Рішення № 77043434, 10.10.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1837/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги у зв'язку зі звільненням у сумі 19405,26 грн.;

- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги у зв'язку зі звільненням у сумі 19405,26 грн. з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 01.06.2018 року.

Ухвалою від 10.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2007 року отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з выйськової служби та деяких інших осіб". 13.03.2018 року позивач отримав довідку про пенсійне забезпечення із зазначенням складових грошового забезпечення на момент звільнення, відповідно до якої до складу грошового забезпечення належить грошова допомога у зв’язку зі звільненням у сумі 19405,26 грн. Позивач зазначає, що на всю вказану суму нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на день звільнення. На підставі довідки від 13.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії, на що листом від 19.06.2018 року № 134/К-99-1 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійснені такого перерахунку. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що суперечать ст.ст. 1, 2, 12 ч. 2 ст. 51, ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року № 393. Як стверджує позивач, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. У разі подання додаткових документів, що дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. На підставі викладеного позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого ГУ ПФУ в Херсонській області не визнає позовні вимоги, посилаючись на наступне. Відповідно до пункту 7 постанови № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відповідач зазначає, що грошову допомогу при звільненні не можна вважати щомісячним додатковим видом грошового забезпечення у розумінні Постанови № 393, оскільки переліком додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, вказана грошова допомога не передбачена. У результаті проведеної відповідачем перевірки достовірності довідки від 20.12.2017 року № 6/1/823, виданої ОСОБА_1, щодо грошового забезпечення та факту утримання з нього страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлено, що утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 149,63 грн. здійснено з суми грошового забезпечення, що відповідає об’єкту для справляння страхових внесків (з урахуванням максимальної величини) - 7875,00 грн., (довідка № 294/1-23 від 20.02.2018). Отже, при виплаті грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 В сумі 19405,26 грн., сплачено страхові внески лише з суми 7875,00 грн. Таким чином, не дотримано основну вимогу, а саме, сплату з нарахованого грошового забезпечення страхових внесків. Крім того, на сьогодні діють постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" якими визначено складові грошового забезпечення, що включаються при здійсненні перерахунку пенсії та порядок такого перерахунку. При проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до вимог Постанови № 103 враховано наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад – 4790,00 грн., оклад за військове звання – 1410,00 грн., процентна надбавка за вислугу років – 45 % - 2790,00 грн. Отже, пенсія ОСОБА_1 призначена і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначив, що необгрунтованим є розгляд справи в порядку письмового провадження, оскільки, в даному випадку відповідача позбавлено можливості відстояти свою правову позицію у судовому засіданні, ознайомитися з правовою позицією опонентів у справі та інших учасників судового процесу, а предмет розгляду даної категорії адміністративних справ потребує спеціальних знань та додаткових пояснень спеціалістів, які можливо реалізувати лише у судовому засіданні при розгляді справи у загальному порядку. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.10.2018 року позивач надіслав відповідь на відзив, яку суд не приймає до уваги у зв’язку з тим, що відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Пунктом 2 частинами 1 статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.

Щодо позиції відповідача про необґрунтованість розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику сторін, суд зазначає наступне. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) здійснюється на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Разом з тим, відстояти свою правову позицію відповідач може шляхом надіслання до суду письмового відзиву разом з додатками на позовну заяву, яка, відповідно до вимог КАС України, підлягає обов’язковому надісланню. У свою чергу норми КАС України не обмежують відповідача у праві викласти правову позицію в письмовому відзиві, відтак жодних перешкод для реалізації даного права у разі розгляду справи за відсутності сторін не існує.

Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 10.08.2007 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області й отримує пенсію, призначену на підставі ст.ст. 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Відповідно до довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 13.03.2018 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення, виданої на підставі грошового атестату ОСОБА_1 № 425815 та розділювальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовців Херсонського ОВК за лютий 2007 року № 1, № 5, позивач задоволений грошовим забезпеченням з наступного розрахунку: оклад за військовим званням - 130,00 грн.; посадовий оклад - 163,00 грн.; відсоткова надбавка за військову службу (35 %) - 102,55 грн.; надбавка від посадового окладу (50 %) - 81,50 грн.; 100 % надбавка - 395,55 грн.; таємність (10 %) - 16,30 грн.; надбавка за класність 1 кл. (5 %) - 8,15 грн.; надбавка за безперервну службу (70 %) - 570, 89 грн.; премія (33,3 %) - 461,68 грн.; грошова допомога у зв’язку зі звільненням - 19405,26 грн. Всього: 20204,73 грн.

Крім того, у довідці від 13.03.2018 року зазначено, що на загальну суму 20204,73 грн. були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на день звільнення.

04.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки від 13.03.2018 року № 6/11169 про грошове забезпечення.

19.06.2018 року листом № 134/К-99-1 відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" військовослужбовцям перерахунок пенсії здійснюється із врахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавкою за вислугу років. Натомість, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, для перерахунку пенсії не враховуються. Звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 втратила чинність.

Відповідач на підтвердження власних доводів надав суду довідку від 20.02.2018 року № 294/1-23 перевірки достовірності довідки від 20.12.2017 року № 6/1/823, виданої ОСОБА_1, щодо грошового забезпечення та факту утримання з нього страхових внесків і на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з висновками вказаної перевірки утримання страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 149,63 грн. здійснено з суми грошового забезпечення що відповідає об’єкту для справляння страхових внесків (з урахуванням максимальної величини) – 7875,00 грн. З решти суми грошового забезпечення, нарахованого у лютому 2007 року ОСОБА_1, страхові внески не утримано.

Надаючи оцінку законності відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII).

Суд застосовує норми Закону № 2262-XII в редакції, що діяла на час виходу позивача на пенсію.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, становлених законодавством.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та відносини у цій галузі встановлюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 Постанови № 1294).

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV), в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 20.10.2015 року у справі № 21-2942а 15 та від 10.03.2015 року № 21-70а15 грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 346/2949/17.

Таким чином, із наведеного вище слідує, що одноразова грошова допомога при звільненні, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з розміру якого обчислюється пенсія.

Щодо доводів відповідача про несплату ОСОБА_1 із суми грошової допомоги страхових внесків, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону; страхувальниками визначено роботодавців та інших осіб, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із п. 2.1.2 Інструкції платниками страхових внесків є: страхувальники - підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу".

Страхувальниками у розумінні Закону № 2464-VI визначено роботодавців та інших осіб, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 ст. 1).

Таким чином суд вважає, що сплата страхових внесків є обов’язком страхувальника-роботодавця та не залежить безпосередньо від застрахованої особи.

Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача на довідку від 20.02.2018 року № 294/1-23 про перевірку достовірності достовірності довідки від 20.12.2017 року № 6/1/823, виданої ОСОБА_1, як на доказ несплати страхових внесків із суми грошової допомоги, оскільки по-перше, сплата таких внесків є обов'язком роботодавця, по-друге, довідка від 13.03.2018 року містить інформацію про сплату страхових внесків зі всієї суми грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги.

Щодо доводів відповідача, викладених у листі-відмові від 19.06.2018 року № 134/К-99-1 про необхідність перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103 з урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного становм на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, суд зазначає наступне.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників на військові й службі, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

На підставі викладеного суд зазначає, що надані позивачу, як військовослужбовцю, гарантії щодо гідного розміру пенсійного забезпечення не можуть бути звужені прийняттям інших нормативно-правових актів, зокрема, Постанови № 103.

Беручи до уваги те, що на момент виходу позивача на пенсію законодавство передбачало включення до її складу грошового забезпечення, із якого розраховується пенсія, одноразової грошової допомоги у зв’язку із звільненням, вказаний обсяг прав не може бути звуженим. Вимоги постанов Кабінету Міністрів від 30.08.2017 року № 704 та від 21.02.2018 року № 103 підлягає застосуванню для тих категорій військовослужбовців, які набудуть права та вийдуть на пенсію під час дії даний нормативних актів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності не зарахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється премія, грошової допомоги у зв’язку із звільненням.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, відтак задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо відмови ОСОБА_1 (код рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 19405,26 грн.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (код рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) раніше призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 19405,26 грн., починаючи з 01.06.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 10.2.4