Рішення № 77034157, 08.10.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6333/18

Провадження № 2/643/4027/18

08.10.2018

08 жовтня 2018 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 29.11.2011 між позивачем та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 2000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.04.2018 перед позивачем становить 93943,91грн., яку позивач просить стягнути разом з судовими витратами на свою користь з відповідача.

Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати у спрощеному позовному провадженні у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк надійшов відзив разом із заявою, із яких вбачається, що відповідач не погоджується з вимогами позову через те, що при підписання анкети-заяви, належним чином не ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг,про зміну у бік збільшення процентною ставки банк не повідомляв, нарахування процентів на прострочену заборгованість є не передбаченим договором кредитування, тому розрахунок заборгованості є невірним, а також, вважає, що позивач порушив строки позовної давності, посилаючись на наявність заборгованості, що виникла з 01.09.2012 по 30.04.2018.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив.

Суд, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 29.11.2011 між позивачем та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 2000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно кредитного договору від 29.11.2011 ОСОБА_1 отримав картку № 5577212714139410.

Зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.04.2018 перед позивачем становить 93943,91грн.

Такі обставини підтверджуються копіями анкети-заяви, витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», затвердження Умов та Правил надання банківських послуг, довідки банку про отримання картки, розрахунком заборгованості (а.с.4-33, 65-74).

Відповідач підвередив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Анкетою - заявою відповідача підтверджується факт повного поінформування про умови кредитування.

Сторонами визначено засоби доступу до карткового рахунку.

Із «Довідки про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового період» вбачається, що відповідачу встановлено поточну проценту ставку у розмірі 2,5% (30% на рік) із значенням комісії та штрафу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Отже, відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, тому наявність заяви разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

Із виписки з карткового рахунку вбачається, що відповідачу встановлений кредитний ліміті останній користувався грошовими коштами, отримуючи їх через банкомат, здійснювавши розрахунки через термінали тощо.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитним договором.

Відповідач не погоджуючись із розрахунком, останній не спростував, контррозрахунок не надав, будь-якими доказами свої доводи не підтвердив.

Далі, п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі порушення позичальником термінів платежів банком нараховується штраф.

Згідно до п. 1.13.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу направлялося, заяв про розірвання кредитного договору від позичальника не надходило.

Із п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг також вбачається, що у разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік.

Отже, вищевикладене свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Доводи відповідача, на які останній посилається у відзиві безпідставні і належними доказами не підтверджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Далі, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ст. 257, ч.1 ст. 259 ЦК України).

Так, встановлено, що відповідно до даного договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, сума обов’язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто такий кредит, який надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновляються в міру погашення раніше виданого кредиту Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

«Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням дії договору» (ВСУ справа № 6-14цс14 від 19.03.2014, №6-61цс14 від 18.06.2014).

Позивач звернувся з позовом до відповідача 17.05.2018, строк випущеної картки до останнього дня є 06.2015.

Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що з боку позивача строки позовної давності не порушено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 274,275 ЦПК України, ст.ст. 207, 257, 261, 509, 526, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором від 29.11.2011 в розмірі 93943 (дев’яносто три тисячі дев’ятсот сорок три)грн., 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя