Постанова № 77043149, 08.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. Справа № 1840/2694/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №1840/2694/18

за позовом ОСОБА_3

до Управління поліції охорони в Сумській області

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3Я.) звернувся з позовною заявою до Управління поліції охорони в Сумській області (далі – відповідач, УПО в Сумській області), в якій просить суд:

- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2017 по 11.05.2018 включно у розмірі 45 760, 40 грн. з послідуючим утриманням всіх податків та обов’язкових платежів.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що в період з 15.01.2001 по 17.11.2017 проходив службу в органах Національної поліції України та на момент звільнення мав вислугу років в календарному обчисленні 15 років 21 день. В той же час, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, була виплачена відповідачем у меншому розмірі, із розрахунку 13 років вислуги. Не погоджуючись з такою виплатою, ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до суду, за результатами розгляду якої, Рішенням суду від 26.04.2018 по справі № 818/1012/18 визнано протиправною відмову УПО в Сумській області у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов’язано останнє нарахувати і виплатити недоплачену одноразову грошову допомогу. На виконання вказаного рішення, відповідачем 11.05.2018 перераховано позивачу 21 512, 40 грн.

Беручи до уваги приписи статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_3 вважає, що за час затримки розрахунків при звільненні в період з 18.11.2017 по 11.05.2018, УПО в Сумській області зобов’язане сплатити йому середній заробіток в сумі 45 760, 40 грн., у зв’язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 1840/2694/18, підготовче засідання призначено на 04.09.2018 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від УПО в Сумській області 31.07.2018 надійшов відзив (а.с. 19-27), у якому відповідач зазначив, що позивач проходив публічну службу в Національній поліції України, порядок проходження якої регулюється спеціальним законодавством, у зв’язку з чим, приписи статей 116, 117 Кодексу законів про працю України не розповсюджуються на спірні правовідносини. Також, на думку відповідача, не розповсюджується на спірні правовідносини і Постанова Кабінету Міністрів України, яка визначає порядок обчислення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки ОСОБА_3 отримував грошове забезпечення а не заробітну плату.

З вищезазначених підстав, УПО в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04.09.2018 підготовче провадження у справі № 1840/2694/18 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19.09.2018 о 10 год. 00 хв.

У зв’язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, Ухвалою суду від 11.09.2018 розгляд справи відкладено на 08.10.2018 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, дослідивши подані докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 у період з 15.01.2001 по 17.11.2017 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а потім – органах Національної поліції України, на різних посадах. Наказом № 382 о/с від 16.11.2017 позивача було звільнено зі служби з 17.11.2017 і на день звільнення його вислуга років у календарному обчисленні складала 15 років 00 місяців 21 день.

У зв’язку з тим, що під час звільнення ОСОБА_3 одноразова грошова допомога не виплачувалась, він у грудні 2017 року направив УПО в Сумській області лист з вимогою виплатити вказану грошову допомогу. Втім, 29.12.2017 позивачем була отримана відповідь про відсутність правових підстав для виплати згаданої одноразової грошової допомоги.

Не погоджуючись з відмовою, з метою захисту своїх прав та інтересів, ОСОБА_3 у березні 2018 року звернувся з позовною заявою до суду, за результатами розгляду якої, Рішенням від 26.04.2018 по справі № 818/1012/18 (а.с. 49-50), відмова УПО в Сумській області у виплаті одноразової грошової допомоги визнана протиправною, відповідача зобов’язано нарахувати та виплатити цю допомогу позивачу. На виконання рішення суду, 14.05.2018 УПО в Сумській області сплатило ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в сумі 21 512, 40 грн. (а.с. 34).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, з огляду на таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі – Положення № 114), що визначає порядок проходження служби, а також права і обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до яких належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ та яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством. При цьому, Положенням № 114 не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільнення працівника з органів внутрішніх справ.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, що встановлено ч. 2 ст. 117 КЗпП України.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 звільнено з Національної поліції України 17 листопада 2018 року у відповідності до наказу № 382 о/с, тоді як, виплату одноразової грошової допомоги проведено 14 травня 2018 року на виконання Рішення суду від 26.04.2018 по справі № 818/1012/2018. Тобто, здійснюючи виплату належних позивачу при звільненні коштів, відповідач розумів закон так, що одноразова грошова допомога не підлягає виплаті через відсутність у позивача достатньої вислуги років для призначення пенсії. Не погоджуючись з цим, ОСОБА_3 звертався до суду з позовом про захист своїх прав щодо розміру належних при звільненні сум, за результатами розгляду якого прийнято судове рішення про його задоволення.

На переконання суду, системне тлумачення змісту статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України дає підстави для висновків, що з прийняттям судових рішень, приписи цих статей не застосовуються, а зобов'язання роботодавців виплатити певні кошти замінюється на зобов'язання виконати судове рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Тобто, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати одноразової грошової допомоги, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування згаданих норм права, викладеними у Постанові від 27.06.2018 по справі № 810/1543/17. При цьому, на виконання ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такі висновки мають враховуватись судами при вирішенні справ та є обов’язковими для застосування у своїй діяльності всіма суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для застосування до УПО в Сумській області відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Управління поліції охорони в Сумській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 11.10.2018.

Суддя С.В. Воловик