Ухвала суду № 77044442, 11.10.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

м. Рівне

"11" жовтня 2018 р. Справа № 9/83

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марача В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" про забезпечення позову у справі

за заявою Трудовий колектив ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до боржника Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"

про банкрутство

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, Рівне-21, код ЄДРПОУ 00235884)

до відповідачів: Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради (юридична адреса:35331, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Першотравнева,2. Фактична адреса:33000, м.Рівне, вул. Івана Вишенського,4а, код ЄДРПОУ 03352053);

товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф" (33024, м.Рівне, вул. Соборна,370, код ЄДРПОУ 24176519).

про скасування рішення державного реєстратора

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 26.09.2017 року визнано банкрутом ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів"(33021, м. Рівне-21, ІК 00235884). Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Щербаня О.М.

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів: Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради (юридична адреса:35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул.Першотравнева,2. Фактична адреса:33000, м. Рівне, вул. Івана Вишенського,4а, код ЄДРПОУ 03352053); товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф" (33024, м. Рівне, вул. Соборна,370, код ЄДРПОУ 24176519), в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер:42376547 від 03.08.2018 року, щодо об"єкту нерухомого майна- складу зливу нафтопродуктів, реєстраційний номер 1614058056246, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Залізнична,1а.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 01.08.2018 року державним реєстратором Чернацькою О.В. КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» було проведено реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - склад зливу нафтопродуктів, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1614058056246, що знаходиться за адресою: Рівненська обл.., Рівненський р-н, с. Городок, вул.. Залізнична, 1а. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містились відомості про те, що підставою для реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна було рішення органу місцевого самоврядування, витяг, серія та номер № 251, видане 30.11.2012 року Городоцькою сільською радою та рішення господарського суду Рівненської області по справі № 15/463 від 17.12.2003 року.

Позивач зазначає, що з відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна йому стало відомо, що складовою частиною об'єкта нерухомого майна було операторська-роздаточна (літ В-1) площа якого становила 17,4 кв.м. (до складу якого увійшли такі складові як операторська-роздаточка (літ. В-1), прибудова (в), насосна (літ. Е), бокси (літ. Г), площадка (літ. І), обваловка складу зливу нафтопродуктів (літ. Ж), резервуарний парк горизонтальних резервуарів (літ. З), наливна естакада (літ. К), огорожа (№1), огорожа (№2)), склад зливу нафтопродуктів (будівля будки) літ. Б-1 загальною площею 13,6 кв.м., склад зливу нафтопродуктів (естакада зливу нафтопродуктів) літ. Д-1, прибудова (д), прибудова (д1) загальною площею 186,7 кв.м.

Згідно до Інформації № 133318486 від 06.08.2018 року підставою для реєстрації права власності стало рішення індексний номер 42376547 від 03.08.2018 року, яке було винесено у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування, витяг, серія та номер № 251, видане 30.11.2012 року Городоцькою сільською радою та рішення господарського суду Рівненської області по справі № 15/463 від 17.12.2003 року, згідно до якого власником даного об'єкту є Товариство з обмеженою відповідальністю «РІФ».

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.12.2003 року по справі № 15/463 право власності за ТОВ «РІФ» було визнано на склад зливу нафтопродуктів, що включав в себе - площадку, роздаточна, будка та естакада, що знаходилися за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул.. Б.Штейнгеля, 4а.

Рішення суду від 17.12.2003 року підтверджувало набуття права власності ТОВ «РІФ» на роздаточну загальною площею 14,2 кв. м., а не на комплекс будівель під назвою «операторська-роздаточна (літ В-1») площа якого становила 17,4 кв.м., до складу якого увійшли такі складові як операторська-роздаточка (літ. В-1) загальною площею 14.2 кв.м., прибудова (в), насосна (літ. Е) загальною площею 5,5 кв.м., бокси (літ. Г) загальною площею 62,0 кв.м., площадка (літ. І), обваловка складу зливу нафтопродуктів (літ. Ж), резервуарний парк горизонтальних резервуарів (літ. З), наливна естакада (літ. К), огорожа (№1), огорожа (№2), що сумарно займає площу 81,7 кв.м., а не 17,4 кв. м., як вказано державним реєстратором.

Також даним рішенням визначалося право власності на будівлю будки та естакаду зливу нафтопродуктів загальною площею 200,3 кв. м., а не на будівлю будки площею 13,5, естакаду зливу площею 186,7 кв. м., та дві прибудови, які не включено до площ вищевказаних об'єктів нерухомого майна.

Позивач зазначає, що вищевказані об"єкти нерухомого майна перебувають у власності ВАТ "РЗТА" і протягом 1994-2016 років третіми особами не відчужувались, що підтверджується інвентаризаційними відомостями за даний період.

Позивач вважає, що дана обставина є свідченням того, що за ТОВ «РІФ» незаконно зареєстровано право власності на майно, яке є власністю Позивача, оскільки згідно документу, який став підставою для реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт, який включає в себе комплекс будівель і споруд, право власності набувалось на склад зливу нафтопродуктів, що включав в себе - площадку, роздаточна, будка та естакада, що знаходилися за адресою: Рівненська обл.., Рівненський р-н, с. Городок, вул.. Б.Штейнгеля, 4а, а не на об'єкти, що вказані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Набуття ТзОВ "Ріф" права власності на вказаний комплекс будівель та споруд (у зазначеному складі), порушує права та інтереси Позивача щодо його власності та законні права кредиторів ВАТ "РЗТА" на погашення їх вимог за рахунок реалізації майна боржника.

10.10.2018 року Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю "РІФ" звернулося в Господарський суд Рівненської області із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в якій просить, посилаючись на ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України:

1.Заборонити Відкритому акціонерному товариству «Рівненський завод тракторних агрегатів» укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна за адресою Рівненська обл., Рівненський р., с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок 4а: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636811056246, об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс (Складова частина об'єкта нерухомого майна: Складське приміщення, 3-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 62, матеріали стін: цегла; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Будівля мазуто насосна, 1-1, опис складової частини: загальна площа (кв.м):78.8, матеріали стін: цегла, опис: і-Прибудова, іі-Споруда нульової ємкості; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Насосна станція, ї-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 5.5, матеріали стін: цегла, Опис: Ї-Резервуар, її-Сходи; Складова частина об'єкта нерухомого майна : Насосна станція, Й-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 13.3, матеріали стін: цегла; Складова частина об'єкта нерухомого майна : Насосна станція, К-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 5.2, матеріали стін: цегла).

2.Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна за адресою Рівненська обл., Рівненський р., с.Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок 4а: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636811056246, об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс (Складова частина об'єкта нерухомого майна: Складське приміщення, 3-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 62, матеріали стін: цегла; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Будівля мазуто-насосна, 1-1, опис складової частини : загальна площа (кв.м):78.8, матеріали стін: цегла, опис: і-Прибудова, і 1-Споруда нульової ємкості; Складова частина об'єкта нерухомого майна : Насосна станція, ї-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 5.5, матеріали стін: цегла, Опис: Ї-Резервуар, її-Сходи; Складова частина об'єкта нерухомого майна : Насосна станція, И-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 13.3, матеріали стін: цегла; Складова частина об'єкта нерухомого майна : Насосна станція, К-1, Опис складової частини: загальна площа (кв.м): 5.2, матеріали стін: цегла).

В обгрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "РІФ" зазначає про те, що під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду ВАТ «РЗТА» відчужить будь-яким способом спірні об'єкти на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами до інших відповідачів, що призведе до тривалого непоновлення інтересів Заявника.

Заявник зазначає що має намір подати до суду зустрічний позов щодо скасування державної реєстрації права власності Позивача на спірне майно.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 136 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 138 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція висвітлена у п. 2 та п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Відповідно до п. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням фактичних обставин справи та поданих доказів суд вважає за необхідне зазначити про те, що Відповідач ставить свої інтереси, які ще не захищені судом вище інтересів Позивача. Відтак суд вбачає порушення зі сторони Відповідача вимог ст. 13 Цивільного кодексу України яка зокрема передбачає, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2 ст.13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

При таких обставинах суд не вбачає порушення прав та інтересів Відповідача внаслідок незастосування заходів забезпечення позову. Крім того, суд зазначає, що в даному випадку саме Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд зазначає, що припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.