Ухвала суду № 77030527, 10.10.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4142/18

1-кс/215/1418/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участю: секретаря - Паращенко В.Д.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 - Яроцької Т.М.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - Мартиненка Ю.С.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника Вербицької Л.Д.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Мартиненка Ю.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Велика Костромка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, працюючого бульдозеристом ПрАТ «ПІВНГЗК», з середньою спеціальною освітою, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 в силу статті 89 КК України не судимого,

ВСТАНОВИЛА:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4А, 06.08.2018 року приблизно о 08-00 годині проходив вздовж тильної сторони будинку № 27 по вул. Доватора в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де побачив ОСОБА_6, на шиї якої знаходився ланцюжок з металу жовтого кольору.

Діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4, підійшовши ззаду до ОСОБА_6 та застосовуючи власну фізичну силу, шляхом ривка зірвав рукою золотий ланцюжок проби 585 вагою 21 грам з плетінням «змійка» довжиною 55 см, із золотим кулоном 585 проби квадратної форми з малюнком «Божої матері» вагою 4 грами, який знаходився на шиї ОСОБА_6. Вартість викраденого майназгідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 17/12.1/639 від 20.09.2018 року складає 15041,67 гривень.

З викраденим майном ОСОБА_4 побіг в сторону буд. № 8 по вул. Доватора в Тернівському районі м. Кривого Рогу та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, обернувши в подальшому викрадене майно на свою користь і розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 15041,67 гривень.

Крім того, 18.08.2018 року приблизно о 10-20 годині ОСОБА_4 проходив по алеї з тильної сторони кафе «Булочна № 1» по вул. А. Головко, 40-з в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де побачив незачинені двері запасного виходу до вказаного кафе та в цей момент у ОСОБА_4 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна, яке знаходилось у приміщенні кафе, і обернення його на свою користь.

В цей же день, 18.08.2018 року, приблизно о 10-23 годині, ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також інших свідків, через незачинені двері проник до приміщення кухні кафе «Булочна №1» по вул. А. Головко, 40-з в Тернівському районі м. Кривого Рогу. Знаходячись в приміщенні кухні вказаного кафе, ОСОБА_4 побачив на столі рюкзак бежевого кольору, в якому знаходились мобільний телефон «IPHON 6», грошові кошти у сумі 1700 грн., які належать ОСОБА_7, а також рюкзак синього кольору марки «DEMIX», в якому знаходились грошові кошти у сумі 300 грн., які належать ОСОБА_8. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 таємно викрав зі столу рюкзак бежевого кольору, який матеріальної цінності потерпілій не представляє, в якому знаходились мобільний телефон «IPHON 6», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/645 від 26.09.2018 складає 7366,67 гривень, та грошові кошти у сумі 1700 гривень, що належали ОСОБА_7. Крім того, ОСОБА_4 таємно викрав зі столу рюкзак синього кольору марки «DEMIX», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/645 від 26.09.2018 складає 200 гривень, в якому знаходились грошові кошти у сумі 300 грн.

З викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, обернувши в подальшому викрадене майно на свою користь і розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 9066,67 гривень та потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 500,00 гривень.

Крім того, 30.08.2018 року приблизно о 17-20 годині ОСОБА_4 проходив по алеї вздовж буд. № 64 по вул. С. Колачевського, де побачив ОСОБА_9, який сидів на лавці біля другого під'їзду вказаного будинку та в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_9.

Діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4, підійшов до ОСОБА_9 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вдарив один раз кулаком своєї руки в область грудей ОСОБА_9, вимагаючи при цьому у останнього грошові кошти. Після чого, ОСОБА_9 дістав з своєї сумки грошові кошти у сумі 750 грн., які передав ОСОБА_4.

З викраденим майном ОСОБА_4 побіг у сторону буд. № 64 по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, обернувши в подальшому викрадене майно на свою користь і розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 750 гривень.

Прокурор у засіданні довів, що стосовно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність обґрунтованих ризиків та підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, та вказала на його незаконне затримання.

Причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, у вчиненні якого йому пред'явлено підозру, крім визнання вини ним самим, об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв'язку з цим 09.10.2018 р. йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що з метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув'язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справі і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа обвинувачується зокрема у скоєнні тяжких злочинів, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказані правопорушення існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, окрім того, існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на вчинення ряду кримінальних правопорушень підозрюваним впродовж короткого терміну, а саме протягом серпня 2018 року.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість ОСОБА_4 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється. Зазначене може свідчити про його схильність до постійного вчинення нових злочинів. Крім того, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, зокрема таких, які є тяжкими та вчинених із застосуванням насильства, тому вважає, що він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб. Слідчим суддею з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Рибалко, 14/1, але там не проживає. За адресою м. Кривий Ріг, вул. Колонтая, 18/48 проживає його знайомий. Тобто постійного місця проживання у підозрюваного ОСОБА_4 немає.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), ч.3 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вченого повторно та ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив ряд умисних злочинів проти власності, постійного місця проживання не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та з урахуванням наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження суд може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Оскільки інкримінований підозрюваному злочин за ч. 2 статті 186 КК України вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за можливе не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стосовно доводів захисника про незаконність затримання підозрюваного слідчий суддя зазначає наступне.

Статтею 206 КПК України внормовані загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини.

Відповідно до наведеного положення кримінального процесуального законодавства кожен слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Зважаючи на заяву захисника, слідчий суддя вважає, що захистом не надано фактичних даних на користь доводів про безпідставне позбавлення волі ОСОБА_4, оскільки з наданих матеріалів клопотання випливає, що затримання особи як такого 07.10.2018 року не було.

Наведені міркування не дають підстав для визнання затримання незаконним і звільнення у зв'язку з цим підозрюваного.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 08 грудня 2018 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: