Ухвала суду № 77036492, 10.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/10592/18

Справа 760/20769/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області Біленка В.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017110080000012 від 11.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 11.09.2017 року слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017110080000012.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2012-2014 років службові особи ТОВ «Проксімус» (код ЄДРПОУ 31355139) з метою мінімізації сплати податку на додану вартість відображали у складі податкового кредиту з ПДВ операції з придбання ТМЦ (робіт, послуг) від ризикових суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ «Інком Строй», ТОВ «Лікс Груп», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Вказані порушення описані в акті перевірки № 63/26-15-14-02-03/31355139 від 24.02.2017 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Проксімус» (код ЄДРПОУ 31355139) з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 років проведеною працівниками ГУ ДФС у м. Києві та підтверджуються висновком судово-економічної експертизи.

Згідно матеріалів кримінального провадження, у період 2012-2014 років ТОВ «Інком Строй», ТОВ «Лікс Груп», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» надавали в адресу ТОВ «Проксімус» послуги з тестування та верифікації коду програмного забезпечення, віддалене тестування роботи ПЗ, збирання SMS Sendera, оптимізації ПЗ, дистанційного обслуговування програмного забезпечення базових станцій, збирання обладнання ПК та ін.

Встановлено, що відповідно до реєстру податкових накладних ТОВ «Інком Строй», ТОВ «Лікс Груп», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» придбаває наступні товари та послуги: продукти харчування, побутову техніку, автошини та запчастини.

Таким чином, має місце невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів, послуг вищевказаними підприємствами, що свідчить про безтоварність проведених операцій.

Крім того, встановлено що ТОВ «Інком Строй», ТОВ «Лікс Груп», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» чи їх службові особи відсутні за юридичними адресами, відповідно до складених протоколів огляду.

27.06.2018 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва звільнено засновника ТОВ «Інком Строй» ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст.27, ч. 1 ст. 205 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому судом встановлено, що вчинення ОСОБА_3 злочинних дій, пов'язаних з реєстрацією ТОВ «Інком Строй», надало змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи реквізити ТОВ «Інком Строй».

Крім того, 18.04.2018 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звільнено керівника ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Судом встановлено, що ОСОБА_4 з метою сприяння в ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ «Проксімус» умисно склав підроблені за своїм змістом податкові накладні за звітний податковий період лютий, березень 2014, з травня по грудень 2014, січень 2015, березень 2015 року та декларації з ПДВ (уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ) за звітний податковий період лютий, березень 2014, з травня по грудень 2014, січень 2015, березень 2015 року про проведенні фінансово-господарські операції з ТОВ «Проксімус» достовірно знаючи, що вказаному суб'єкту господарювання товар не постачався, а послуги не надавались та в подальшому, умисно вніс до них завідомо неправдиві відомості та умисно видав їх для врахування службовими особами ТОВ «Проксімус» у податковій звітності і в подальшому використав їх для складання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» за звітний податковий період лютий, березень 2014, з травня по грудень 2014, січень 2015, березень 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 року змінено та виключено з мотивувальної частини ухвали посилання, що стосуються генерального директора ТОВ «Проксімус» ОСОБА_5, у іншій частині ухвалу залишено без змін.

А тому є підстави вважати, що ТОВ «Інком Строй», ТОВ «Лікс Груп», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Строй Кепітал Груп» не постачали ТМЦ та не надавали будь-яких послуг ТОВ «Проксімус», а лише склали первинні документи, а саме договори, податкові, накладні, акти виконаних робіт та інші документи про нібито поставлені ТМЦ та надані послуги з метою сприянні в ухиленні від сплати службовими особами ТОВ «Проксімус».

Так, службові особи ТОВ «Проксімус» знаючи, що вищевказані ФСПД не поставляли ТМЦ та не надавали будь-яких послуг чи робіт незаконно включили собі в податковий кредит суми від нібито отриманих ТМЦ, робіт чи послуг від вказаних підприємств, після чого відобразили вказані суми в деклараціях з ПДВ, які в подальшому подали до податкового органу.

Наявність у ТОВ «Проксімус» та пов'язаних підприємствах штату різних професій дає органу досудового розслідування підстави вважати, що роботи були виконані власними силами без залучення підрядних організацій.

З вищезазначених фактів, вбачається, що діяльність зазначених вище СГД здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності. Таким чином, операції зазначених вище юридичних осіб є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Аналізом АІС «Податковий Блок» встановлено, що у Державній казначейській службі України (МФО 899998, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) відкрито рахунок для ТОВ «Проксімус», а саме: №37511000060401 (українська гривня).

Сформований ТОВ «Проксімус» податковий кредит з ПДВ після його надходження на рахунки електронного адміністрування ПДВ, відкритий у Держказначействі України (код 899998) використовується для реєстрації у ЄРПН податкових накладних в адресу СГД реального сектору економіки, з метою ухилення від сплати податків.

Згідно баз даних ДФС України встановлено, що сума лімітів з ПДВ по ТОВ «Проксімус» становить 10 139 951,48 грн.

Слідчий вказує, що є достатні підстави вважати, що накладення арешту на майно, а саме на суми ПДВ, сформовані на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що регламентовано ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), є предметом протиправної діяльності, самі по собі є об'єктом та знаряддям злочину, містять ознаки речових доказів та використовувались та отримані в наслідок вчинення злочинних дій, а також для сприяння суб'єктам підприємницької діяльності мінімізації податкових зобов'язань, ухилення від сплати податків та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, а також збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримував з наведених у ньому підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши надані матеріали клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Судом встановлено що СУФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017110080000012 від 11.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться в банку на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту.

Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.212 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги те, що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Керуючись ст. ст. 131, 159-162, 167, 170-173, 309 КПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Проксімус» (код ЄДРПОУ 31355139), на які вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін