Рішення № 77042711, 21.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року №810/1832/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Кравченко Р.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_3 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2018 №00011294001, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00 грн. та від 22.02.2018 №0001304001, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки, викладені контролюючим органом в ОСОБА_4 перевірки є безпідставними та помилковими, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення законодавства України, а також на підставі неповного з'ясування і дослідження всіх обставин, що мають значення для формування об'єктивних висновків та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, представник позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення - від 22.02.2018 №0001294001 та податкове повідомлення-рішення - від 22.02.2018 №0001304001 - є протиправними та підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що під час проведення перевірки, якою встановлено порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) та прийняття оспорюваних рішень Головне управління ДФС у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України, згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 18.01.2018 №67 та відповідно до направлення на проведення перевірки від 31.01.2018 №38 та №37, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена фактична перевірка магазину позивача, що розташований за адресою: Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, 8/4.

Відповідно до акта фактичної перевірки від 01.02.2018 №18/10-36-40/НОМЕР_1 (далі - ОСОБА_4 перевірки), «особа яка здійснювала розрахункові операції продавець ОСОБА_5, відмовилась від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та відмовилась від підпису у направленні на перевірку, також відмовилась від підпису акта перевірки та відмовилась його отримувати, про що складені відповідні акти, наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_4 перевірки слідує, що перевіряючими встановлено, факт порушення ст. 11 Закону №481/95-ВР, в частині зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв (горілки) в кількості 11 шт., об’ємом 10 л., з використанням тари, що не відповідає вимогам, встановлених законодавством та без марок акцизного податку встановленого зразка.

Вартість виробленої, (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами) встановити не можливо в зв’язку з відсутністю документів, які встановлюють походження товарів.

До матеріалів перевірки надаються пояснення ОСОБА_5, з яких слідує, що: «Приблизно три дня тому чоловік на ім'я Віктор, прізвище мені не відоме, мені в магазин, де я працюю продавцем за адресою м. Вишгород вул. Набережна 8а, (який орендує ФОП ОСОБА_3В.) привіз мені 16 коробок без марок акцизного збору, в яких знаходилась горілка, міцність мені не відома, об’ємом кожна приблизно по 10 л., по якій ціні він мені привіз, мені не відомо.

Я літр вказаної горілки реалізовувала по ціні 100 грн., мною за 3 дні було реалізовано 5 коробок об’ємом по 10 л. цієї горілки.

31.01.2018 року в ході перевірки в мене в магазині на зберіганні знаходилось 11 коробок об’ємом по 10 л. кожна вказаної горілки для подальшої реалізації.

Пояснення написано власноручно».

Також, перевіряючими було встановлено факт зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст. 11 Закон №481/95-ВР.

На підставі таких висновків ОСОБА_4 перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.02.2018 №00011294001 та №0001304001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн. та 85000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із оспорюваними рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень п.113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно приписів п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відносяться відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про відповідальність платника податків за правопорушення, пов'язане із обігом підакцизних товарів, як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керується як нормами Податкового кодексу України, так і нормами спеціального закону, яким в даному випадку є Закон №481/95-ВР.

Обставини щодо дотримання перевіряючими ГУ ДФС у Київській області встановленого законодавством порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, не підлягають дослідженню, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а не законність проведення перевірки.

Разом з тим щодо обставин, які стали підставою для прийняття оспорюваних рішень, зокрема порушення позивачем вимог статті 11 Закону №481/95-ВР, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 9 Закону №491/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється в порядку визначеному ч. 1 ст. 11 Закону №491/95-ВР.

Відповідно до абз. З ч. 4 ст. 11 Закону №491/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п. 226.5, п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Пунктом 226.3 ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 19 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затвердженого Постановою КМУ №1251 від 27.12.2010 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №491/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону №491/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; розливу алкогольних напоїв у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Представник відповідача зазначив, що до матеріалів перевірки надаються пояснення ОСОБА_5, яка не заперечувала факт отримання та реалізацію встановлених перевіркою алкогольних напоїв (горілки) в кількості 16 шт., об’ємом 10 л., з використанням тари, що не відповідає встановленим законодавством нормам.

Однак такі обставини спростовуються поясненнями ОСОБА_5, допитаної в якості свідка, яка на запитання суду повідомила, що не приймала вказані алкогольні напої, окрім того пояснення, які долучені до матеріалів перевірки, написала під диктовку із моральним тиском. Окрім того повідомила суд, що на час проведення перевірки, ще не була прийнята на роботу, що підтверджується розпорядженням №1 від 31.01.2018, квитанцією №2 та повідомленням про прийняття на роботу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч.2 ст. 11 Закону №481/95-ВР спростовується доказами, наявними в матеріалах справи та поясненнями свідка.

Окрім того, на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, не надано до суд жодного доказу.

Згідно з частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 №0001294001 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 №0001304001.

Стягнути на користь позивача ФОП ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір в розмірі 1 020 (тисяча двадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 жовтня 2018 р.