Рішення № 77043693, 25.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Справа № 804/1345/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 р. та картки відмови № UA110040/2018/00001, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110040/2018/00001.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що при митному оформлені товару митна вартість товару має визначатися за ціною контракту. Вважає, що до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану митну вартість товару, обґрунтовано визначено митну вартість товару за ціною контракту, отже рішення про коригування митної вартості товарів № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110040/2018/00001 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.06.2018 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві, зокрема, вказав, що ТОВ «Атлантіс» не виконано вимоги митного органу - не надано витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару. Вказує про виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: розбіжність та відсутність повних відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а саме: заявки на виробництво та відвантаження продукції не надані до митного оформлення, надані платіжні доручення не містять посилання на додаток (специфікацію), інвойс тощо, неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, сума передоплати не відповідає сумі передоплати, яка повинна бути сплачена за оцінювані партію товару, відсутність документів, що підтверджують здійснення покупцем всіх платежів на користь продавця, унеможливлюють підтвердження числового значення митної вартості імпортованих товарів. Отже, враховуючи результати перевірки, виявлені невідповідності та неповнота наданих документів за переліком, сформованим відповідно до положень частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, не підтвердження заявленої митної вартості за результатами проведених розрахунків з урахуванням документів, що надані ТОВ «Атлантіс», керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у відповідача відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 є правомірним (а.с. 90-95).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» та компанією «EURO-ALCO» SRL (СП «EURO-ALCO» Товариство з обмеженою відповідальністю, Республіка Молдова) (продавець) укладено договір поставки алкогольної продукції № 1 від 02 січня 2018 року, за яким продавець зобов’язується виготовити та передати у власність покупця алкогольну продукцію (товар). Найменування, асортимент та кількість товару, а також строки поставки погоджуються сторонами з урахуванням потреб покупця в заявках на виробництво та відвантаження продукції, що підписані належним чином уповноваженими представниками. Постачання товару здійснюється у відповідності до умов договору окремими партіями.

06.02.2018 року між ТОВ «Атлантіс» та «EURO-ALCO» SRL до договору поставки алкогольної продукції № 1 від 02 січня 2018 року укладено додаткову угоду № 2, якою пункт 1.2 договору викладено у наступній редакції: «Найменування, асортимент, кількість, вартість, а також строк поставки товару погоджуються сторонами з урахуванням потреб покупця в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору»; пункт 2.2 договору викладено у наступній редакції: «передбачені умовами договору та специфікації до нього ціни зазначені у доларах США без врахування акцизу, а також включає в себе вартість комплектуючих матеріалів (пляшки, ковпачки, етикеток, гофропродукції тощо), необхідних для виробництва алкогольних напоїв». Пункт 3.3 договору викладено у наступній редакції: «покупець зобов’язаний здійснити відбирання товару у термін за домовленістю між сторонами. Відвантаження товару в транспорт у продавця здійснюється силами та за рахунок продавця, відвантаження товару здійснюється силами за рахунок покупця».

Згідно специфікації вартості продукції, що відвантажується у січні 2018 року, продавець зобов’язується поставити товар на загальну суму 345260 доларів США:

- коньяк ординарний «три звездочки «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Классик», вартість за одиницю 1,05 доларів США, на загальну суму 63000 доларів США,

- коньяк ординарний «три звездочки «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Классик», вартість за одиницю 0,63 доларів США, на загальну суму 37800 доларів США,

- коньяк ординарний «четыре звездочки «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Франс», вартість за одиницю 1,05 доларів США, на загальну суму 12600 доларів США,

- коньяк ординарний «четыре звездочки «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Классик», вартість за одиницю 0,65 доларів США, на загальну суму 8450 доларів США,

- коньяк ординарний «пять звездочек «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Резерв», вартість за одиницю 1,07 доларів США, на загальну суму 11770 доларів США,

- коньяк ординарний «пять звездочек «Жан-Жак» ТМ «Жан-Жак Резерв», вартість за одиницю 0,66 доларів США, на загальну суму 5940 доларів США,

- коньяк ординарний «три звездочки «Аджари», вартість за одиницю 1,10 доларів США, на загальну суму 110000 доларів США,

- коньяк ординарний «три звездочки «Аджари», вартість за одиницю 0,59 доларів США, на загальну суму 23600 доларів США,

- коньяк ординарний «пять звездочек «Аджари», вартість за одиницю 1,12 доларів США, на загальну суму 50400 доларів США,

- коньяк ординарний «пять звездочек «Аджари», вартість за одиницю 0,62 доларів США, на загальну суму 21700 доларів США.

Згідно даної специфікації постачання товару здійснюється партіями на умовах FCA – Республіка Молдова, вул.Букурієй, 20.

05.02.2018 року для митного оформлення ТОВ «Атлантіс» подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію №110040/2018/000851 в режимі ІМ 40 ДР, де митна вартість товару «спіртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: дівін в асортименті: три роки ОСОБА_2 (Adjari) 3120 ящ., 374400 пл. (0,25 л.) – 9360,0 л., (40% спирту) загалом 9360 літрів» була заявлена за ціною договору – 22089,60 доларів США, середня митна вартість товарів склала 6,034 дол. США/ літр чистого 100% спирту (1 пляшка – 0,60 доларів США).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав наступні документи:

- договір поставки алкогольної продукції № 1 від 02.01.2018 року;

- додаток № 1 від 02.01.2018 року до договору поставки № 1;

- інвойс від 25.01.2018 року № 16;

- платіжне доручення від 16.01.2018 року №6;

- договір транспортно-експедиційних послуг від 01.06.2016 року № 0106/16;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 593881 від 30.01.2018 року;

- заявка від 26.01.2018 року б/н на надання транспортно-експедиційних послуг до договору від 01.06.2016 року № 0106/16;

- рахунок-фактура від 30.01.2018 року № 247 на оплату транспортних послуг;

- довідка про експедиційно-транспортні витрати від 30.01.2018 року б/н;

- митна декларація країни експорту від 30.01.2018 року №2070/2018/6240.

Відповідач, ознайомившись з наданими документами, виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 року, яким підвищено митну вартість товару до 7,75 дол. США/ літр чистого 100% спирту. Митна вартість товару скоригована до рівня ЕМД №№ UA500060/2017/024828 від 04.12.2017року, UA110040/2017/007501 від 26.12.2017 року, UA110040/2018/000299 від 18.01.2018 року. Відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України митну вартість товарів, що імпортується відповідно до наявних даних, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу 2ґ.

Судом встановлено, що вказане рішення вмотивовано, тим, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 05.02.2018 року №110040/2018/000851 згенеровано, обов'язкові форми митного контролю 105-2 “Контроль правильності визначення митної вартості товарів”. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару”.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пунктів 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, посадовою особою митниці зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації.

Посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-64 Митного кодексу України та здійснено відповідний розрахунок.

Листом від 05.02.2018 року №98/02 позивач повідомив митницю про неможливість надати додаткові документи, підприємство не має можливості надати уточнюючу інформацію, яка запитувалась в протоколах.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 року № 598, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також, Дніпропетровською митницею 06.02.2018 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110040/2018/00001.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС нову ВМД від 06.02.2018 року №UA110040/2018/000916, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Суд не погоджується з доводами відповідача, вважає вищевказане рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато - логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато - логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов’язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, під час здійснення контролю за правильністю визначення задекларованої ТОВ “Атлантіс” митної вартості товару, відповідачем було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, та цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби. При цьому було виявлено, що задекларована позивачем митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості товарів, ввезених на територію України за іншими угодами (7,75 дол.США за літр 100% спирту). Вказаний факт і став підставою для відмови позивачу в оформленні ВМД №UA110040/2018/000851 та винесенні рішення №UA110040/2018/900008/1 та картки відмови №UA110040/2018/00001.

Натомість, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що митна вартість товару, який задекларовано позивачем (за ціною Договору №1), іншими особами розмитнювався за іншою митною вартістю (7,75 дол. США за літр 100% спирту), не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої ТОВ “Атлантіс” митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

Так, наявність в базі даних відповідача факту ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем у відповідний період часу. Ведення підприємницької діяльності саме і полягає в тому, щоб придбати товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання цього товару в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим ввезення аналогічного товару різними товариствами за різними ціпами і є ознакою ринкової економіки.

Між тим, автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

В свою чергу, відповідно до п.2.1. Розділу II Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року за № 598, відповідачем у рішенні № UA110040/2018/900008/1 в графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не було зазначено, що пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд звертає увагу, що однім з додаткових підтверджень рівня ринкової ціни на товар який зазначений в інвойсі № 1 є висновок експерта від 28.03.2018 року №ГО-718 Дніпропетровської Торгівельно-промислової палати України.

Тому, висновки відповідача про визначення митної вартості по інвойсу №1 за резервним методом по ціні 7,75 дол.США/літр чистого 100% спирту є необґрунтованими, зроблені з порушенням діючого законодавства, без правових підстав.

Судом також встановлено, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині 2 статті 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого позивачем, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребування додаткових документів.

Так, суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність документів, що підтверджують здійснення ТОВ “Атлантіс”, як покупцем, всіх платежів на користь продавця з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, під час митного оформлення товару (коньяк ординарний “три роки ОСОБА_2 (Adjari) 3120 ящ., 374400 пл. (0,25 л.) – 9360,0 л., (40% спирту) загалом 9360 літрів) за ЕМД №UA110040/2018/000851 від 05.02.2018 року, позивачем відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару, було надано митному органу наступні документи, які зазначені в гр.44 ВМД:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, а саме: договір поставки алкогольної продукції № 1 від 02 січня 2018 року разом з додатковою угодою № 2 від 06.02.2018 року.

В додатковій угоді № 2 від 06.02.2018 року сторони внесли зміни до вартості відвантажувальної продукції у січні 2018 року, де зазначено загальну вартість продукції яка планувалась відвантажуватись у січні 2018 року, а саме - 345260 доларів США, в тому числі й загальна вартість коньяку ординарного «три роки ОСОБА_2 (Adjari)» (ємністю 0.25 л., всього 40000 пляшок, по 0,59 доларів США за одиницю).

2) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), а саме: інвойс № 15 від 25.01.2018 року на поставку коньяку ординарного «три роки ОСОБА_2 (Adjari)» (ємністю 0.25 л.), кількість пляшок 37400, по 0,59 доларів США за одиницю, всього на 22089,60 доларів США.

3) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а саме: платіжні доручення від 16.01.2018 року № 6 на суму 69052,00 USD (долар США), від 26.01.2018 року №9 на суму 76560,00 USD (долар США), від 05.02.2018 року №11 на суму 89026,56 USD (долар США), загалом на суму більше 67,96 % усієї Специфікації за січень 2018 року.

Крім того, позивачем до суду було надано лист від продавця поставки алкогольної продукції № 19/02 від 19 лютого 2018 року, яким повністю підтверджено оплату продукції по додатку № 1 до договору – специфікації вартості продукції, що відвантажена у січні 2018 року, у тому числі по рахунок-фактура (інвойс) № 15 від 25.01.2018 року та зазначено про незастосування будь-яких штрафних санкцій до позивача, а також висновок експерта Дніпровської Торгівельно-промислової палати України від 28.03.2018 року №ГО-718, яким підтверджена ринкова вартість розмитнюваного товару, в тому числі й коньяку ординарного «три зірочки три роки ОСОБА_2 (Adjari)» (0,25 л.) по 0,59 доларів США за одиницю продукції.

Також листом банку ПАТ «Перший Українськи міжнародний Банк» від 29.03.2018 року №КНО-09.1.9.2/212, підтверджено оплату товару по додатку № 1 до договору поставки алкогольної продукції № 1 від 02 січня 2018 року „Специфікація вартості продукції відвантажувальної у січні 2018 року".

4) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, а саме: Ліцензія на право здійснення імпорту алкогольних напоїв серії UA№000947, реєстраційних №1700000600077 від 04.07.2017 року.

Таким чином, як під час митного оформлення ЕМД №UA110040/2018/000851 від 05.02.2018 року позивачем були надані всі документи, що підтверджують числове значення митної вартості товару, які обов'язково передбачені законодавством України для митного оформлення товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Так, частиною 2 статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини 1 статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте суд зауважує, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого ТОВ «Атлантіс» товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Дніпропетровською митницею у графі 33 спірного рішення, митницею не зазначена інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд зазначає, що приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Обов'язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), Дніпропетровська митниця ДФС зазначає, що такий метод до даних правовідносин не може застосовуватись, у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Крім того, пунктом 3.16 Розділу 3 "Митне оформлення та інші митні формальності" Загального додатку Конвенції (додаток II до Протоколу) встановлено правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства.

За сукупності викладених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вказує, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки позивачем під час митного оформлення товару були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, суд вважає, що відповідачем було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості, отже рішення про коригування митної вартості товарів № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110040/2018/00001 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини та аналіз чинного законодавства, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів ТОВ «Атлантіс» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3524,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 763 від 15.02.2018 року (а.с. 3).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 25 червня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 05 липня 2018 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (вул.Космічна, 1, м.Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500; код ЄДРПОУ 30012937) до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішення № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 р. та картки відмови № UA110040/2018/00001 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110040/2018/900008/1 від 06.02.2018 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларацій № UA110040/2018/00001 від 06.02.2018 року.

Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (код ЄДРПОУ 30012937) сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524,00 грн. (три тисячі пятсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3