Ухвала суду № 77035398, 09.10.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3728/18

провадження № 4-с/753/133/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Слаква О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца Віктора Степановича, заінтересовані особи: ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4, суд -

В СТ А Н О В И В:

ОСОБА_2 в порядку ст. 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Проца В.С., заінтересовані особи: ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 Мотивуючи свої вимоги тим, що державним виконавем на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, постановленої в межах процедури підготовки апеляційного провадження щодо зупинення дії ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року про тимчасове обмеження його ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, не вжито заходів для її виконання - направлення до уповноважених органів державної прикоронної служби.

Ввважає невжиття вказаних заходів потягло за собою порушення його процесуальних прав як сторони виконавчого провадження, й просить визнати таку дездіяльністю держаного виконавця протиправною та зобов»язати вказану посадову особу усунути порушення й направити у встановленому законом порядку до органів державної прикордонної служби ухвалу апеляційної інстанції від 31 січня 2018 року для виконання.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від 09 листопада 2018 року, скаргу підтримав з тих же підстав та просив її задовольнити, тим самим, поновивши права скаржника в межах виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник державного виконавеця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Спектор М.О., діюча на підставі довіреності від 31 липня 2018 року, скаргу не визнала та просив відмовити у її задоволенні за недоведеністю та безпідставністю, посилаючись на відсутність порушених прав скаржника в ході проведення виконачих дій.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи - ПАТ АБ «Укргазбанк», діючий на підставі довіреності від 28 вересня 2018 року, скаргу не визнав та просив відмовити у її задоволенні за недоведеністю та безпідставністю, посилаючись на відсутність порушених прав скаржника в ході проведення виконачих дій, й законність дій державного виконавця.

В судове засідання інша заінтересована особа ОСОБА_4 не з»явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення,розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

За таких підстав суд визнав за можливе розглядати скаргу за відсутності вказаної заінтересованої особи на підставі доказів, наявних в матеріалах скарги, та за погодженням скаржника, державного виконавця.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.ч.1, 2 ст. 450 ЦПК України).

Суд, вислухавши скаржника, сторону виконавчого провадження - стягувача, державного виконавця, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, надані державним виконавцем на вимогу суду, у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року задоволено подання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо обмеження у виїзді за кордом ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження по трьом виконавчим документам, за якими він є боржником на загальну суму 1 275 762 грн. 70 коп., на яку ним подано апеляційну скаргу, за наслідками якої відкрито апеляційне провадження й ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, постановленої в межах процедури підготовки апеляційного провадження, зупинено дію оскаржуваної ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року про його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Скаржник вважає, що державним виконавцем не вжито заходів для її виконання - направлення до уповноважених органів державної прикоронної служби, внаслідок чого відбулось порушення його прав, й просить визнати таку дездіяльністю держаного виконавця протиправною та зобов»язати вказану посадову особу усунути порушення та направити у встановленому законом порядку до органів державної прикордонної служби ухвалу апеляційної інстанції від 31 січня 2018 року для виконання.

Проте погодитися із такою позицією не можна.

Так, суд звертає увагу на те, що саме в межах процедури підготовки апеляційного провадження вживались заходи тимчасового зупинення дії оскаржуваної ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, а тому вважати, що остання за вимогою скаржника має й наразі виконуватися, є хибною позицією, оскільки мала тимчасовий характер, й окрім того, 20 лютого 2018 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на вказану ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року винесена постанова про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року без змін.

Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії/бездіяльність державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.

Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.

Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення 452 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За таких підстав зі скаржника на користь держави підлягають стягненню 352 грн. 40 коп. - судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 450, 451, 452 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца Віктора Степановича, заінтересовані особи: ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, на користь держави 352 (триста п»ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. - судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцять днів з дня її проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Копію ухвали невідкладно направили позивачу для відома.

СУДДЯ: Коренюк А.М.