Ухвала суду № 77033483, 10.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18742/18

н/п 1-кс/640/11040/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

слідчого - Волочая Р.Р.,

власника майна - ОСОБА_1,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12018220490003165 від 27.07.2018 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

09.10.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно, а саме на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження та передачі у будь-який спосіб.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490003165 від 27.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

27.07.2018 року до Київського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3, яка виступає в порядку ст.66 ЦК України виступає в якості опікуна ОСОБА_4, 21.01.1964р.н. про те, що 05.05.2018 року невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа житловою квартирою гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2. (ЖЄО №25790 від 27.07.2018р.)

З 14.05.2016 року по теперішній час ОСОБА_4, 21.01.1964р.н. перебуває на стаціонарному лікуванні у 4-му психіатричному відділенні для дорослих КЗОЗ Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3. ОСОБА_5 страждає на тяжке психічне захворювання в формі Шизофренії, параноїчної форми з безперервним типом перебігу, являється інвалідом 2-ї групи по психічному захворюванню.

31.05.2016 року рішенням Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 був визнаний недієздатним. Згідно з ст.66 Цивільного кодексу України, функції опікуна виконував КЗОЗ ХОКПЛ №3, фізична особа-опікун йому не призначались.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 27.04.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 посвідчена довіреність, яка уповноважила ОСОБА_7, 22.07.2018 року представляти його інтереси з усіх питань без винятку, пов’язаних з підготовкою документів та продажу за ціну та на умовах за її власним розсудом, виходячи із розумної доцільності, належної ОСОБА_4 частки квартири №257 (двісті п’ятдесят сім), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, будинок 121.

В посвідченій нотаріусом ОСОБА_6 довіреності вказано, що довіреність підписана ОСОБА_4 в її присутності, особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Однак, згідно з довідкою КЗОЗ ХОКПЛ №3 від 02.08.2018 року, ОСОБА_4 27.04.2018 року територію КЗОЗ ХОКПЛ №3 не залишав. Згідно журналу відвідування хворих ніякі особи для проведення нотаріальних дій, зокрема нотаріус ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7 та інші родичі не відвідували. За весь час знаходження ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні нотаріус ОСОБА_6 його не відвідував. Крім того, паспорт громадянина України ОСОБА_4 весь час його лікування перебував на зберіганні в КЗОЗ ХОКПЛ №3.

Таким чином, органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що довіреність від імені ОСОБА_4 посвідчена нотаріусом ОСОБА_6, яка уповноважила ОСОБА_7, 22.07.2018 року представляти його інтереси, підроблена. Що в подальшому послугувало тому, що невстановлені особи із використанням підробленої довіреності незаконно заволоділи належною ОСОБА_4 часткою квартири №257 (двісті п’ятдесят сім), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, будинок 121.

05 травня 2018 року за реєстровим номером №364 приватним нотаріусом ОСОБА_8 був посвідчений договір купівлі-продажу квартири 257 (двісті п’ятдесят сім), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, будинок 121 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_6 від 27.04.2018 року за реєстровим номером №338.

05 травня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 право власності на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстроване на ОСОБА_1, 27.08.1959р.н.

Враховуючи вищевикладене в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати що житлова квартира за адресою: АДРЕСА_3 у найкоротші строки може бути відчужена стороннім особам.

Слідчий зазначає, що житлова квартира за адресою: АДРЕСА_3 є об’єктом кримінально протиправних дій та відповідають критеріям ст.98 КПК України і в даному кримінальному провадженні є речовими доказами.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об’єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, запобігання відчуження та передачі нерухомого майна в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Власник майна – ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його незаконність, безпідставність, необґрунтованість. При цьому зазначили, що власник майна є добросовісним набувачем та придбана нею квартира належала не тільки ОСОБА_4, а ще двом інших особам. Просили відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490003165 від 27.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно інформаційної довідки № 131732793 від 23.07.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_4, в теперішній час зареєстровано за ОСОБА_1.

Слідчий суддя вважає, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідає даному критерію, тобто є речовим доказом – матеріальним об’єктом, є предметом злочину, який вчиняється, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Крім того, не застосування заборони на розпорядження та відчуження вищевказаною квартирою, може привести до подальшої передачі майна, а саме подальшого продажу, відчуження квартири.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 170 – 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

задовольнити клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12018220490003165 від 27.07.2018 р. про арешт майна.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: квартиру АДРЕСА_4, яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1), – шляхом заборони її розпорядження та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - Божко В.В.