Рішення № 77041513, 04.10.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/508/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю прокурора: Слівінський О.О., службове посвідчення № 048139 від 04.10.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Народицької районної державної адміністрації Житомирської області

до 1. Народицької селищної ради Житомирської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське"

про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради від 11.04.2018 №772; визнання недійсним попереднього договору оренди землі №16 від 01.05.2018р.; зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 75,100 га.

Керівник Коростенської місцевої прокуратури звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Народицької районної державної адміністрації, згідно якого просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області від 11.04.2018 №772 «Про надання ТОВ «Норинцівське» в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 75,100 га із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради»;

- визнати недійсним попередній договір оренди землі №16 від 01.05.2018, укладений між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Норинцівське», зареєстрований Народицькою селищною радою в реєстрі земель за №16 від 01.05.2018;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Норинцівське» (11420, Житомирська область, Народицький район, с. Норинці, проспект Горького, 4, код ЄДРПОУ 03743813) передати земельну ділянку загальною площею 75,100 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів розпоряднику Народицькій районній державній адміністрації у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано у користування.

Ухвалою від 18.06.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.07.2018.

Ухвалою від 17.07.2018 суд відклав підготовче засідання на 07.08. 2018.

Ухвалою від 07.08.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження по 17.09.2018. Підготовче засідання відкладено на 17.09.2018.

Ухвалою від 17.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/508/18 до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача (а.с.40-41).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачами укладено попередній договір №16 від 01.05.2018 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 75,100 га. без розробленої та затвердженої землевпорядної документації та за відсутності відповідного рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою на передачу земельної ділянки в оренду.

Прокурор наголошує, що Народицька селищна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, розпорядившись земельною ділянкою з перевищенням повноважень, оскільки не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної форми власності.

Тому, посилаючись на норми ст.ст. 203, 215 ЦК України прокурор вважає, що укладення між відповідачами попереднього договору не відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак спірний договір просить визнати недійсним та зобов'язати ТОВ «Норинцівське» повернути земельну ділянку до Народицької районної державної адміністрації.

Вказує, що передана за спірним рішенням земельна ділянка не відноситься до комунальної власності. Власником даної земельної ділянки є місцевий орган виконавчої влади, на території якого вона знаходиться, тобто Народицька районна державна адміністрація.

Зазначає, що звернення прокурора до суду спрямовано на захист держави в особі Народицької РДА щодо належного регулювання земельних правовідносин, забезпечення їх вірного правового врегулювання, оскільки порушується порядок передачі земельної ділянки у користування.

Відповідач - 1 повноважного представника в судове засідання не направив. надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.

Згідно письмового відзиву, поданого 04.07.2018 відповідач-1 заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відповідача - 1 ґрунтуються на наступних підставах.

Вважає, що прокурор безпідставно, в порушення норм ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", звернувся до суду в інтересах позивача.

Зазначає, що прокурором належним чином не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів обставин наявності суспільного інтересу на припинення права користування земельними ділянками, не доведено порушень прав держави з боку Народицької селищної ради чи Народицької РДА Житомирської області. Прокурором не зазначено, в чому полягає шкода, завдана спірним рішенням та укладеним договором оренди.

Вказує, що прокурором не надано належних доказів про належність переданої земельної ділянки за спірним договором до земель державної форми власності.

Відповідач зауважує, що ЗУ "Про оренду землі", ЗУ "Ппро місцеве самоврядування в Україні", Земельний кодекс України та інші нормативно правові акти встановлюють право розпорядження земельними ділянками органами місцевого самоврядування..

Тобто, надаючи в користування відповідачу-2 земельну ділянку, відповідач-1 діяв в межах повноважень та в порядку визначеному чинним законодавством. Вказує, що цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, орендні відносини було узгоджено сторонами у відповідному попередньому договорі, який автоматично припинив би своє існування в разі виготовлення проекту землеустрою чи укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки відповідно до п. 1 рішення селищної ради № 772 від 11.04.2018.

На підставі викладеного відповідач -1 вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволені позову.

Відповідач - 2 повноважного представника в судове засідання не направив. 04.10.2018 представником відповідача на адресу суду, засобами електронного зв'язку, надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з погіршенням стану здоров'я представника, а інших представників ТОВ "Норинцівське" з юридичною освітою не має.

Суд, розглянувши клопотання ТОВ "Норинцівське" про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні останнього, оскільки підстави неявки відповідача не є поважними, а явка останнього не визнавалась судом обов'язковою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 Народицькою селищною радою (відповідач-1) прийнято рішення "Про надання ТОВ "Норинцівське" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі площею 75,1000 га. із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради (а.с. 18).

Відповідно до даного рішення вирішено:

- на період виготовлення проекту із землеустрою та до укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Норинцівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 75,1000 га (землі спільної часткової власності) із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради;

- встановити орендну плату у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 72852,60 грн. за період з 01.05.2018 по 31.03.2019 - 11 місяців , згідно з нормативною грошовою оцінкою одного гектара ріллі у Житомирській області, вартість якого складає 21165,27 грн.

- Народицькій селищній раді в особі селищного голови ОСОБА_1 підписати попередній договір оренди земельної ділянки площею 75,1000 га.

На підставі вищевказаного рішення 01.05.2018 між Народицькою селищною радою (орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (орендар, відповідач-2) укладено попередній договір оренди землі № 16 (а.с. 19-21).

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі спільної часткової власності) на підставі рішення сесії Народицької селищної ради від 11.04.2018 № 772 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що виділена в натурі, яка знаходиться на території Народицької селищної ради, із земель реформованого КСП ім.Горького (Народицька селищна рада), Народицькоо району, за межами населеного пункту с.Норинці, та далі за текстом даного договору іменується земельна ділянка або об'єкт оренди.

За умовами п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі спільної часткової власності ) загальною площею 75,10 га, у тому числі: рілля - 75,10 га.

Згідно п. 3 договору визначено, що на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.

У пункті 5 договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1589511,80 грн.

За приписами. п. 8 договору, договір укладено з 01.05.2018 по 01.04.2019. Цей попередній договір укладається згідно ст. 635 ЦК України та діє до оформлення технічної документації або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення та реєстрації основного договору оренди, але не більше 12 місяців. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 - 14 договору сторони погодили порядок та строки внесення орендної плати.

Пунктом 15 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (землі спільної часткової власності).

За умовами. п. 18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту із землеустрою, з встановленням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який складається і підписується у трьох примірниках, по одному для кожної із сторін та реєструючому органу. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 20 договору сторони визначили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний термін після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі в стані, що дозволяє використовувати її за цільовим призначенням. Акт приймання-передачі може бути складений сторонами в день укладання даного Договору.

На виконання укладеного договору, 01.05.2018 між сторонами договору (відповідачами) підписано акт прийому - передачі земельної ділянки (а.с. 22).

Прокурор, вважаючи, що спірне рішення відповідачем-1 прийнято з перевищенням повноважень, за відсутності технічної документації за земельну ділянку для передачі в користування, вказує на підстави для визнання такого рішення незаконним та скасування.

Оскільки спірне рішення відповідачем-1 прийнято з перевищенням повноважень, прокурор просить визнати також недійсним попередній договір оренди землі №16 від 01.05.2018, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, оскільки укладення вказаного договору здійснювалось всупереч вимогам Земельного та Цивільного законодавства України.

Зважаючи на відсутність правових підстав у ТОВ "Норинцівське" для використання земельної ділянки з вищевикладених обставин, прокурор просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" передати земельну ділянку загальною площею 75,10 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів, розпоряднику - Народицькій районній державній адміністрації у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано у користування.

В ході вирішення спору позивачем надано до матеріалів справи лист відділу у Народицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 358 від 25.06. 2018, згідно якого, з посиланням на технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам власникам сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності реформованого КСП ім. Горького Норинцівської та Стародорогинської сільських рад Народицького району Житомирської області (а.с. 60-88) повідомлено, що земельна ділянка площею 75,1 га (що передана відповідачу-2 в оренду) знаходиться за межами населеного пункту с.Норинці, Народицького району, Житомирської області (а.с. 31-32).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Таким чином, сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб'єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об'єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є оскарження рішення Народицької селищної ради від 11.04.2018 №772 «Про надання ТОВ «Норинцівське» в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 75,1000 га із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради», визнання недійсним попереднього договору оренди землі №16 від 01.05.2018, укладеного між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" та зобов'язання ТОВ Норинцівське" повернути земельну ділянку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Стаття 3 Земельного кодексу України наголошує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно п.п. а, б, в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно абзаців 3 та 4 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 2 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Приписами статті 124 Земельного Кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст. 124 ЗК України).

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Водночас ч. 2 ст.5 вищевказаного закону унормовано, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ "Норинцівське" площею 75,1000 га є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради .

Згідно матеріалів справи, відповідно до відповіді відділу у Народицькому районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, земельна ділянка, якою розпорядився відповідач-1 розташована за межами населеного пункту, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, приватної власності (землі спільної часткової власності). На зазначену земельну є виготовленою лише технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки з розрахунком грошової оцінки сільськогосподарських угідь (сіножаті, пасовища).

З огляду на вищевикладене, належним розпорядником спірної земельної ділянки до моменту волевиявлення її власника є Народицька РДА, а Народицька селищна рада прийняла рішення з перевищенням повноважень, наданих законодавством.

За вказаних обставин, рішення Народицької селищної ради № 770 від 11.04.2018 "Про надання ТОВ "Норинцівське" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 13,900 га із земель реформованого КСП ім.Горького на території Народицької селищної ради" підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Щодо вимоги про визнання недійсним попереднього договору оренди землі №16 від 01.05.2018, укладений між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" та повернення земельної ділянки загальною площею 75,1000 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів розпоряднику Народицькій районній державній у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано в користування, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду в інтересах позивача з вимогою про визнання недійсним попереднього договору оренди землі № 16 від 01.05.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За приписами ст. 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами ст. 14 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Дослідивши зміст оскаржуваного договору суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір містить ознаки договору оренди, не містить ознак попереднього договір, відтак укладений між сторонами попередній договір оренди землі № 16 від 01.05.2018 є договором оренди землі.

Підставою недійсності правочину згідно з ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує приписи ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені, зокрема, Конституцією і законами України.

Оскільки договір оренди землі (попередній) №16 від 01.05.2018 укладений з порушенням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Земельного кодексу України, а Народицька селищна рада, укладаючи спірний договір оренди землі, розпорядилася землями сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів, перевищивши свої повноваження, договір (попередній) №16 від 01.05.2018 слід визнати недійсним.

Відповідно до положень ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно вимог ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 216 Цивільного кодексу України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із визнанням незаконним та скасуванням рішення №772 від 11.04.2018 "Про надання ТОВ "Норинцівське" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 75,1000 га із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради", визнанням недійсним попереднього договору оренди землі № 16 від 01.05.2018, правові підстави користування ТОВ "Норинцівське" земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 75,1000 га, яка знаходиться на території Народницької селищної ради, за межами населеного пункту с. Норинці, відсутні, а тому підлягає до задоволення вимога прокурора про зобов'язання повернення спірної земельної ділянки.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

З урахуванням викладеного, на підставі основних принципів господарського судочинства, таких як верховенство права, диспозитивність, пропорційність, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими,, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача-1 стосовно того, що прокурором не надано доказів на підтвердження належності переданої за договором оренди землі земельної ділянки чи її меж до земель державної власності, відхиляються судом, оскільки вказане спростовується інформацією, наданою відділом у Народицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Разом з тим суд вважає безпідставними заперечення Народицької селищної ради (відповідача-1 ) щодо неправомірності прокурора звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Народицької РДА з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.3,4,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №З-рп/99 у справі №1-рп/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абз. 2 ч.5 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 N3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що необхідність забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини відображено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. Зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

В рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (абз.2 пункту 3) .

Отже, у кожному конкретному випадку прокурор з посиланням на відповідне законодавство самостійно визначає, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Предметом позову є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради; визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.

Звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, полягає у необхідності захисту інтересів держави обумовлено тим, що відновлення порушених державних інтересів шляхом прийняття рішення про задоволення позовних вимог передбачатиме повернення земельної ділянки до державної форми власності, приведення правовідносин у межі дії правового поля відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи норми ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" та Конституції України, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку, що звернення прокурора з даним позовом є обґрунтованим.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області від 11.04.2018 №772 "Про надання ТОВ "Норинцівське" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 75,100 га із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради".

2. Визнати недійсним попередній договір оренди землі №16 від 01.05.2018 укладений між Народицькою селищною радою (11401, Житомирська область, Народицьки район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська,175, код ЄДРПОУ 04346480) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (11420, Житомирська область, Народицький район, с.Норинці, проспект Горького,4, код ЄДРПОУ 03743813), зареєстрований Народицькою селищною радою в реєстрі земель за №16 від 01.05.2018.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Норинцівське» (11420, Житомирська область, Народицький район, с. Норинці, проспект Горького, 4, код ЄДРПОУ 03743813) передати земельну ділянку загальною площею 75,100 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів розпоряднику - Народицькій районній державній адміністрації (11401, Житомирська область, смт. Народичі, вул. 1 Травня,15, код ЄДРПОУ 04053565 ) у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано у користування.

4. Стягнути з Народицької селищної ради (11401, Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська,175, код ЄДРПОУ 04346480) на користь прокуратури Житомирської області (10008, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, код ЄДРПОУ 02909950 ) 2643,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (11420, Житомирська область, Народицький район, с. Норинці, проспект Горького, 4, код ЄДРПОУ 03743813) на користь прокуратури Житомирської області (10008, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, код ЄДРПОУ 02909950 ) 2643,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- прокурору (рек. з повід)

3- позивачу (рек. з повід)

4,5 - відповідачам (рек. з повід.)

6- прок. Житом. обл (рек. з повід.)