючи викладене вище, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене в розмірі 80 відсотків із заробітку 32560,00 грн. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 26048,00 грн. (а.с.20)

Згідно довідки Апеляційного суду Чернівецької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.07.2018 року № 06-06/96/18, яка видана ОСОБА_1 - станом на 12 квітня 2018 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 35856,70 грн. В довідці також міститься посилання на те, що відповідно до внесених змін до Закону №1774-VІІІ, зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ (змінено розмір прожиткового мінімуму з суми 1600 грн. на розмір 1762 грн.). (а.с.22)

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 02 вересня 2002 року по 15 березня 2006 року позивач працював на посаді судді Глибоцького районного суду Чернівецької області, а з 16 березня 2006 року по 12 квітня 2018 року - суддею апеляційного суду Чернівецької області. Загальний стаж роботи позивача становить 36 років 16 днів, з них 15 років 7 місяців і 11 днів на посаді суді, 17 років 4 місяці і 9 днів на різних прокурорських посадах та 3 роки і 26 днів - строкова військова служба.

Згідно з п.25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року в редакції Закону № 1798-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який був чинним на час звільнення у відставку позивача, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність - здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами відповідача 24 квітня 2018 року призначено довічне грошове утримання судді у відставці – ОСОБА_1 з 13 квітня 2018 року в розмірі 80% від заробітку 32560 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписи вказаних норм вказують на те, що право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, що не підлягає обмеженню.

Згідно з частиною 1 статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7

липня 2010 року №2453-VІ (далі - Закон №2453) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Частиною 1 статті 131 Закону №2453 визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

За правилами абзацу четвертого п.34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року в редакції Закону № 1798 від 21 грудня 2016 року судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ, втрата чинності від 01.01.2011, підстава – Закон № 2453-VI.) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з п.3.1 постанови № 865 Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", що діяла на час набуття позивачем права на довічне грошове утримання, (втрата чинності від 01.01.2012, підстава – Постанова КМУ №1097-2010-п) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Таким чином законодавством, яке діяло на момент призначення позивача суддею та набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI, передбачено зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, час роботи на посадах прокурорів і слідчих, та період проходження строкової служби.

В ході розгляду справи судом встановлено, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді на момент подання заяви про відставку (14 березня 2018 року) становить 36 років 16 днів.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що суддя у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше - 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач протиправно залишив поза увагою та не врахував період роботи позивача - 17 років 4 місяці і 9 днів на прокурорських посадах, що окрім іншого, звертаючись з відповідною заявою доводив і позивач (заява від 09.07.2018 р., а.с.19).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, порушивши при цьому вимоги п.34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року в редакції Закону № 1798-VІІІ від 21 грудня 2016 року в частині визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення позивача на посаду судді, і тим самим порушив його права, гарантовані Конституцією України.

Так, за змістом статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішення № 8-рп/20р5 від 11 жовтня 2005 року, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України № З-рп/2013 від 3 червня 2013 року (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень, ст.2, абз.2 розділу 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, ст.138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Отже, враховуючи наведені вище норми законодавства та позицію Конституційного Суду України, зважаючи на те, що стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням періоду проходження строкової служби та стажу роботи на посадах прокурорів складає 36 років 16 днів - суд дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання позивача повинно виплачуватись в розмірі 90 % заробітної плати судді (80 % - за стаж роботи 20 років + по 2 % за кожен рік роботи понад 20 років, але не більше 90 %) - а тому відмова у проведенні перерахунку розміру призначеного довічного грошового утримання судді у відставці та виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди є протиправною.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Будченко проти України" (заява N38677/06) зазначено, що відсутність механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання у право особи за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, а також принципу верховенства права, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання позивача з 13.04.2018 року, як судді у відставці, у розмірі 90% є протиправними, та такими, що порушують право на володіння своїм майном.

При прийнятті рішення суд також враховує висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 08 червня 2017 року у справі N К/800/18222/17.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що звертаючись до суду позивач посилався також на вимоги ЗаконуУкраїни від 15 травня 2018 року № 2415 “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, яким внесено зміни до Закону № 1774- VIII, у зв'язку з чим посадовий оклад суді встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 24 липня 2018 року №11-13636/18 апеляційним судом Чернівецької області здійснено перерахунок суддівської винагороди з 1 січня 2018 року та відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 35856,70 грн.

Суд погоджується з вказаними обґрунтуваннями позивача, оскільки такі обґрунтування є беззаперечними, і такими, що не підлягають доведенню або ж спростуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено статтею 245 КАС України.

Частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення (окрім іншого) про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Звертаючись до суду, позивач (як зазначалось вище) одну із вимог адміністративного позову виклав наступного змісту: «визнати дії протиправними…». На думку суду, позивач в цій частині вимог, помилково визначив для себе спосіб відновлення порушеного права у вигляді визнання дій протиправними. По своїй суті «дія», це перш за все стан активної поведінки відповідача. З огляду на встановлені судом обставини вбачається, що відповідач у спірних правовідносинах вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає в не перерахунку довічного грошового утримання судді, а тому належним способом захисту порушеного права є все ж таки – визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Щодо іншої частини вимог, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду позивач просив здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, яка становить 35856,70 грн., починаючи з 13 квітня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

На думку суду, вказана вище вимога з огляду на норми статті 245 КАС України, а також встановлені обставини справи є цілком обґрунтованою, і такою, що знайшла своє підтвердження виходячи із досліджених судом доказів, а відтак така вимога теж підлягає задоволенню повністю.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази і довести певні обставини, які свідчать про правомірність його дій/бездіяльності, законність прийнятих рішень. Однак, відповідач у згаданих правовідносинах, жодним доказом або ж нормою законодавства не спростував доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., як за дві позовні вимоги (квитанція 0.0.1126341264.1 від 06.09.2018 року). Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин щодо перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України «Про судовий збір», а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 1409,60 грн. : 2 = 704,80грн.).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати – судовий збір в сумі 704,80грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведені перерахунку розміру призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці та виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, яка становить 35856,70 грн., починаючи з 13 квітня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м.Чернівці вул.Оренбурзька, 7А, код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (с.Коровія Глибоцького району Чернівецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.

5 . Повернути на користь ОСОБА_1 (с.Коровія Глибоцького району Чернівецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Боднарюк О.В.