Ухвала суду № 77029393, 10.10.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3565/17

Провадження № 1-кп/0203/165/2018

УХВАЛА

10.10.2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-суді – ОСОБА_1

при секретарі – Пилипенко А.С.

за участю:

прокурора – Васильєвої М.В.

обвинуваченого – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінальних провадженнь, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2017 р. за № 12017040030002281, 29 квітня 2017 р. за № 12017040030001130 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, –

встановив:

Прокурор у судовому заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказували, що не доведені ризики, на які посилається прокурор, в ході розгляду справи встановлена очевидна необґрунтованість обвинувачення. Просили відмовити в задоволенні клопотання, обравши більш м’який запобіжний захід – домашній арешт.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

02.08.2017 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ОСОБА_2 Бегбала огли обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, судове дослідження доказів по справі не завершене, не допитані всі свідки по справі. При цьому обвинувачений є раніше неодноразово судимою особою за тяжкі злочини.

Суд враховує відсутність міцних соціальних зв’язків – обвинувачений не одружений, не має дітей, в місті Дніпрі в нього немає інших близьких родичів. У обвинуваченого відсутня реєстрація постійного місця проживання, до затримання він ніде офіційно не працював,

Вказані обставини в їх сукупності достатньою мірою свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності чи вчинити нове кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо очевидної необґрунтованості обвинувачення, суд відзначає, що в ході розгляду справи судом було допитано потерпілих та окремих свідків, які надали різні показання, що мають бути предметом оцінки за результатами розгляду справи в цілому.

Суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачуються.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинувачених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Суд також виходить з того, що не вбачається можливості для заміни обраного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на домашній арешт, оскільки за відсутності місця реєстрації та постійного місця проживання у обвинуваченого, який до того ж не має міцних соціальних зв’язків та є громадянином іншої держави, реальне забезпечення виконання такого запобіжного заходу є неможливим.

Водночас, зважаючи на те, що обвинувачений тримається під вартою понад один рік, враховуючі надані свідками та потерпілими показання, суд вважає за можливе в якості альтернативи триманню під вартою запобіжного заходу встановити заставу. При визначенні розміру якої суд виходить з того, що ОСОБА_2Б.о обвинувачується у вчинення тяжких корисливих злочинів, є раніше судимим. Разом з тим, цивільні позови у справі не заявлялись, один з потерпілих заявив про відсутність претензій до обвинуваченого. У зв’язку з цим суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 08 грудня 2018 року включно.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 73 640 (Сімдесят три тисячі шістсот сорок), яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_2, 18.02.1977р.н. та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти ОСОБА_2, 18.02.1977р.н. у звязку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

– прибувати до суду за першою вимогою;

– не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

– повідомляти суд про зміну місця проживання;

– утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.

У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко