Рішення № 77042873, 10.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4037/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести розрахунок і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу з порушенням строків виплати частини пенсії в період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року включно, з сум пенсії, які були нараховані та виплачені на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі № 813/330/18, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі № 813/330/18 , яке набрало законної сили 04.06.2018 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплат ОСОБА_1 пенсії з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням до страхового стажу періоду ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно, що підтверджується свідоцтвом № 816 про державну реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яке видано на підставі розпорядження № 434 від 19.05.1994 року та довідкою (витягом) від 27.11.2017 року про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням до страхового стажу періодів ведення позивачем підприємницької діяльності, з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно, на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року та документів, що підтверджують реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, а саме, свідоцтва № 816 про державну реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яке видано на підставі розпорядження № 434 від 19.05.1994 року та довідки (витягу) від 27.11.2017 року про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На виконання судового рішення позивач подав до відповідача заяву 06.06.2018 року. Відповідачем проведено оплату в 17 год. 16 хв. 13.08.2018 в розмірі 2469,70 грн. Вказана сума була нарахована та виплачена, але не прокомпенсована.

Ухвалою від 10.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 1340/4037/18.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву № 18697/08-14 від 28.09.2018 року, у якому відповідач зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року № 813/330/18 набрало законної сили 04.06.2018 року, на його виконання позивачу виплачено в серпні 2018 року – 2469,7 грн. Нарахування виплачених коштів відбулось після набрання рішенням законної сили. Підстав вважати, що судове рішення не буде виконане немає.

Позивач подав відповідь на відзив від 01.10.2018 року, у якому зазначає, що відзив відповідача не спростовує твердження та аргументи стосовно заявлених позовних вимог, вказує, що затримка у виплаті частини пенсії відбулась більше як один календарний місяць, тобто частина пенсії, яка мала бути виплачена у жовтні, листопаді, грудні 2017 року та у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2018 року була виплачена в серпні 2018 року в розмірі 2469,70 грн.. просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області направило на адресу суду заперечення в порядку ст. 164 КАС України від 02.10.2018 року № 19137/08-14, стверджує, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, а нарахування і виплата позивачу сум пенсії відбулась з повним дотриманням вимог Розділу VІ Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ та Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі № 813/330/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплат ОСОБА_1 пенсії з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням до страхового стажу періоду ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно, що підтверджується свідоцтвом № 816 про державну реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яке видано на підставі розпорядження № 434 від 19.05.1994 року та довідкою (витягом) від 27.11.2017 року про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням до страхового стажу періодів ведення позивачем підприємницької діяльності, з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно, на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року та документів, що підтверджують реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, а саме, свідоцтва № 816 про державну реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яке видано на підставі розпорядження № 434 від 19.05.1994 року та довідки (витягу) від 27.11.2017 року про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначене рішення набрало законної сили 04.06.2018 року.

06.06.2018 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про виконання судового рішення.

Відповідачем проведено позивачу оплату 13.08.2018 року в розмірі 2469,70 грн.

Позивач подав зазначений адміністративний позов з огляду на те, що відповідачем не здійснено компенсацію доходу у зв’язку з порушенням строку його виплати.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 року у справі № 523/1124/17, від 20.02.2018 року у справі № 522/5664/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

З огляду на порушення відповідачем строків виплати позивачу частини його пенсії, ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб’єктом владних повноважень, тому підлягають задоволенню.

Отже, позов слід задоволити, зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати частини пенсії в період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року включно, з сум пенсії, які були нараховані та виплачені на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі № 813/330/18.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, тому у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення слід відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати частини пенсії в період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року включно, з сум пенсії, які були нараховані та виплачені на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі №813/330/18.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.