Вирок № 77033298, 10.10.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1028/18

Провадження № 1-кп/622/98/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року року Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шабас О.С.

за участю секретаря Попової В.М.

прокурора Доброскок О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Ісоєва М.Н.

розглянувши у підготовчому (відкритому) судовому засіданні в смт. Золочів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220310000298 від 06.09.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, офіційно непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

-у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в липні 2015 року був призваний Золочівсько-Дергачівським ОРВК Харківської області для проходження військової служби під час мобілізації, прибувши до військової частини № 2970, що знаходиться в м. Артемівськ Донецької області. Таким чином, під час проходження служби ОСОБА_1 мав вільний доступ до боєприпасів та зброї, з яких проводились бойові дії. По завершенню проходження служби останній, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, залишив магазин від автомату «Калашникова», споряджений патронами до даного типу зброї та 23.10.2016 року повернувся додому за місцем реєстрації: АДРЕСА_1, де продовжив зберігання бойових припасів.

Так, 06.09.2018 року в період часу з 15:10 до 15:30 в ході проведення огляду місця події, що здійснювався за адресою: АДРЕСА_1 у кімнаті, де мешкає ОСОБА_1 було виявлено та вилучено, згідно висновку судово-балістичної експертизи № 472 від 26.09.2018 року - 30 патронів, що являються боєприпасами - бойовими проміжними патронами 5,45 х 39 калібру 5,45, виробництва СРСР, які призначені для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру (автомати, кулемети), виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме - незаконне поводження з бойовими припасами, тобто носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

28.09.2018 року між сторонами кримінального провадження - підозрюваним ОСОБА_1 та начальником Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Доброскок О.М. було досягнуто та укладено угоду від про визнання винуватості, за змістом якої вони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого, виду та розміру покарання. Так сторони погодили, що обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі підозри, сприятиме досудовому слідству. Сторони угоди погодили, що ОСОБА_1 буде призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком. В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою провину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Пояснив, що дійсно у 2015 році був призваний на військову службу в зону АТО, там в його користуванні була зброя в тому числі вказані 30 бойових патронів, які після демобілізації він забрав із собою та зберігав за місцем проживання: АДРЕСА_1 до вилучення їх працівниками поліції. У вчиненому щиросердно розкаявся.

В присутності захисника підтвердив суду, що угоду про визнання винуватості він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими. Наслідки невиконання угоди зрозумілі. Разом із своїм захисником, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена в тому числі у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. У кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом допитано обвинуваченого і вибірково досліджено докази, в наслідок чого встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України його дії вірно кваліфіковані. Злочин скоєний ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання підозрюваним взятих на себе зобов'язань, маються фактичні підстави для укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ісоєв М.Н. підтвердили, що наслідки укладення, затвердження угоди та її невиконання їм зрозумілі, просили про затвердження угоди, призначення узгодженого виду та розміру покарання.

Суд, вирішуючи питання про призначення міри покарання, яка узгоджена сторонами, переконався, що вона достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.ст. 66-67 КК України, які пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. Обставиною, які пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого на предмет відповідності обраного виду та розміру покарання судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, має родину, проходив службу у зоні АТО.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Доброскок О.М. та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України із звільненням обвинуваченого від покарання з іспитовим строком 1 рік, який суд враховуючи положення ст.ст. 66-67 КК України та перелічені обставини вважає достатнім.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 96-1 КПК України із конфіскацією у власність держави.

Суд також вважає за необхідне, керуючись ст.ст. 118, 122, 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в ході досудового розслідування у розмірі 858,00 грн.

Обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 96-1, 314, 368, 369, 370, 371, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: обвинуваченим ОСОБА_1 та начальником Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Доброскок О.М. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

- 30 штук набоїв калібром 5,45 мм та магазин, що зберігаються у сейфі вилученої, добровільно зданої, знайденої вогнепальної зброї (холодної) і боєприпасів Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області - конфіскувати у власність держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 858,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно п.1 ч.4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Шабас О. С.