Вирок № 77028768, 10.10.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3836/18

Провадження № 1-кп/175/234/18

Вирок

Іменем України

10 жовтня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Рядській Є.С.,

за участю сторін: прокурора Савченка Д.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт і угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12018040440001194 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації по вул. Красносільській, буд. № 106 у с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.297 КК України,

встановив:

03 вересня 2018 року ОСОБА_2 у вечірню пору доби, точний час органом досудового розслідування невстановлений, перебував на цвинтарі с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровська область, де демонструючи своє зневажливе ставлення до загальноприйнятих у суспільстві моральних засад у частині поваги до померлих і місць їх поховання, керуючись корисливими мотивами та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на руйнування могили ОСОБА_3, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, демонтував надгробну плиту і за допомогою фізичної сили, шляхом підкопу та видалення з-під неї металевої конструкції у вигляді металевого швелеру довжиною 1 м 50 см загальною вагою 31 кг, незаконно заволодів ним з метою реалізації як металобрухту та у подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Унаслідок цих умисних дій ОСОБА_2, надгробна плита пам'ятника, встановленого на могилі ОСОБА_3, була частково зруйнована.

05 вересня 2018 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040440001194 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.297 КК України.

27 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України. Того ж дня між прокурором і обвинуваченим за участю захисника укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав вину та обсяг підозри за ч.3 ст.297 КК України.

Сторонами угоди визначено узгоджене покарання у виді обмеження волі строком 4 роки з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком 2 роки і покладенням обов’язків згідно з ч.1 ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз’яснені обвинуваченому ОСОБА_2

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, по якому повністю визнає вину, розуміє наданні йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки їх невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить її затвердити.

Вислухавши думку прокурора і захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості з призначенням зазначеного в угоді покарання, суд дійшов висновку про наявність передбачених ч.4 ст.469 КПК України правових підстав для затвердження даної угоди, і вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 27 вересня 2018 року та угоді про визнання винуватості від 27 вересня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_2 учинив наругу над могилою та з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, які знаходяться на могилі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.297 КК України, тобто за злочин, віднесений ч.4 ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які складають 300 грн.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314,369,371-374,469,475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду від 27 вересня 2018 року про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12018040440001194 – затвердити.

На підставі угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.297 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді обмеження волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (ІПН невідомий) 300 грн. на користь держави (одержувач платежу – УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок – 35210043080875, 35225243080875 в ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, ОКПО – 37976087, призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2592/18 від 24.09.2018 року).

Металевий швелер довжиною 1 м 50 см вагою 31 кг, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 по розписці від 12 вересня 2018 року, - після набрання вироком законної сили залишити у його розпорядженні.

СD-R диск із відеозаписом слідчої дії – зберігати у опечатаному конверті при судовому провадженні.

Вирок може бути оскаржений сторонами до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя В.В. Бровченко