Рішення № 77043137, 03.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В НИ Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 р. Справа № 818/2434/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2434/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3"

до Управління Держпраці у Сумській області

про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд скасувати припис відповідача № СМ461/186/АВ/П від 25.05.2018 прийнятого за результатами акту від 16.05.2018 № СМ461/186/АВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2018 інспектором праці проведено інспекційне відвідування ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3". За результатами перевірки складено акт № СМ 461/186/АВ від 16.05.2018 та винесено припис № СМ461/186/АВ/П від 25.05.2018 з покладенням обов'язку виконання вимог закону та усунення порушень директором товариства. Зокрема, встановлено порушення ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", а саме не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками товариства роботи - табелі обліку використання робочого часу ведуться без дотримання всіх обов'язкових реквізитів, які мають містити первинні облікові документи.

За твердженнями позивача, порушення, викладені в акті перевірки щодо порушення суб'єктом господарювання ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" не відповідають фактичним обставинам справи, товариство здійснює достовірний облік робочого часу, а ведення табелю обліку робочого часу за іншою формою ніж встановленою Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 не свідчить про порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", оскільки форма табелю носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. Крім того, зазначає, що товариство своєчасно та у встановленій формі подає дані статистичних спостережень до органів статистики.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що всі вимоги закону під час прийняття припису дотримані, він є обґрунтованим та таким, що складений згідно вимог чинного законодавства. Наголосив, що під час інспекційного відвідування табель обліку робочого часу товариства за листопад 2017 року не містив мінімально необхідну кількість показників, яка затверджена типовою формою № П-5 "Табель обліку використання робочого часу" відповідно до Наказу № 489, а саме: не проведено розшифрування про кількість відпрацьованих днів в обліковому періоді, днів перебування в основній відпустці, відпрацьовані за місяць надурочні, вечірні, нічні години та інші відхилення від нормальних умов роботи, що унеможливлює достовірний облік та контроль за використанням праці у такі години.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі письмові докази, та оцінивши їх в сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи і наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення). Згідно пункту 1 даного Положення Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Наказом Держпраці № 8 від 04.02.2016, затверджено Положення про Управління Держпраці у Сумській області (далі - Управління). Згідно пункту 1 даного Положення, Управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем інспекційне відвідування ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" проводилось відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 за результатами аналізу інформації, отриманої від Сумського ОУПФУ Сумської області від 05.03.2018 № 4932/08-14 про порушення законодавства про працю в частині додержання мінімальних державних гарантій в оплаті праці щодо дотримання законодавства встановленого мінімального розміру заробітної плати в листопаді 2017 року. На підставі отриманої інформації Управлінням видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 661 від 14.05.2018 та направлення № 271/СМ461 від 15.05.2018 на проведення інспекційного відвідування ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3". Направлення було отримано представником позивача 15.05.2018, про що свідчить її особистий підпис на направленні (а.с. 29-30).

Управлінням було проведено інспекційне відвідування ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" та складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № СМ 461/186/АВ від 16.05.2018.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", а саме: не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи - табелі обліку використання робочого часу ведуться без дотримання всіх обов'язкових реквізитів, які мають містити первинні облікові документи.

На підставі акту перевірки позивачу було внесено припис № СМ461/186/АВ/П від 25.05.2018 про усунення виявлених порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та повідомлення про виконання припису у строк до 25.06.2018.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначені Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону № 108/95-ВР, роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до примітки наказу Державного комітету статистики України за № 489 від 05.12.2008 типова форма № П-5 Табель обліку використання робочого часу носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

Суд встановив, що позивач на момент проведення перевірки вів табель обліку робочого часу за листопад 2017 року (а.с.8), з відображенням відомостей про щоденну кількість відпрацьованих працівниками годин. У табелі обліку робочого часу працівників позивача містяться всі необхідні показники для обліку робочого часу працівників та статистичних спостережень. Позивач забезпечив ведення підсумованого обліку робочого часу, що здійснено відповідно до наказу Щодо запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу за № 01/12 від 30.12.2016. Табель обліку використання робочого часу вівся позивачем відповідно до рекомендацій наказу Державного комітету статистики України за № 489 від 05.12.2008.

Таким чином, судом встановлено дотримання позивачем, під час його перевірки, вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" та наказу Державного комітету статистики України за № 489 від 05.12.2008.

Доводи відповідача про те, що позивачем обліковувались години відпрацьовані найманими працівниками без переведення цих годин у робочі дні, суд визнає такими, що не можуть бути підставою вважати це порушенням трудового законодавства з боку ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3".

Представником позивача до суду надано клопотання про стягнення витрат на надання правової допомоги, в якій просить суд вирішити питання стосовно відшкодування судових витрат на користь позивача, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, що оплачені позивачем в загальній сумі 3500 грн.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат сплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги № 178 від 14.06.2018 (а.с. 20), ордер серії СМ № 178 (а.с. 21), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 22), розрахунку розміру витрат на правничу допомогу (а.с.51), копії платіжних доручень № 750 від 09.07.2018, № 748 від 06.07.2018 на загальну суму 3500 грн. (а.с. 49-50).

Згідно з розрахунком витрат на правничу допомогу (а.с. 51) загальна сума витра складається із двох послуг: 1) складання позовної заяви, 2) участь у судовому засіданні.

Доказів складання позову адвокатом ОСОБА_1 не надано, сама позовна заява підписана директором ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3", документи до позовної заяви перебували володінні підприємства, їх копії, що додані до позовної заяви, також посвідчені печаткою ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3", будь-які інші документи, які б адвокат за власним запитом отримував від інших осіб по справі відсутні. Тому суд визнає, що сума витрат на складання позовної заяви не підтверджена належними доказами, а наявність одного лише договору між представником і ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3", в котрому зазначено суму оплати адвокату за складання позову, суд не визнає достатнім доказом витрат на цей вид правничої допомоги.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а тому суд дійшов висновку що заява представника позивача про стягнення судових витрат пов'язаних з правничою допомогою, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 500 грн за участь адвоката в судовому засіданні.

Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевказаного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області підлягає поверненню сплачений ТОВ "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" судовий збір в розмірі 1762 грн при поданні судового позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування припису – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Сумській області № СМ 461/186/АВ/П, виданий 25 травня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3".

Стягнути з Управління Держпраці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28-б, код ЄДРПОУ 39857622) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ОСОБА_3" в рахунок повернення судового збору та 500 (п'ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя М.М. Шаповал