Рішення № 77042747, 21.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року №810/2117/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання Кравченко Р.О.,

за участю:

позивача-1 - не з'явився,

представника позивача -1 - ОСОБА_1,

позивача-2 - ОСОБА_2,

відповідач-1 - не з'явився,

представника відповідача-2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5, Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування приписів та постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_2 з позовом до Головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5, Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_5 та скасувати приписи № С-2603/2 та № С-2603/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.03.2018, винесену головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5;

- визнати протиправними дії начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_3 та скасувати постанови №А-1104/3 та № А-1104/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесені т.в.о. начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. кожному.

В обгрунтування таких вимог, позивач -2 та представник позивача-1 наводили доводи, які на їх думку вказують на протиправність оскаржуваних приписів та постанов, зокрема: недотримання відповідачами передбачених законодавством підстав і порядку проведення перевірки, а також на безпідставність висновків, складених за результатами такої перевірки.

У зв'язку із зазначеним, представник позивача вважає, що є достатньо підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів та постанов.

Представник відповідач-2, заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, зазначив також те, що при винесені оскаржуваних приписів та постанов головний спеціаліст Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5, начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 березня 2018 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради на підставі наказу від 12.03.2018 року №2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та достовірності наведених даних про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.02.2018 року на об’єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1.

За результатами позапланової перевірки 26.03.2018 складено акти № 2 та № 3 щодо дотримання суб’єктами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, під час виконання підготовчих та будівельних робіт, в яких зазначаються виявлені головним спеціалістом ОСОБА_5 "€Ш* порушення, а саме що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на земельній ділянці власником якої є ОСОБА_6, яка передала в користування земельну ділянку згідно договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 13.04.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_2, виконують будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку розмірами 4,52x2,15+7,02x6,79м. загальною площею 143,8 кв. м. з відхиленням від будівельного паспорта № 9 виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 26.01.2012 року, чим подали недостовірні дані в поданому повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 16.10.2015 року КС 062152891979 вх № 2202/926 від 22.02.2018 року, що є порушенням: вимог ст.. 27, п.іч.1 ст. 34 Про регулювання містобудівної діяльності та при будівництві двоповерхового житлового будинку розмірами 4,52x2,15+7,02x6,79м порушили вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, а саме відстань до житлового будинку літ-А (відповідно технічного паспорту об’єкту господарювання ФОП ОСОБА_7 інвентарна справа № 286 від 12.01.2016 року) становить менше 8м.( по факту відстань становить близько0,1- 0,3м.)

26 березня 2018 року на підставі вказаних актів перевірки за фактом вказаного порушення відповідач - головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5 склав протоколи № 1-Л-А 2603/3 та № 1-Л-А 2603/2 про адміністративне правопорушення відносно позивачів. Також 26.03.2018 ОСОБА_5 видано приписи № С-2603/2 та № С-2603/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, якими зобов'язав позивачів усунути виявлені перевіркою порушення до 26.05.2018.

11 квітня 2018 року на підставі актів перевірки, приписів про усунення порушень, протоколів про адміністративне правопорушення, за фактом вказаного порушення начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 винесені постанови № А-1104/2 та № А- 1104/3 про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, якими накладено штраф на ОСОБА_4 в розмірі 4250,0 грн. та на ОСОБА_2 в розмірі 4250,0 грн.

Вважаючи, що оскаржувані приписи та постанови є незаконними та підлягають скасуванню, позивачі звернулись з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Судом встановлено, що будівельний паспорт на будівництво прибудови з окремим входом двоповерхової житлової будівлі розміром 4,00x2.00 + 7.00x7.00м. до квартири №1, житлового будинку № 2 по вул.. Толстого в м. Біла Церква виданий управлінням містобудування та архітектури 26.01.2012 №9 власникові земельної ділянки та співвласникові житлового будинку ОСОБА_6.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт подане до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та зареєстровано 16.10.2015 року за № КС 062152891979, як передбачено вимогами законодавства в редакції на час реєстрації.

ОСОБА_6, мати позивачів, маючи частину житлового будинку, оформила дозвіл на прибудову для поліпшення житлових умов позивачів, які за власні кошти продовжили будівельні роботи. У зв'язку з чим ОСОБА_6 передала частину земельної ділянки на якій проводиться будівництво позивачам в користування для продовження ними будівництва та в подальшому оформлення прав на збудовану прибудову.

Для цього 26.04.2017 позивачами, зареєстровано договір суперфіцій, який надавав їм і право продовжувати будівництво прибудови, та відповідно до якого пройшла зміназабудовника.

У червні місяці 2017 року позивачі подали повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Але листом № 3-2807/7-54 від 28.07.2017 начальник відділу ОСОБА_3 відмовив у внесенні змін до зареєстрованого повідомлення, підстава: «Ваше повідомлення подано з порушенням установлених вимог, а саме дата видачі будівельного паспорта не узгоджується з даними щодо використання земельної ділянки».

Звернувшись до управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради для внесення змін до будівельного паспорту, позивачі отримали відповідь про те що внесення змін до будівельного паспорту в зв'язку із зміною забудовника не передбачено вимогами законодавства, що підтверджується листом № 15/02 від 11.01.2018.

В лютому місяці 2018 року позивачі знову звернулись до Відділу ДАБК БМР на реєстрацію повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт з поясненнями управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

23.03.2018 листом № 3-2303/8-68 Відділу ДАБК БМР зазначається відмова та підстави у реєстрації змін до зареєстрованого повідомлення, а саме найменування об’єкта будівництва не узгоджується з назвою об’єкта відповідно до будівельного паспорта № 9 виданого 26.01.2012.

12 березня 2018 року начальником Відділу ДАБК БМР призначається перевірка об’єкту будівництва (наказ від 12.03.2018 року №2).

Слід зазначити, що Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачено підставу для проведення позапланової перевірки достовірності даних у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що вказує на протиправність дій відповідача-2 щодо призначення спірної перевірки.

Окрім того, згідно вимог Порядку №553 обов'язок щодо призначення перевірки у відповідача-2 виникає лише після реєстрації таких повідомлень, в даному випадку навіть повідомлення позивачів про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зареєстроване не було.

Судом встановлено, що будівельний паспорт на будівництво прибудови з окремим входом двоповерхової житлової будівлі розміром 4,00x2.00 + 7.00x7.00м. до квартири №1, житлового будинку № 2 по вул.. Толстого в м. Біла Церква виданий управлінням містобудування та архітектури 26.01.2012 №9 власникові земельної ділянки та співвласникові житлового будинку ОСОБА_6.

ОСОБА_6, мати позивачів, маючи частину житлового будинку, оформила дозвіл на прибудову для поліпшення житлових умов позивачів, які за власні кошти продовжили будівельні роботи. У зв'язку з чим ОСОБА_6 передала частину земельної ділянки на якій проводиться будівництво позивачам в користування для продовження ними будівництва та в подальшому оформлення прав на збудовану прибудову.

Для цього 26.04.2017 позивачами, зареєстровано договір суперфіцій, який надавав їм право продовжувати будівництво прибудови, та відповідно до якого пройшла зміназабудовника.

Згідно ст. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності будівельним паспортом визначається комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва, тобто наміри забудови земельної ділянки, а розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт (чинні з 01.01.2010 року) прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку |

Згідно ДБН А.2.2-3-2014 Склад зміст проектної документації на будівництво ( чинні від 01.10.2014 року) та ДБН А.2.2-3-2012 Склад зміст проектної документації на будівництво ( чинні від 01.07.2012 року) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну.

Зазначеними ДБН передбачено, що при будівництві і проектуванні споруд різного призначення використовується деформаційний шов, який необхідний для зміцнення всієї будови. Завданням шва є безпека будови від сейсмічних, осадових і механічних впливів. Дана процедура служить додатковим зміцненням будинку, захищає від руйнування, усадки і можливих зрушень і викривлень на грунті.

Відповідачі вважають, що позивачі виконують будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку розмірами 4,52x2,15+7,02x6,79м. загальною площею 143,8 кв. м. з відхиленням від будівельного паспорта № 9 виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 26.01.2012 року, чим подали недостовірні дані в поданому повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 16.10.2015 КС 062152891979 вх № 2202/926 від 22.02.2018 року, що є порушенням: вимог ст.. 27, п.1 ч.1 ст. 34 Про регулювання містобудівної діяльності та при будівництві двоповерхового житлового будинку розмірами 4,52x2,15+7,02x6,79м порушили вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, а саме відстань до житлового будинку літ-А (відповідно технічного паспорту об’єкту господарювання ФОП ОСОБА_7 інвентарна справа № 286 від 12.01.2016 року) становить менше 8м.( по факту відстань становить близько 0,1- 0,3м.).

Тобто відповідачі вважають цю прибудову окремим житловим будинком, враховуючи те що прибудова не має спільної стіни із існуючим житловим будинком та має відступ від існуючого житлового будинку 0,1 м та 0,3м.

В обгрунтування на підставі яких вимог законодавства відповідачами зроблені такі висновки ними зазначається законодавство яке є чинним після видачі будівельного паспорта січня 2012 року, а саме п. 3.4 ДБН А.2.2-3-2014, п. 3.7 ДСТУ Б В.1.2-16:2013, ДБН В.1.1-7:2016, посилаючись на зазначене законодавство відповідачі вважають, що необхідно влаштувати пожежну стіну між існуючою стіною житлового будинку та стіною зведеною при будівництві двоповерхової прибудови.

Крім того, ОСОБА_3 зазначаються вимоги державних будівельних норм по реконструкції житлових будинків, на підставі яких він стверджує що забудовник будує окремий житловий будинок.

Разом з тим, слід зазначити, що двоповерхова прибудова яка будується має загальну площу 143,8 кв. м., що менше 300 кв. м., якщо вважати таку прибудову як окремий житловий будинок то для будівництва видається будівельний паспорт, як передбачає ст. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ( забудовник отримав такий будівельний паспорт № 9 від 26.01.2012 року).

Будівельним паспортом передбачено визначення місця розташування об’єкту будівництва та його параметри, а позиція як будувати об’єкт будівництва, передана на розсуд забудовника, який не виготовляє проектну документацію, яка для будинків до 300 кв. м. є необов’язковою та може виготовлятись за бажанням забудовника, що також зазначено в ст.. 27 вищезазначеного закону.

ДБН В.3.2-2-22009 та його норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одноквартирних і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об'ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. ОСОБА_8 та Позивачі не виготовляли проект на будівництво прибудови.

Розділом 3 зазначених ДБН надаються визначення поняття реконструкції та прибудови: Реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників (Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду").

Прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку. Як вони мають прилягати, безпосередньо до існуючої стіни чи збудованою стіною до існуючої стіни, визначається проектом.

Оскільки проект не виготовлявся Забудовниками ( що передбачено законодавством), то конструкція прибудови визначилась на розсуд забудовника, що передбачено ст.. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності.

3.25* ДБН 360-92** передбачені Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). В примітці 7 до додатку 3.1 передбачено, що мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.

Суд зазначає, що при виготовленні будівельного паспорту не зазначено відстань між існуючої частиною будівлі та двоповерховою прибудовою яка будується.

Пунктом 14 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 в редакції постанови КМУ від 26.08.2015 року № 747 передбачено «У разі коли право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду під час виконання підготовчих робіт, або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт, замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю шляхом подання з дотриманням вимог пункту 13 цього Порядку повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою, наведеною у додатках 1 і 2 до цього Порядку ( Абзац перший пункту 14 в редакції Постанови КМ № 879 від 21.10.2015).

А п. 15 цієї постанови передбачено, що у разі виявлення помилки в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт подається заява згідно Додатку 3 до зазначеної постанови та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Слід зазначити, що на даний час Замовником, згідно будівельного паспорту та зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є ОСОБА_6, яка передала право позивачам, які на даний час не можуть вважатись Замовниками (забудовниками) так як їх право не зареєстроване в реєстрі дозвільних документів.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позивачі та ОСОБА_8 (замовник) не порушували вимоги ст.. 27, п.1 ч.1 ст. 34 Про регулювання містобудівної діяльності та п. 3,25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а тому прийняті на підставі таких висновків оскаржувані приписи та постанови є безпідставними, протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачі як суб’єкти владних повноважень не надали суду доказів на підтвердження правомірності їх дій та прийнятих ними приписів і рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачами за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_5 та скасувати приписи № С-2603/2 та № С-2603/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.03.2018, винесену головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5;

Визнати протиправними дії начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_3 та скасувати постанови №А-1104/3 та № А-1104/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесені т.в.о. начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. кожному.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) сплачений ними судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять ) грн. 60 коп. кожному за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 жовтня 2018 р.