Ухвала суду № 77030516, 19.09.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4559/18

Провадження № 1-кс/206/837/18

У Х В А Л А

19.09.2018року в залі суду в м. Дніпріслідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке 21.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040010000060 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю

прокурора Баклан В.В.

в с т а н о в и в:

07 вересня 2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 із клопотанням про накладення арешту на майна у кримінальному провадженні, відомості про яке 21.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040010000060 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Самарського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42018040010000060 від 21 лютого 2018 року за фактом вимагання у громадянина ОСОБА_2 працівниками Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через посередника – громадянина ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе у сумі 6 000 гривень щомісячно за не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за незаконний збут наркотичних засобів, за фактом вимагання у громадянина ОСОБА_7 працівниками Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через посередника – громадянина ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе у сумі 6 000 гривень щомісячно за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за незаконний збут наркотичних засобів, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Також за фактом незаконного збуту громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, та ОСОБА_6 наркотичних речовин «метамфетамін», «опій ацетильований» та «марихуана», тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що працівники Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом тривалого часу вимагають у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_7 через посередника – громадянина ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе у сумі 6 000 гривень з кожного окремо щомісячно за не притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за незаконний збут наркотичних засобів.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що протягом тривалого часу на території м. Нікополь та Нікопольського району Дніпропетровської області громадянин ОСОБА_8 незаконно організував та здійснює збут наркотичних речовин «метамфетамін» та «опій ацетильований» за ціною 1000 та 100 гривень за 1 мл. відповідно, за наступною схемою: громадянин ОСОБА_8 у невстановлених, на теперішній час, осіб, закуповує та доставляє в регіон наркотичні засоби, з подальшим розподілом між іншими членами злочинного угруповання гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_10, гр. ОСОБА_11, гр. ОСОБА_12, гр. ОСОБА_13, гр. ОСОБА_14, гр. ОСОБА_15, гр. ОСОБА_16, гр. ОСОБА_17, гр. ОСОБА_43, гр. ОСОБА_19, гр. ОСОБА_20, гр. ОСОБА_21, гр. ОСОБА_22, гр. ОСОБА_23, гр. ОСОБА_24, гр. ОСОБА_25, гр. ОСОБА_26, гр. ОСОБА_27, гр. ОСОБА_28, гр. ОСОБА_29, гр. ОСОБА_30, гр. ОСОБА_31, гр. ОСОБА_32 Д.В., гр. ОСОБА_33, гр. ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 та гр. ОСОБА_35 для їх реалізації наркозалежним особам.

Грошові кошти, виручені від продажу наркотичних засобів, громадянин ОСОБА_8 передає працівникам Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для розподілу між членами угрупування, та отримує частку на закупівлю наступних партій наркотичних засобів. Працівники Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, забезпечують щодо невтручання в незаконну діяльність членів злочинної організації, працівників сектору кримінальною поліції та працівників патрульної поліції, за що безпосередньо від членів злочинної організації серед посередника – громадянина ОСОБА_6 отримують грошову винагороду.

Так, 4 вересня 2018 року під час здійснення контролю за вчиненням злочину, відразу після вчинення злочину, прокурор групи прокурорів за провадженням з метою відшукання документів, грошових коштів здобутих не законним шляхом, заборонених у вільному обігу предметів та речей, та які б свідчили про обставини вчинення злочину та відносно інших осіб вчинення зазначених злочинів, провів обшук на підстанві ухвали слідчого судді за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Журавлина, 57, де мешкає громадянка ОСОБА_44

Так, в ході обшуку за вищезазначеною адресою були виявлені та вилучені наступні предмети: - 89 кущів схожих на рослину канабіс (конопель).

На підставі викладеного прокурор просить суд накласти арешт на майно, яке було вилучено у ході проведення обшуку 4 вересня 2018 року у житловому приміщенні де мешкає громадянка ОСОБА_45, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Журавлина, буд. 57.

19.09.2018 року прокурор Баклан В.В. подав до суду заяву про проведення судового засідання без застосування технічних засобів.

В судовому засіданні прокурор Баклан В.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задовольнити клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду конфіскації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України,повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Санкція ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Вилучені речі, а саме: 89 кущів схожих на рослину канабіс (конопель), які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами можуть мати відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-175, 307, 369, 370-376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено у ході проведення обшуку 4 вересня 2018 року у житловому приміщенніде мешкає громадянка ОСОБА_44, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Журавлина, будинок 57, а саме:89 кущів схожих на рослину канабіс (конопель).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков