Рішення № 77041642, 04.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/96/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 Справа № 908/1539/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72313 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 39825907)

до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002 м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

про стягнення 9 364 грн. 54 коп.

за участю за участю

представника позивача: не з’явився

представник відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01/71 від 27.12.2017 р.

СУТЬ СПОРУ:

08.08.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 8 994 грн. 28 коп. заборгованості, 124 грн. 78 коп. 3 % річних, 245 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 р., справу № 908/1539/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1539/18, присвоєно справі номер провадження 27/96/18.

Справа № 908/1539/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.08.2018 р.

30.08.2018 р. судом проведено судове засідання у справі № 908/1539/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.08.2018 р., оголошувалася перерва в судовому засіданні до 04.10.2018 р.

У судовому засіданні 04.10.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику відповідача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

04.10.2018 р. в засідання суду представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 03.10.2018 р. позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи буз участі його уповноваженого представника та повідомив суд, що наполягає на позовних вимогах у повному обсязі.

Клопотання позивача про розгляд справи без його участі прийнято судом.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 8 994 грн. 28 коп. заборгованості за спожитий газ. Проти нарахування 3% річних та втрат від інфляції заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві № 01/13-02/4147 від23.08.2018 р. (вх. № 08-08/15097/18).

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Протягом тривалого часу між сторонами існували господарські відносини, що полягали в обов'язку позивача безперебійно постачати природний газ, а відповідача вчасно сплачувати спожитий природний газ.

Факт постачання та отримання природного газу у січні - лютому 2018 року Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області підтверджується підписаними обома сторонами актами прийому - передачі від 31.01.2018 року на загальний обсяг 799 м.куб. та 28.02.2018р. на загальний обсяг 71 м.куб.

08.02.2018 р. відповідача було відключено від газопостачання.

Ціна постачальника на газ у січні 2018 року складала 9 900 грн. 00 коп. за одну тисячу кубічних метрів з урахуванням послуги на його транспортування, у лютому за той же обсяг природного газу ціна складає 9 500 грн.

Станом на 01.08.2018 р. відповідач оплату за поставлений природний газ у розмірі 8 994 грн. 28 коп. не здійснив.

Відповідач підвердив, що дійсно протягом тривалого часу між відповідачем та ПАТ «Мелітопольгаз» існували господарські відносини щодо постачання природного газу для потреб підрозділів відповідача, а саме: 10 Державної пожежно-рятувальної частини м. Мелітополь та 13 Державного пожежно-рятувального поста смт. Веселе.

В умовах зимового періоду позивач не зупинив постачання газу незважаючи на відсутність між сторонами оформлених договірних відносин. Це дало відповідачу можливість в повному обсязі виконувати силами зазначених підрозділів завдань щодо захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, які покладаються на відповідача відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Запорізькій області.

Зі своєї сторони Головне управління невідкладно, після затвердження річного кошторису на 2018 рік, двічі оголошувало та проводило процедури закупівлі природного газу, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» шляхом застосування відкритих торгів.

Але торги не відбулися в зв'язку з недостатньою кількістю учасників, а саме: подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Пропозиції подав лише один учасник.

Це підтверджується Звітом про результати проведення процедури закупівлі UА-2018-01-22-001877-с від 08 лютого 2018 року та Звітом про результати проведення процедури закупівлі UА-2018-02-16-001694-с від 05 березня 2018 р.

За умови участі позивача в зазначених торгах, відповідач мав намір укласти новий договір з позивачем на поставку газу та при цьому застосувати норму ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, щоб договірні обов'язки наступили раніше укладення договору, що дало б можливість відповідачу сплатити вартість за раніше спожитий природний газ.

Позивач у зазначених торгах не приймав.

Після того, як торги не відбулися двічі відповідач, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», провів переговорну процедуру та уклав договір з учасником вищезазначених торгів.

Отже, відповідач не мав можливості укласти новий договір із позивачем, який би дав змогу розраховуватись із позивачем за спожитий газ.

Одною з причин цього стало, те що Позивач не приймав участь в торгах.

Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України та фінансується за рахунок державного бюджету України. Здійснення усних правочинів Головним управлінням суперечило би діючому законодавству України.

Враховуючи вищевикладене, у Головного управління ДСНС України Запорізькій області виникла заборгованість за спожитий природний газ в обсязі 0,870 тис.куб.м. на загальну суму 8 994 грн. 28 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, що підписані уповноваженими особами позивача та відповідача.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив оплату за поставлений позивачем природний газ, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 8 994 грн. 28 коп. заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 124 грн. 78 коп. 3 % річних, 245 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом та стверджують сторони, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, позивач поставляв, а відповідач споживав природний газ на протязі 2016-2018 років.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено договору про постачання природного газу, в якому б було визначено строк виконання договору, а отже і строк оплати відповідачем три відсотки річних та інфляційних втрат.

Суд прийшов до висновку, що у даному випадку, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України такий обов'язок оплати виникає у відповідача в семиденний строк від дня пред'явлення банком вимоги про сплату штрафних санкцій.

Матеріалами справи та сторонами у справі не надано та не підтверджено існування претензії (вимоги) позивача про сплату відповідачем суми заборгованості в розмірі 8 994 грн. 28 коп., відповідно до якої можливо було б визначити період прострочення грошового зобов’язання відповідачем.

У зв’язку з тим, що позивач не визначив період прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання, не встановив у відповідності до актів прийому-передачі, чи настав та, якщо настав, то коли строк виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлений позивачем природний газ, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги позивача про стягнення з відповідача 124 грн. 78 коп. 3 % річних та 245 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь, Запорізька область до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002 м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) на користь Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72313 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 39825907) 8 994 (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 28 коп. заборгованості, 1 692 (одна тисяча шістсот дев’яносто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 11.10.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова