Ухвала суду № 77026801, 09.10.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.10.2018 Справа № 554/1540/18

Провадження № 1-кс/554/9517/2018

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.

при секретарі - Зайцевій Я.А.,

за участю прокурора – Коваленко Д.А.,

слідчого - Лисяк Г.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, тимчасово не працюючого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

09 жовтня 2018 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшло вказане клопотання.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчих СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017170000000030 від 04.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1П в ніч з 09.06.2018 року на 10.06.2018 року, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, та із невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибули до відкритої ділянки місцевості, яка розташована між засувками 25 та 26 між селами Корсунівка, Забузаково, Нижня Бодаківка Лохвицького району Полтавської області.

Знаходячись на вказаній ділянці місцевості, за місцем розташування газоконденсатопроводу УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування» ОСОБА_1, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, та із невстановленими досудовим розслідуванням особами, пошкодили вказаний магістральний газоконденсатопровод УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування», розпочав діяльність із підготовки пошкодження конденсатопроводу, а саме викопав яму, відкривши тіло конденсатопроводу та знищивши при цьому його антикорозійне покриття.

Після цього, вказана група осіб шляхом електрозварювання із використанням акумуляторних батарей, дротів та електродів, використовуючи пристрій для свердлення, зробили в тілі вказаного трубопроводу наскрізний отвір, до якого, приєднали виготовлене кустарним способом додаткове обладнання, не передбачене технологією промислової експлуатації магістрального конденсатопроводу, у вигляді металевого патрубка, з накрученим на нього краном.

Зазначеними діями ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, та із невстановленими досудовим розслідуванням особами, протиправно пошкодили газоконденсатопровід УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування».

В зв’язку з чим, було порушено нормальну роботу магістрального конденсатопроводу, який є об’єктом підвищеної небезпеки, що виразилося у проведенні значного обсягу ремонтних робіт з використанням техніки для ліквідації пошкодження, демонтажу самовільно установленого обладнання та здійснення технологічного випробування після відновлювальних робіт.

Окрім того, діями останніх спричинено небезпеку для життя людей, що виразилося в створенні реальної загрози заподіяння тілесних ушкоджень як ОСОБА_1 та його співучасникам під час здійснення ними свердлення тіла труби та проведення зварювальних робіт на конденсатопроводі, який перебуває під надлишковим тиском, так і для працівників підприємства під час ліквідації несанкціонованого втручання та здійснення технологічного випробування після відновлювальних робіт.

Таким чином, сам факт знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальних робіт на тілі труби, монтаж виготовленого кустарним способом обладнання, наскрізне механічне свердлення трубопроводу є грубим порушенням технологічного процесу його роботи, у зв’язку з чим з моменту початку втручання зловмисників до трубопроводу (розкопування трубопроводу, знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальних робіт, механічне свердлення тіла труби) до моменту завершення аварійно-відновлювальною бригадою робіт, ОСОБА_1 фактично створено аварійну ситуацію на конденсатопроводі, яка могла у будь який момент призвести до розриву труби трубопроводу, відриву змонтованого без дотримання технології та відповідного випробування додаткового (не сертифікованого) обладнання, виливу та вибуху вуглеводневої сировини, виникнення пожежі, забруднення навколишнього середовища, що створювало загрозу для життя людей.

10 червня 2018 року місце несанкціонованого втручання у вказаний магістральний конденсатопровід ліквідовано працівниками ГПУ «Полтаванафтогазвидобування».

В результаті зазначених дій ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, вказане пошкодження призвело до порушення нормальної роботи магістрального конденсатопроводу УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування», пов’язаного з проведенням значного обсягу аварійно-відновлювальних робіт з використанням спеціальної техніки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 09.06.2018 на 10.06.2018, на ділянці місцевості, яка розташована між засувками 25 та 26 між селами Корсунівка, Забузаково, Нижня Бодаківка Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_1., разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом пошкодження конденсатопроводу УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування» намагалися викрасти товарно-матеріальні цінності – газовий конденсат, але не змогли довести до кінця оскільки були затримані працівниками правоохоронних органів.

При цьому, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, не вчинили усіх дії, які вважали необхідними для здійснення таємного викрадення газового конденсату з газоконденсатопроводу УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування», зокрема, не розпочали відібрання газового конденсату із трубопроводу, з причин, що не залежали від їх волі. Інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які брали спільну участь у скоєнні указаного злочину з місця події зникли у невідомому напрямку.

10.06.2018 о 17:00 годині ОСОБА_1, затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 України в порядку ст. 208 КПК України.

10.06.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12 червня 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 08 серпня 2018 року ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 09.10.2018 року 08.00 год. з правом внесення застави.

05.10.2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні заступником прокурора Полтавської області Грицаком О.В. продовжено до 6-ти місяців, тобто до 10.12.2018.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.10.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1.

В клопотанні про обрання запобіжного заходу орган досудового розслідування обґрунтовує наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, зазначають, що ОСОБА_1 не одружений, без постійного та офіційного працевлаштування, що вказує на відсутність у підозрюваного будь-яких зобов’язань перед іншими особами та вказує на можливість переховування останнього від органу досудового розслідування, відповідно до довідки від 25.09.2018 з Лохвицької ЦРЛ Полтавської області перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2004 року з діагнозом ППРА, а саме надмірного вживання алкогольних напоїв, то це може слугувати підставою вчиняти злочини майнового характеру з корисливих мотивів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини корисливого спрямування , що свідчить що на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий злочин майнового характеру. Крім іншого посилаються на те, що підозрюваний скоїв тяжкий злочин у групі спільно з іншими трьома особами, яким також повідомлено про підозри у скоєнні тяжких злочинів, в той же час ОСОБА_1 дає викривальні покази на інших учасникові групи, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується протоколом допиту останнього від 11.06.2018. Також, зазначали, що у разі перебування підозрюваного ОСОБА_1 поза межами установи з примусовим обмеженням волі на останнього буде чинитися тиск з боку вищезазначених учасників групи, що приведе до звільнення їх від кримінальної відповідальності.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 діб, просили його задовольнити так як існують ризики передбачені ст.. 177 КПК України.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід, зазначали, що підозрюваний з’явиться до слідчого за першою вимогою, оскільки всі слідчі дії у кримінальному провадження з ОСОБА_1 вже проведено,остання відбулася 31.08.2018 року. Окрім того, підозрюваний зазначив, що він був звільнений сьогодні згідно ухвали від 08.10.2018 року про відмову в подовженні строку тримання під вартою, проте з’явився до слідчого за першою вимогою.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув’язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).

За змістом положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу» (справа «Хайредінов проти України»).

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1. кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст.185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_1, в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця, де здійснено пошкодження газоконденсатопроводу УКПГ «Яблунівка-Гадяч» ГПУ «Полтавагазвидобування»; протоколом обшуку автомобіля синього кольору марки «Volkswagen Transporter», на якому закріплена табличка з д.н.з. НОМЕР_1 та пошкоджена табличка з номерним позначенням кузова; протоколом обшуку гаражного приміщення, розташованого за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Заводське вул. Матросова, 28-в, яким користується ОСОБА_4; протоколом обшуку автомобіля бірюзового кольору марки «Volkswagen Transporter», на якому закріплена табличка з н.з. «LT GRE 288»; протоколом обшуку автомобіля зеленого кольору марки «Mersedes Vito», на якому закріплена табличка з н.з. «PL RPR 05 NV»; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, репутацію, майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні слідчий і прокурор зазначали, що існують відносно ОСОБА_1 ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

Так, в судовому засіданні слідчим та прокурором частково доведено наявність ризику передбаченого ст.. 177 КПК України, а саме, що вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки раніше був судимий за користі злочини, що підтверджуються наданими копіями вироків і хоча на даний час підозрюваний не судимий в силу ст. 89 КК України, проте існують ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення так як він не має постійного офіційного джерела доходу.

При цьому не приймаю до уваги,посилання на наявність інших ризиків, так як остання слідча дія була проведена з підозрюваним 31.08.2018 року, після звільнення на підставі ухвали слідчого судді від 08.10.2018 року ОСОБА_1 не ухилявся від явки до слідчого, добровільно з’явився для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Окрім того не доведено ризик щодо можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів , так я к на даний час проведено майже всі слідчі дії, опитано свідків, підозрюваних, вилучені та досліджені докази.

Разом з тим, критично оцінюю пояснення прокурора щодо можливого тиску інших підозрюваних на ОСОБА_1 з метою змінити викривальні покази, оскільки це не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному.

Слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також в клопотанні зазначено, що додатковий строк досудового розслідування до 10.12.2018 року визначений з необхідністю проведення слідчих дій для завершення досудового розслідування, а саме завершити проведення судових психологічних експертиз; підготовити проект підозр та повідомити їх особам, які разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняли вищевказані кримінальні правопорушення; скласти остаточну підозру, оголосити її підозрюваним; повідомити підозрюваних про завершення досудового розслідування та відкрити матеріали сторонам; надати доступ підозрюваним, їх захисникам та потерпілим до матеріалів кримінального провадження; ознайомити підозрюваних, їхніх захисників а також потерпілих; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Проте слідчий та прокурор не обґрунтували чому вказані слідчі дії не можливо провести при застосуванні до підозрюваного інших більш м’яких запобіжного заходу та запобігти зазначеним ними ризикам.

При цьому враховую рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що слідчий та прокурор у судовому засіданні не довели об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, приходжу до висновку, про часткове задоволення клопотання.

Беручи до уваги особу підозрюваного, стан його здоров’я, наявність постійного місця проживання, враховуючи категорію кримінального правопорушення, розмір збитків, роль його як учасника у вчиненні даного кримінального правопорушення, та з метою належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, для запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання в межах строку досудового розслідування, поклавши на нього обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, так як даний запобіжний захід може в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку , а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

З урахуванням наведеного, вважаю можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 194, 195, 196, 370, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 08.12.2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1)прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання до 08.12.2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вказаних в ухвалі суду обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави А.І. Троцька