Ухвала суду № 77038414, 08.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41798/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Чепізі Є. І.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи Міністерства юстиції України Колток О. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_8, яка діє самостійно та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_9, до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Божемовської Наталії Володимирівни, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_11, про визнання довіреності недійсною, визнання нотаріальної дії незаконною, скасування нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у серпні 2018 року звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила суд визнати довіреність, видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_11, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н. В. недійсною, визнання нотаріальної дії незаконною, скасування нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді від 27 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху, на виконання якої представником позивача 29 серпня 2018 року подано докази сплати судового збору у вказаному розмірі.

29 серпня 2018 року ухвалою судді у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 просив суд залишити без розгляду позовну заяву, посилаючись на зловживання позивачем правом на звернення до суду згідно з п. 11 частини першої ст. 257 ЦПК України та штучну зміну підсудності шляхом залучення в якості відповідача Міністерства юстиції України.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримала заяву про залишення без розгляду позову та просила задовольнити із зазначених підстав.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала факт подання до Печерського районного суду м. Києва позовної заяви 21 серпня 2018 року та такої ж заяви 23 серпня 2018 року, проте заперечувала намір зловживання процесуальними правами, вказавши, що до суду також було подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви, поданої раніше - котра надійшла у провадження до судді Новака Р. В. Проте у справі не прийнято судового рішення.

Відповідач приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Божемовська Н. В. 10 вересня 2018 року засобами поштового зв'язку направила до суду письмові заперечення на позов, у яких позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, заяв з процесуальних питань не було подано.

Від відповідача Міністерства юстиції України 19 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на зловживання процесуальними правами позивача, оскільки спору між Міністерством та позивачем немає, в якості відповідача, як вбачається, був залучений з метою штучної зміни підсудності. У судовому засіданні представник просила залишити позов без розгляду.

Від третьої особи у справі ОСОБА_11 пояснення на позов не було подано до суду, будучи повідомленим належним чином про судове засідання, не з'явився до суду, заяви з процесуальних питань не подавав.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 21 серпня 2018 року від позивача до Печерського районного суду м. Києва був поданий позов, у власних інтересах та як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Божемовської Н. В., Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_11, про визнання правочину недійсним, який зареєстрований за ЄУН № 757/41105/18-ц (пр. 2-5796/18) та на підставі пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) розподілено у провадження судді Новака Р. В., у якій станом на день судового засідання 08 жовтня 2018 року не прийнято судового рішення.

Також 23 серпня 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, зареєстрована за ЄУН 757/41798/18-ц (пр. 2-5822/18), у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для розгляду якої визначено суддю та передано головуючому, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, 27 серпня 2018 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У позовній заяві вказано, що, діючи на виконання пункту 10 частини третьої ст. 175 ЦПК України, позивач ОСОБА_8 та позивач ОСОБА_9 підтверджують, що ними не подано іншого позову або позовів до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих саме підстав /а. с. 24/.

Натомість, як встановлено у судовому засіданні, дані обставини не відповідають дійсності. Пояснення представника позивача про те, що стороною позивача було подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 757/41105/18-ц, поданої 21 серпня 2018 року, котра надійшла у провадження судді Новака Р. В. судом відхиляються, оскільки у вказаній справі не вирішено питання відкриття провадження, з постановленням ухвали про відкриття або відмову у відкритті, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Власне подання заяви про залишення без розгляду без вирішення такого питання судом не змінює та не спростовує факту наявності у провадженні суду такого ж позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з однакових підстав.

Згідно із закріпленими законодавцем у статті 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства, з метою контролю за дотримання яким суд зобов'язаний вживати заходів, у тому числі залишити без розгляду позов за наявності підстав, передбачених Кодексом.

У відповідності до змісту норми пункту 11 частини першої ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 44 ЦПК України, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями визнається, залежно від конкретних обставин, зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, що встановлено частиною четвертою статті 44 ЦПК України.

Так, у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо заборони зловживання правами передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 44, 257, 261, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_8, яка діє самостійно та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_9, до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Божемовської Наталії Володимирівни, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_11, про визнання довіреності недійсною, визнання нотаріальної дії незаконною, скасування нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя І. В. Литвинова