Рішення № 77029150, 01.10.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/726/18

Номер провадження 2/213/652/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Гукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судового засідання, в м. Кривому Розі, цивільну справу №213/726/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за відсутності учасників процесу, -

встановив:

Позивач 26.03.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, предметом якої є стягнення боргу за Кредитним договором №131022-101151 від 22.10.2013 року в загальному розмірі 38311,62 грн.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. і була зобов’язана повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 336,00 грн. у строк до 04.11.2013 року. Відповідач частково сплатила відсотки пені за прострочення заборгованості та відсотки за користування кредитом, проте, станом на 01.03.2018 року вона не виконує свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів, а тому до неї застосовано штрафні санкції у виді неустойки – пені.

27.03.2018 року судом направлено запит щодо доступу до персональних даних, на підставі ч.6 ст.187 ЦПК України, з метою отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який отримано 26.04.2018 року. Відповідно до наданої відповіді відоме зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 /а.с.52/.

Згідно з частиною 1 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав письмову заяву, в якій зазначив, що позов підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить справу слухати за його відсутності (а.с.67-68).

Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 07.05.2018 року, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за його зареєстрованим місцем проживання (перебування).

У відповідності до норм частини 1, 2 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В даному випадку судова кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату за закінченням встановленого строку зберігання /а.с.62-63,69-70/, тому суд, на підставі п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважає її врученою.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.10.2013 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Служба термінового кредитування» Кредитний договір №131022-101151 та отримала кредит в розмірі 1200,00 грн. Відповідно до п.3.3 договору, відповідач була зобов’язана повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 336,00 грн. у строк до 04.11.2013 року. /а.с.6/.

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до норм якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 536 ЦК України зазначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що відповідач у встановлений договором строк – до 04.11.2013 року свої зобов’язання не виконала, грошові кошти в розмірі 1200,00 грн. та відсотки за користування кредитом в розмірі 336,00 грн. не повернула, тому позивач застосував до неї штрафні санкції у виді неустойки – пені, яку в період часу з 05.11.2013 року по 11.03.2014 року відповідач сплатила частково - в загальному розмірі 1532,00 грн., пролонгувавши договір строком до 17.01.2014 року. При цьому, за кожне з чотирьох пролонгувань договору відповідач сплачувала відсотки за користування кредитом в розмірі 336,00 гривень. Проте, станом на 01.03.2018 року сума заборгованості разом з пенею становить 36532,00 грн. /а.с.10-37/.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відзиву відповідачем не надано, доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором, а також розміру прострочених платежів нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду у розмірі 1762,00 грн., адже відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача комісії банку у розмірі 17,62 грн., оскільки статтею 133 ЦПК України не передбачений такий вид судових витрат, як комісія банку

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 611-612, 615, 625, ч.1 ст.1054 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 247, 263, 265, 279, 280, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» заборгованість за кредитним договором №131022-101151 від 22.10.2013 року у розмірі 36532 (тридцять шість тисяч п’ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, 39а/27, код ЄДРПОУ 38415356.

Відповідач – ОСОБА_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Дата складення повного судового рішення – 01 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Попов.