Рішення № 77043065, 10.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. № 1440/2141/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Суворова, 155, с. Калинівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57212

до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання незаконними рішення від 27.03.2018 № 25/1, від 27.07.2018 № 78 та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – відповідач, Інгульське ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області) з позовними вимогами про:

- визнання незаконними рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 27.03.2018 року та від 27.07.2018 року;

- зобов'язання Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати до страхового стажу трудовий стаж роботи на посаді штукатура 4 розряду спеціалізованого управління оздоблювальних робіт Управління будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденеті Монгольської народної республіки, що дає право на пенсію за віком та призначити позивачеві пенсію з моменту звернення з заявою про призначення пенсії від 28.12.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 27.09.2017р., 28.12.2017р. та 27.04.2018р. він звернувся до Інгульського ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про призначення йому пенсії за віком. Відповідачем рішенням від 27.03.2018 року № 25/1 та від 27.07.2018 року № 78 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем протиправно не зараховано період її роботи з 20.04.1984 року по 31.03.1989 року в Управлінні будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденеті Монгольської народної республіки, у зв'язку з чим у позивача відсутні 15 років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. На підставі вищевикладеного просить суд зобов'язати відповідача зарахувати вказаний трудовий стаж відповідно до наданих документів.

Ухвалою від 07.09.2018 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав. Свою позицію обґрунтував тим, що рішення від 27.03.2018 року № 25/1 та від 27.07.2018 року щодо відмови в призначенні пенсії прийняті правомірно, оскільки статтею 4 Угоди між союзом РСР про співробітництво в галузі соціального забезпечення передбачено, що при призначенні пенсії зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право на призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної сторони, на території якої було набуто стаж. Тому, у зв'язку з відсутністю такого документального підтвердження компетентними органами Монголії позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення такої пенсії. Крім того зазначив, що зарахування до страхового стажу періоду роботи набутого позивачем на території Монгольської народної республіки з 20.04.1984 року по 31.03.1989 року можливе лише у випадку отримання від компетентних органів Монгольської Народної Республіки підтвердження такого стажу. Оскільки іншого чинним законодавством не передбачено та відсутня відповідь на запити, які були надіслані щодо страхового стажу позивача, то позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, з урахуванням цього відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд дослідив матеріали справи, оцінив надані докази в їх сукупності та встановив наступне.

Позивач 27.09.2017 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням № 126 від 26.12.2017 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

28.12.2017 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Інгульського ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про призначення їй пенсії за віком. До заяви додала копію паспорту, копію картки фізичної особи - платника податків, трудову книжку від 01.08.1975 року, копію атестату № 3823, копії свідоцтв про народження дітей та архівну довідку про роботу та вихододні в колгоспі, видану Об'днаним трудовим архівом сільських, селищних рад Вітовського району Миколаївської області від 18.09.2017 № 01-09/Д-427.

Відповідач рішенням від 27.03.2018 року № 25/1 відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

27.04.2018 року позивач знову звернувся до Інгульського ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про призначення їй пенсії за віком. До вказаної заяви додала копію паспорту, копію картки фізичної особи - платника податків, трудову книжку від 01.08.1975 року, копію атестату № 3823, копії свідоцтв про народження дітей, архівну довідку про роботу та вихододні в колгоспі, видану Об'днаним трудовим архівом сільських, селищних рад Вітовського району Миколаївської області від 18.09.2017 № 01-09/Д-427 та копію довідки від 27.03.1989 № 644, виданої Генеральним консульством СРСР в м. Ерденеті про роботу в Монгольській народній республіці.

Інгульське ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області 27.07.2018 року прийняло рішення № 78 про відмову в призначенні пенсії.

Вищевказане рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 відповідно до довідки від 27.03.1989 № 644 знаходилась в закордонному відрядженні в Монгольській народній республіці з 29.03.1984 по 31.03.1989 і працювала на посаді штукатура 4 розряду спеціалізованого правління оздоблювальних робіт Управління будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР. Відповідачем направлено запити до Головного управління соціального страхування Монгольської народної республіки про підтвердження стажу роботи на території Монгольської народної республіки. Відповіді на запити Інгульського ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області не отримано. За наявними документами страховий стаж ОСОБА_1 складає 11 років 9 місяців. Оскільки іншого чинним законодавством не передбачено та відсутня відповідь на запити, які були надіслані щодо страхового стажу позивача, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування до трудового стажу період роботи позивача з 20.04.1984 року по 31.03.1989 року на Управління будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденеті Монгольської народної республіки.

Не погоджуючись з рішеннями Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 27.03.2018 року та від 27.07.2018 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI (надалі - Закон № 1058) починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки, які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року в 58 років.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону № 1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058 (в редакції чинній на момент досягнення позивачем пенсійного віку) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року в 58 років.

06.04.1981 року між СРСР і Монгольською народною Республікою підписана Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення, ратифікована 02.12.1981 року, та яка набула чинності з 28 січня 1982 року.

Відповідна Угода поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1 зазначеної Угоди під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.

Згідно зі ст. 4 Угоди при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж. Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін здійснюється по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалась робота або прирівняна до неї діяльність.

Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Монголії за умови відповідного документального підтвердження.

У цей же час, у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Матеріалами справи підтверджено, що для зарахування до загального трудового стажу позивача період роботи з 20.04.1984 по 31.03.1989 на посаді штукатура 4 розряду спеціалізованого управління оздоблювальних робіт Управління будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденеті Монгольської народної республіки департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України було зроблено запит від 09.11.2017 за № 35283/02-24 до компетентного органу Монголії з проханням сприяння у підтвердженні даного період у роботи, набутого на її території. Оскільки відповіді на відповідний запит не надійшло, Пенсійний фонду України повторно звернувся до компетентного органу Монголії із запитом від 05.05.2018 за № 15791/02-24 про підтвердження стажу роботи позивача на її території.

Відповіді на зазначені запити Пенсійним фондом України отримано не було.

Поміж іншого, суд вважає за необхідне відмітити, що у відповідності до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 48 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 25.12.1974 року № 365, працівникам, направленим до установ СРСР за кордоном, а також членам їх сімей, прийнятим на місці на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується у їхній безперервний трудовий стаж при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню за умови вступу на роботу після повернення в СРСР протягом двох місяців, не враховуючи часу проїзду до місця постійного проживання і перебування у відпустці, не використаної за час роботи за кордоном.

Так, позивачем до позовної заяви долучена довідка видана Управлінням будівництва "Мідьмолібденстрой" в МНР м. Ерденет від 27.03.1989 № 644, в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно знаходилася в Монгольській Народній Республіці в закордонному відряджені і працювала на посаді штукатура 4 розряду спеціалізованого управління оздоблювальних робіт Управління будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР з 20.04.1984 р. (наказ про призначення №1186-к від 12.04.1984), з 31.03.1989 р. мовою оригіналу "направлена на родоразрешение в СССР, без учета неиспользованого отпуска" (наказ № 578-к від 14.03.1989) та зазначено, що довідка видана для підтвердження трудового стажу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що період роботи з 20.04.1984 по 31.03.1989 в Управлінні будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденет в Монгольській Народній Республіці можливо врахувати до трудового стажу позивача, оскільки зазначений період роботи підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, дослідивши надані докази, на підставі аналізу норм чинного законодавства України суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Суворова, 155, с. Калинівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57212, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код41250638) задовольнити.

2. Визнати незаконними рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 27.03.2018 року та рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 27.07.2018 року.

3. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати до страхового стажу, стаж роботи на посаді штукатура 4 розряду спеціалізованого управління оздоблювальних робіт Управлінні будівництва "Мідьмолібденстрой" ВПО Зарубіжстроя Мінюгстроя СРСР в м. Ерденеті Монгольської народної республіки та призначити ОСОБА_1 пенсію з 28.12.2017 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) на користь ОСОБА_1 (вул. Суворова, 155, с. Калинівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57212, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704, 80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник