Рішення № 77035859, 10.10.2018, Оболонський районний суд міста Києва

10.10.2018 Справа № 756/17038/17

Справа пр. №2/756/5299/18

ун. №756/17038/17

У Х В А Л А

10 жовтня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Євфіменко К.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

10 жовтня 2018 року позивачем подано заяву про відвід головуючому у справі судді з мотивів того, що неупередженість судді викликає сумнів, оскільки колегіями суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва були скасовані ухвала судді Оболонського районного суду м. Києва Андрейчука Т.В. від 15 січня 2018 року про повернення позовної заяви та ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року про залишення позову без розгляду. Указані обставини, на думку, позивача, свідчать про упередженість головуючого у справі судді.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання, призначене об 11 год 00 хв 10 жовтня 2018 року, не з'явилися, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у заяві про відвід судді зазначила, що не заперечує проти розгляду цієї заяви за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання, призначене об 11 год 00 хв 10 жовтня 2018 року, не з'явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У постанові від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ або Суд) зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Обставини, на які покликається позивач як на підставу для відводу головуючому у справі судді, є необґрунтованими, позаяк згідно з нормою ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може слугувати підставою для відводу.

Таким чином, суд вважає відвід, заявлений головуючому у справі судді, необґрунтованим.

Порядок вирішення заявленого відводу визначений ст. 40 ЦПК України. Так, ч. ч. 2, 3 указаної статті передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зважаючи на те, що суд вважає заявлений відвід головуючому у справі судді необґрунтованим, суд зупиняє провадження у справі.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст. 40 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії до вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Андрейчук