Ухвала суду № 77043767, 11.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 жовтня 2018 р.Справа №160/7566/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень,–

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської селищної ради №01 від 11.08.2017 року «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської селищної ради №02-20/VII від 22.12.2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху у зв’язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

11 жовтня 2018 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Черкаської селищної ради №02-20/VII від 22.12.2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що відповідно до Протоколу громадські обговорення проекту рішення Черкаської селищної ради «про добровільне об’єднання територіальних громад» проводилися протягом лише 40 хвилин. ОСОБА_1 того, із майже 4000 осіб населення смт. Черкаське, в обговореннях взяла участь лише 38 осіб, що складає менше 1 відсотку від загальної кількості населення. Заявник також зазначає, що оскаржувані в адміністративному позові рішення не були опубліковані та розміщені на офіційному веб-сайті ради. Таким чином, заявник вважає, що є об’єктивні підстави вважати, що вищевказані рішення Черкаської селищної ради прийняті з порушенням діючого законодавства, не відповідають вільному волевиявленню всього населення, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та/або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у зв’язку з чим заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову.

За положеннями частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Пунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт – акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

За приписами частини п’ятої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов’язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

До матеріалів адміністративного позову позивачем було надано копії протоколу зборів територіальної громади Черкаської селищної ради від 10.08.2017 року; рішення Черкаської селищної ради №01 від 11.08.2017 року «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад»; рішення Черкаської селищної ради №02-20/VII від 22.12.2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а також додаток до рішення Черкаської селищної ради №02-20/VII від 22.12.2017 року «План організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад селища міського типу Гвардійське Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та селища міського типу Черкаське Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в Черкаську територіальну громаду з адміністративним центром у селищі міського типу Черкаське».

Суд зазначає, що заявленими способами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок про протиправність рішень Черкаської селищної ради №01 від 11.08.2017 року «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та №02-20/VII від 22.12.2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад», правомірність яких може бути досліджена судом лише при розгляді справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у клопотанні, відсутні, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2