Рішення № 77035038, 05.10.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2042/18

Провадження №2/718/651/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

05.10.2018 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кіцманської міської ради Чернівецької області про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання за спадкоємцями права на завершення приватизації земельної ділянки, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.03.2016 року у віці 82 роки померла ОСОБА_3, яка є матір’ю ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) О.В., і яка постійно проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою з 09.05.1959 року зареєстрована і проживає ОСОБА_1 Померла ОСОБА_3 не залишила заповіту, а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом. Крім ОСОБА_1, спадкоємцем за законом першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 є її рідний брат ОСОБА_4 01.07.2016 року державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори відкрито (зареєстровано) спадкову справу за № 338/2016 після смерті ОСОБА_3, згідно якої спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Але ОСОБА_4 у зв’зку зі смертю 13.08.2016 року не оформив своїх спадкових прав. Згідно матеріалів спадкової справи за № 531/2016 щодо майна померлого ОСОБА_4, яка заведена 27.09.2016 року Кіцманською державної нотаріальною конторою, його єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_2, донька померлого. Свідоцтвами про право на спадщину за законом реєстровий № 1888 від 15.11.2016 року та реєстровий № 199 від 16.02.2017 року достовірно підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформили спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їм у рівних частинах по 1/2 кожній належить на праві приватної власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться у м. Кіцмань по вул. Січових Стрільців № 44. За цією ж адресою, на день смерті ОСОБА_3, їй належала земельна ділянка площею 0,21га, на підставі рішення виконкому Кіцманської міської ради за № 113/3 від 15.03.1995 року. Частина земельної ділянки площею 0,10га надана для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель, інша частина площею 0,11га - для ведення особистого підсобного господарства. На підставі рішення № 588/10 від 30.10.2009 року 23 позачергової сесії Кіцманської міської ради 5 скликання змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,11га по вул. Січових Стрільців №44, належної ОСОБА_3, для ведення особистого селянського господарства. 19.11.2009 року ОСОБА_3 звернулась з письмовою заявою до відділу Держкомзему у Кіцманському районі Чернівецької області, в якій просила виготовити та видати їй державний акт на земельну ділянку. Зазначене свідчить, що померла ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, однак у зв’язку зі смертю не завершила її та не отримала правовстановлюючого документа. 14.12.2017 року вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємці померлої ОСОБА_3, які прийняли спадщину, звернулись до Кіцманської міської ради з письмовою заявою, в якій просили прийняти рішення та надати нам дозвіл на розробку технічної документації для оформлення права спільної сумісної власності на земельну ділянку по вул. Січових Стрільців №44 у м. Кіцмань, яка належала ОСОБА_3 Рішенням № 112/3 від 23.03.2018 року 6 сесії 7 скликання Кіцманської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вул. С.Стрільців, 44, в м.Кіцмань, для надання в оренду; надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вул. С.Стрільців, 44, в м.Кіцмань, для надання в оренду.

Вважають дане рішення таким, що порушує їх права та суперечить актам цивільного законодавства, оскільки відповідно до ст.14 Конституції України, ст.ст.81, 125 та Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.1218, 1219, 1268 ЦК України, вони, як спадкоємці, мають право завершити приватизацію земельної ділянки та одержати правовстановлюючий документ, а тому, з наведених підстав та посилаючись на ст.ст.15, 16, 21 ЦК України, просили визнати незаконним та скасувати рішення № 112/3 від 23.03.2018 року 6 сесії 7 скликання Кіцманської міської ради та визнати за ними право на завершення приватизації земельної ділянки.

Представник позивачів ОСОБА_6 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник Кіцманської міської ради просив справу розгляду у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема є: визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як визначено ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що 30.03.2016 року померла ОСОБА_3, яка є матір’ю ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) О.В., і яка постійно проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, де також з 09.05.1959 року зареєстрована і проживає ОСОБА_1

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є: дочка - ОСОБА_1 та син – ОСОБА_4.

01.07.2016 року державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу за № 338/2016 після смерті ОСОБА_3, згідно якої спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_4

ОСОБА_4 помер 13.08.2016 року і своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 не оформив.

Згідно матеріалів спадкової справи за № 531/2016 щодо майна померлого ОСОБА_4, яка заведена 27.09.2016 року Кіцманською державної нотаріальною конторою, його єдиним спадкоємцем за законом є його донька ОСОБА_2.

Свідоцтвами про право на спадщину за законом реєстровий № 1888 від 15.11.2016 року та реєстровий № 199 від 16.02.2017 року достовірно підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформили спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їм у рівних частинах по 1/2 кожній належить на праві приватної власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться у м. Кіцмань по вул. Січових Стрільців № 44.

За цією ж адресою, на день смерті ОСОБА_3, їй належала земельна ділянка площею 0,21га (0,10га – для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель, та 11га - для ведення особистого підсобного господарства) на підставі рішення виконкому Кіцманської міської ради за № 113/3 від 15.03.1995 року.

На підставі рішення № 588/10 від 30.10.2009 року 23 позачергової сесії Кіцманської міської ради 5 скликання змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,11га по вул. Січових Стрільців №44, належної ОСОБА_3, для ведення особистого селянського господарства.

19.11.2009 року ОСОБА_3 звернулась з письмовою заявою до відділу Держкомзему у Кіцманському районі Чернівецької області, в якій просила виготовити та видати їй державний акт на земельну ділянку.

!4.12.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Кіцманської міської ради з письмовою заявою, в якій просили прийняти рішення та надати нам дозвіл на розробку технічної документації для оформлення права спільної сумісної власності на земельну ділянку по вул. Січових Стрільців №44 у м. Кіцмань, яка належала ОСОБА_3 Рішенням № 112/3 від 23.03.2018 року 6 сесії 7 скликання Кіцманської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вул. С.Стрільців, 44, в м.Кіцмань, для надання в оренду; надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вул. С.Стрільців, 44, в м.Кіцмань, для надання в оренду.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації земельної ділянки.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року N 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: - ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; - виготовлення технічної документації на земельні ділянки; - визначення меж земельної ділянки в натурі; - погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; - одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; - реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч.3 ст.116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Розпочата спадкодавцем процедура приватизації земельної ділянки дає спадкоємцям право отримати державний акт про право власності на неї. Відповідну постанову у справі № 336/149/17 Верховний Суд прийняв 07 червня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачі, прийнявши фактично спадщину після смерті ОСОБА_3, набули право на спадкування усіх її прав та обов'язків, що їй належали, у тому числі право на приватизацію земельної ділянки, переданої померлій за життя відповідним розпорядженням держадміністрації, однак за відсутності зареєстрованого правовстановлюючого документу на ім'я померлої, позивачі позбавлені можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з чим право позивачів підлягає захисту в судовому порядку, а прийняте відповідачем – Кіцманською міською радою рішення № 112/3 від 23.03.2018 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для передання земельної ділянки в оренду, порушує права позивачів на реалізацію прав на одержання у власність спадкового майна, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст.15, 16, 21, 1216, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.81, 116, 125, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення № 112/3 від 23.03.2018 року 6 сесії 7 скликання Кіцманської міської ради «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення0 меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по вулиці С.Стрільців, № 44, в м. Кіцмань, громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, для надання в оренду».

Визнати за ОСОБА_1, 08.08.1950р.н., мешканкою м. Кіцмань Чернівецької області, та ОСОБА_7, 08.04.1983р.н., мешканкою смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, у порядку спадкування право на завершення приватизації земельних ділянок площею 0,10га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,11га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по вулиці Січових Стрільців, № 44, в м. Кіцмань Чернівецької області, які передані у власність відповідно до рішення № 113/3 від 15.03.1995 року виконавчого комітету Кіцманської міської ради ОСОБА_3, яка померла 30.03.2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10.10.2018 року.

Суддя: