Рішення № 77043245, 03.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 р. № 2040/6020/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Будівельник" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Будівельник", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 87877-17 від 06.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 87877-17 від 06.07.2018 прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Представник позивача до судового засідання прибув, підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Будівельник" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- №0000401402 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 223 637,50 грн.;

- №0001991304 від 03.03.2017 про визначення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та пені у розмірі 37,82 грн.;

- №0000391402 від 03.03.2017 про зменшення суми від'ємного значення у розмірі 1 205 666 грн.;

- №0002001304 від 03.03.2017 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.;

- № НОМЕР_1 від 03.03.2017 року про визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 108,00 грн.

У подальшому, контролюючим органом винесено податкову вимогу № 87877-17 від 06.07.2018 року щодо сплати податкового боргу у розмірі 252896,98 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом ст. 37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є, зокрема, скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Також, згідно з вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами огляду скарги. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, суд зазначає, що податкові зобов'язання платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом являються неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу у адміністративному або судовому порядку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Будівельник" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_3 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_4 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_5 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_1 від 03.03.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/1169/17 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Будівельник" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №0002001304 від 03.03.2017 року. В іншій частині позов залишено без задоволення.

У подальшому, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 820/1169/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельник" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/1169/17 - залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/1169/17 залишено без змін.

Представник позивача у судовому засіданні та у позовній заяві посилається на ту обставину, що підприємством подано касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 820/1169/17, та наразі Верховним судом відкрито касаційне провадження у справі, що підтверджується ухвалою Верховного суду від 05.04.2018 року, а тому позивач вважає неузгодженими суми грошових зобов'язань, нарахованих у податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_2 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_3 від 03.03.2017 року, № 002001304 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_5 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_1 від 03.03.2017 року, що дає підстави вважати оскаржувану податкову вимогу протиправною.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Тобто, у даному випадку постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі № 820/1169/17 набрала законної сили 17.01.2018 року, а тому суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання по податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_3 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_5 від 03.03.2017 року, № НОМЕР_1 від 03.03.2017 року за результатами судового оскарження не скасовані та є узгодженими з дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових поясненнях пояснив, що враховуючи те, що станом на 05.07.2018 року позивачем не було сплачено сум грошових зобов'язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 03.03.2017 №0000401402 та №0001991304, а також пені, ГУ ДФС у Харківській області 06.07.2018 року було винесено податкову вимогу № 87877-17, яка була направлена на адресу ПАТ «Будівельник» засобами поштового зв’язку.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржувану податкову вимогу сформовано та надіслано позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому суд не вбачає підстав для скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 87877-17 від 06.07.2018 року.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Будівельник" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Будівельник" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11 жовтня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.