Рішення № 77028007, 10.10.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6137/18

Провадження № 2/750/1696/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Юрченко І.В.,

за участю відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ОСОБА_2 виклад позиції позивача.

15.06.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 14888 грн. 55 коп., яка складається із складається з 389,43 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 9268,55 грн. заборгованості за відсотками, 4045,40 грн., заборгованості за пенею та, відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг 500 грн (фіксована частина) та 685,17 грн (процентна складова), також позивач ставив питання про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 1762 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 02.10.2009 року між сторонами було укладено договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит в сумі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України та підписанням заяви, відповідач дав згоду про те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладенні на банківському сайті, складає між сторонами договір. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що викладені на сайті Банку, з розрахунку 360 календарних днів. Згідно із п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг сторонами погоджена змінювана відсоткова ставка за договором. Підставою для нарахування штрафу, позивач вказує п. 8.6. Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку , зокрема з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов’язань. Так як відповідачем не виконувались взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, станом на 29.05.2018 року виникла заборгованість, розмір якої становить 14888 грн 55 коп, отже вважає, що є підстави для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

Представником позивача було подано позовну заяву разом із додатками15.06.2018 року (а.с. 23). До суду матеріали позовної заяви надійшли 19.06.2018 року. Позивачем одночасно із позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами було задоволено частково на підстав ст.. 279 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у цій справі, в ухвалі зазначено, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подана заява, в якій він просить у задоволенні позову відмовити, в якій він просить застосувати строки позовної давності та відмовити на цій підставі позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, повідомив, що останній платіж ним здійснено 25.12.2009 року, після цього жодної оплати не здійснював, в тому числі він не здійснював оплату 03.10.2015.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

02.10.2009 року між сторонами було укладено договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит в сумі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписанням заяви, відповідач дав згоду про те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «ТарифамиБанку», складає між сторонами договір. Відповідно до заяви, Банк нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становила 2,5 % на місяць.

Згідно із п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право проводити зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків (а.с. 13).

Згідно із п. 6.5 розділу 6 (а.с. 11) Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов’язання за кредитним договором від 02.10.2009 року, станом на 29.05.2018 року виникла заборгованість, розмір якої становить 14888 грн. 55 коп., яка складається із складається з 389,43 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 9268,55 грн. заборгованості за відсотками, 4045,40 грн., заборгованості за пенею та штрафів - 500 грн (фіксована частина) та 685,17 грн (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості позивача та випискою за період з 02.10.2009 року по 29.05.2018 року (а.с. 5-7, 44-46).

Відповідно до п 5.4 «Правил користування платіжною карткою», строк погашення процентів по кредиту – щомісячно за попередній місць; строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього місяця, вказаного в платіжній картці.

Як вбачається із інформації, наданої суду, строк дії платіжної картки, виданої відповідачу встановлено – 06/13, яка була видана відповідачу за кредитним договором від 02.10.2009.

Останній платіж здійснений позивачем 29.12.2006 року, що підтверджується розрахунком позивача.

На підставі п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку , зокрема з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов’язань.

Позивач змінив назву із Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується витягом із Ждиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1.

ІV. Норми права які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За частинами першою, п’ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відповідно до статті 266 та частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Поняття виконання зобов’язання шляхом списання коштів з рахунку відповідача та вчинення дії – погашення боргу, яка свідчить про визнання боргу – це різні юридичні дії за своїми правовими наслідками.

Судом встановлено, що 03.10.2015 року банком в односторонньому проведено операцію - автоматичне погашення заборгованості в сумі 124,60 грн., оскільки відповідач жодних проплат за період з 26.12.2009 року не здійснював, із заявою про списання банком будь-яких сум з її карткового рахунку на погашення заборгованості не звертався в цей період, таке списання банк зробив за власною ініціативою, тому таке списання не може свідчити про визнання відповідачем боргу в повному обсязі, та про переривання строку позовної давності.

Крім того, суд вважає, що так як останній платіж був здійснений 25.12.2009 року, а наступного місяця, платіж не був здійснений, отож перебіг строку позовної давності розпочався щодо сплати відсотків з року, так як згідно із п. 5.5, строк погашення відсотків по кредиту щомісячно за попередній місць, отож нараховані відсотки в січні 2010 року в сумі 22,38 грн, відповідач повинен був погасити в лютому 2010 року, однак не зробив цього, отож перебіг позовної давності розпочався з 01.03.2010 року. Крім того, як вбачається із умов договору, кредит в повному обсязі відповідач повинен був сплатити 30.06.2013, тобто не пізніше строку дії картки. За наданою Банком інформацією, строк дії платіжної картки, яка була видана відповідачу за кредитним договором від 02.10.2009 року закінчився 06/13. Отож, перебіг строку позовної давності щодо зобов’язання погашення кредиту в повному обсязі розпочався 01.07.2013 року та закінчився 01.07.2016 року. Дії щодо автоматичного списання заборгованості вчинені позивачем 03.10.2015 року не переривають строк позовної давності. Так як сплив строк позовної давності спливом до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у зв’язку із тим, що позивачем пропущенні строки позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 10.10.2018.

Суддя І.В. Литвиненко