Ухвала суду № 77043090, 11.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5233/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області.

В обґрунтування зазначеної заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків заявник зазначив, що 30.08.2018р. ГУ ДФС в Одеській області було прийнято наказ № 6514 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 Л.» та 08.10.2018р. о 14:50 за адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул.. Верхня, буд. 2 – а, (бар-магазин) був здійснений вихід перевіряючих ГУ ДФС в Одеській області, однак відповідач не допустив до проведення перевірки працівників контролюючого органу та відмовився від підписання направлень на перевірку, та акту «Про не допуск до перевірки», про що складено відповідні акти від 08.10.2018р. У зв'язку з чим, 09.10.2018р. о 11:50 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Представник позивача, посилаючись на положення ст.16, 20, 94 Податкового кодексу, просив суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою від 09 жовтня 2018 року відкрите провадження по справі.

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (вх..№30110/18 від 10.10.18р. ) та від представника відповідача – про розгляд заяви без участі відповідача (№30109/18 від 10.10.18р.).

Пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, у сукупності з наявними відомостями, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі виходячи з наступного.

30 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ №6514 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».

08.10.2018 року посадові особи ГУ ДФС в Одеській області прибули за юридичною адресою платника податків, але не були допущені до проведення перевірки, що підтверджується актом від 08.10.2018 року №1806/15-32-13-05/НОМЕР_1 (а.с.14 )

Розглянувши матеріали, що підтверджують наявність обставин, передбачених пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) на адресу керівника ГУ ДФС в Одеській області було здійснено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.11).

09 жовтня 2018 року керівником ГУ ДФС в Одеській області прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

05.07.2018 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст.283 КАС України про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п.п.94.2.3., п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до абзацу п’ятого п. 81.1. ст.81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п.81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, фактичної перевірки за умови пред'явлення, таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки; 2) копії наказу про проведення перевірки; 3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Зазначена ж норма ПК України надає право платнику податків у разі непред'явлення, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення виїзної планової перевірки.

Ніяких інших підстав для не допуску працівників ДФС до проведення планової виїзної перевірки ПК України не передбачає.

Податковим кодексом України не надано право платнику податків самостійно визначатися про допущення чи не допущення до податкової перевірки у зв'язку з претензіями до підстав її призначення. Свою незгоду з підставами призначення перевірки платник податків може висловити у скарзі керівнику контролюючого органу або у адміністративними позові.

Разом з тим, згідно даних комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та з наданих представником відповідача письмових доказів, вбачається, що між сторонами існує спір щодо оскарження наказу керівника податкового органу «Про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1Л.» № 6514 від 30 серпня 2018 року (справа № 420/5264/18) та Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 09.10.2018р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (справа №420/5265/18/), що виключає можливість розгляду вимоги про підтвердження застосованого адміністративного арешту майна платника податків за процедурою, встановленою ст.283 КАС України.

Верховним Судом в постановах від 15.08.2018 по адміністративній справі №804/1453/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75906603), від 22.05.2018 №808/1030/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74204438) висловлена правова позиції, про те, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

В обох зазначених постановах ВС таким спором про право було визнано оскарження в судовому порядку платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки.

Таким чином, оскільки правомірність наказу від 30.08.2018 року №6514 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, недопуск до проведення якої послугував підставою для застосування Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області умовного адміністративного арешту майна платника податків, який в даному випадку є предметом судового розгляду, то суд дійшов до висновку щодо наявності спору про право.

Відповідно до положень п.2 ч.4 ст.283 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за поданням податкового органу, поданому в порядку ст.283 КАС України, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У разі встановлення наявності спору в процесу розгляду подання, суд за аналогією закону виносить ухвалу про закриття провадження за заявою на підставі положень п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Керуючись ст.ст. 238, 257, 283, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

За заявою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 15-А, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 09.10.2018р. – закрити провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.'

Суддя Балан Я.В.

.