Рішення № 77033170, 10.10.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1018/18

Провадження № 2/639/937/18

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі : головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/1018/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів, суд

ВСТАНОВИВ :

27 лютого 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів, в якій просила суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 шляхом анулювання заборгованості в 1 073, 79 грн. та закрити особовий рахунок № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником частини трикімнатної квартири № АДРЕСА_1. У вказаній квартирі позивач проживала з 1957 року по 1994 рік, а зареєстрована у ній з 1973 року по теперішній час.

У 2007 році позивач захотіла поселитися в квартиру АДРЕСА_1, однак за домовленістю з сестрою ОСОБА_2 почала проживати в АДРЕСА_7, яка належить її сестрі на праві власності. Будь-які спроби вселити у належну позивачу на праві власності частину квартири по АДРЕСА_1 виявилися марними. Батько ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_2 чинили позивачу перешкоди у вселенні.

У листопаді 2017 року позивач дізналася, що 09 жовтня 2017 року на дільниці № 6 КП «Жилкомсервіс» за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було відкрито особовий рахунок на ім'я позивача № НОМЕР_1. На теперішній час, на зазначеному рахунку наявна заборгованість у розмірі 1 073, 79 грн.

З вказаною заборгованістю позивач не згодна з наступних обставин, так фактично вона проживає в квартирі по АДРЕСА_8, де і оплачує послуги КП «Жилкомсервіс», в квартирі по АДРЕСА_1 вона не проживає, послугами не користується. Окрім того, позивач не мала можливості оформити субсидію на 1/3 частину квартири НОМЕР_5 через складні сімейні відносини, а рівень її доходів пенсіонера не дозволяє оплачувати повну вартість комунальних послуг.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИЛКОМСЕРВІС» про захист прав споживача закрито. Призначено справу до судового розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.06.2018 року у даній справі було призначено повторний автоматичний розподіл справи на підставі п. 2.3.49 та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2018 року для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Труханович В.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 червня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів - прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Труханович В.В. Призначено справу до розгляду в судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 липня 2018 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Позивачв судовому засіданні заявлений нею позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані позивачем та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 06 вересня 1994 року, виданого Харківською квартирно-експлуатаційною частиною району. (а.с. 16)

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення розміру часток спільної власності - задоволено повністю.

Визначено розмір долі ОСОБА_5 - 1/3 в загальній сумісній власності квартири АДРЕСА_3.

Визначено розмір долі ОСОБА_1 - 1/3 в загальній сумісній власності квартири АДРЕСА_3.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення - задоволено частково.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_4: виділено в користування ОСОБА_1 кімнату літ. 4, загальною площею 19,3 кв.м., залишено в користуванні ОСОБА_5 кімнату літ. 2 загальною площею 20,0 кв.м., залишено в користуванні ОСОБА_2 кімнату літ. 3 загальною площею 20,7 кв.м.

У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 залишено місця загального користування квартири АДРЕСА_4: коридор літ. 8 загальною площею 7,5 кв.м., коридор літ. 6 загальною площею 3,0 кв.м., вбудовану шафу літ.7 загальною площею 0,8 кв.м., вбиральню літ.8 загальною площею 1,1 кв.м., кухню літ.5 загальною площею 8,3 кв.м., ванну кімнату літ.9 загальною площею 4,0 кв.м.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності шляхом вселення в квартиру АДРЕСА_4.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с. 8-10)

Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року. (а.с. 11-14)

Отже, рішення набрало законної сили 13 квітня 2016 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року виправлено описку у рішенні Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 березня 2016 року по справі № 638/13433/15-ц, вказавши у другому та третьому абзацах резолютивної частини рішення «у спільній частковій власності» замість вказаного «в загальній сумісній власності». (а.с. 15)

Отже, судом було достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_5.

Позивач зазначила, що з 1957 року вона зареєстрована у вказаній квартирі, що підтверджується Довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 08.12.2017 року №6. (а.с. 86)

Позивач в судовому засіданні пояснила, що на теперішній час вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 03.05.2017 року, її заявою про припинення надання послуг ТБ+Інтернет, та квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг за вищезазначеною адресою. (а.с. 27-28, 29, 30, 35-47)

Будь-які її наміри вселитися до належної їй на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 закінчилися безрезультатно. Інші співвласники чинили їй перешкоди у вселенні, в них були постійні сварки, внаслідок яких їй навіть було завдано тілесних ушкоджень, що підтверджується Заявою позивача до Дзержинського ВП ГУНП в Харківській області від 30.01.2016 року, витягом з кримінального провадження № 12016220480000451, Заявою до начальника Шевченківського ВП ГУ Національної поліції у Харківській області (а.с.32, 33, 82, 83)

Будь-які спроби позивача вирішити суперечки за допомогою правоохоронних органів закінчилися безрезультатно, їй було роз'яснено що вказані обставини відносяться до цивільно правового поля. (а.с. 31, 34)

У листопаді 2017 року позивачу стало відомо, що на її ім'я за адресою: АДРЕСА_10 КП «Жилкомсервіс» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1. За вказаним особовим рахунком наявний борг у розмірі 1 073, 79 грн.

ОСОБА_1 у листопаді та грудні 2017 року неодноразово зверталась до КП «Жилкомсервіс» зі скаргами та запитами, в яких просила закрити особовий рахунок відкритий на її ім'я та зняти з неї борг, який наявний за вказаним особовим рахунком, оскільки за адресою: АДРЕСА_10 вона не проживає, послугами не користується та будь-якої згоди на відкриття особового рахунку не надавала. (а.с. 17-19, 20, 21-22)

На вказані звернення їй було повідомлено, що 09.10.2017 року, згідно заяв ОСОБА_5, ОСОБА_2 особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_6 розділений, так як ОСОБА_3 користується пільгою 100 %, заборгованість по квартирній платі станом на 01.11.2017 року було розподілена між ОСОБА_1 та ОСОБА_6

-ОСОБА_3, власник 1/3 частини, о/р НОМЕР_2,

-ОСОБА_1, власник 1/3 частини, о/р НОМЕР_1,

-ОСОБА_2, власник 1/3 частини, о/р НОМЕР_3.

На підставі договору дарування р. № 143441638 від 27.04.2016 року ОСОБА_3 подарував свою 1/3 частину квартири ОСОБА_2 свою 1/3 частку квартири.

Згідно заяви від 24.10.2017 року ОСОБА_2 просить відкрити новий особовий рахунок на 2/3 частини квартири, власником яких вона є.

21 листопада 2017 року особові рахунки КП «Жилкомсервіс» НОМЕР_2, НОМЕР_3 були об'єднані в один - НОМЕР_2 - власником якого є ОСОБА_2, за даною адресою не зареєстрована.

ОСОБА_5, зареєстрований на особовому рахунку дочки ОСОБА_2 з 28.07.1950 року.

Другий особистий рахунок КП «Жилкомсервіс» НОМЕР_1 - 1/3 частки квартири власником якого є ОСОБА_1 відкрито з 01.10.2017 року, яка зареєстрована з 26.10.1973 року. (а.с. 23, 24-25, 26)

Як вбачається з Довідки про нарахування та сплату житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_10, о/р НОМЕР_6.НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_1, за вказаним особовим рахунком наявна заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 1 025, 58 грн. (а.с. 87)

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Згідно ч. 1 ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Пунктом 10 «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати.

Так, мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):

-мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням;

- можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу;

- встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання;

- розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

- за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

- за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

- за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Враховуючи викладені положення, а також те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2016 року визначено розмір долі у спільній частковій власності кожного з співвласників квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до КП «Жилкомсервіс» із заявою про поділ особових рахунків. Внаслідок чого, 21 листопада 2017 року особові рахунки КП «Жилкомсервіс» НОМЕР_2, НОМЕР_3 були об'єднані в один - НОМЕР_2 - власником якого є ОСОБА_2, за даною адресою не зареєстрована. ОСОБА_5, зареєстрований на особовому рахунку дочки ОСОБА_2 з 28.07.1950 року. Другий особистий рахунок КП «Жилкомсервіс» НОМЕР_1 - 1/3 частки квартири власником якого є ОСОБА_1 відкрито з 01.10.2017 року, яка зареєстрована з 26.10.1973 року. (а.с. 23, 24-25, 26)

Судом було встановлено що за особовим рахунком ОСОБА_1 на теперішній час наявна заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 1 025, 58 грн. (а.с. 87)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх достовірність і достатність. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. А достатність це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи те, що судом було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_5, і вона як власник майна, зобов'язана його утримувати, а також те, що розподіл особових рахунків було проведено на підставі вимог закону, то суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів слід відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що у задоволенні позову ОСОБА_1, яка звільнена від сплати судового збору, судові витрати відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 322, 360, 509, 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст. ст. 20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», «Правилами користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про захист прав споживачів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10.

Відповідач: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», ідентифікаційний код 34467793, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Конторська, 35.

Повний текст рішення складено 10.10.2018 року.

Суддя В. В. Труханович