Рішення № 77024466, 14.09.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10158/18

Провадження №2/592/3778/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,

представника позивачки: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування пункту 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723, -

В С Т А Н О В И В :

01.08.2018 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування пункту 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723, в якому вона просила: 1. Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження. 2. Скасувати пункт 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 30, площею 0,06 га в садівничому товаристві “Тепличний” (вхідний № 31217/18 від 01.08.2018 року) (а. с. 3 – 6) .

12.09.2018 року представник відповідача за довіреністю – головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового, кадрового забезпечення та загальних питань департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради ОСОБА_2 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив, в якому він зазначив про те, що виконавчий комітет Сумської міської ради, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_3 про скасування пункту 256 додатку 43 до рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723, заперечує проти її задоволення, виходячи з наступного. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” земельна ділянка № 30 площею 0,06 га в садівничому кооперативі “Тепличний” була передана в приватну власність ОСОБА_4 для ведення садівництва. В постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.05.2012 року по справі № 6-31цс12 зазначено про те, що під час дії Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм, посвідчувалося відповідною Радою народних депутатів, про що робився запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. Право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки, прийнятим на підставі Декрету. Згідно п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року, громадяни, які одержали у власність земельні ділянки, зберігають право на ці ділянки. Отже, рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” є документом, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку № 30 площею 0,06 га в садівничому кооперативі “Тепличний” . П. 1 Перехідних положень ЗК України передбачено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) . Ст. 140 ЗК України визначені виключні підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме: - добровільна відмова від права власності на земельну ділянку; - смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; - відчуження земельної ділянки за рішенням власника; - звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; - відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; - конфіскація за рішенням суду; - не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Отже, скасування пункту 256 додатку 43 до рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 30, площею 0,06 га в садівничому товаристві “Тепличний” порушує права спадкоємців ОСОБА_4 . Відповідно до ст. 21 ЦК України суд скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. В позовній заяві не зазначено, яким саме актам цивільного законодавства суперечить оскаржуване рішення (вхідний № 37377 від 12.09.2018 року) (а. с. 29) .

В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з’явилася. Про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. Її неприбуття не є перешкодою розгляду справи по суті та вирішення спору (а. с. 28) .

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Він просив суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити та скасувати пункт 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 30, площею 0,06 га в садівничому товаристві “Тепличний” .

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю – головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового, кадрового забезпечення та загальних питань департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Він просив відмовити у задоволенні позову.

Оголосивши стислий зміст позовної заяви та відзиву, вислухавши пояснення та думку представника позивачки ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1, пояснення та думку представника відповідача за довіреністю – головного спеціаліста-юрисконсульта відділу правового, кадрового забезпечення та загальних питань департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради ОСОБА_2, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

10.08.2015 року позивачка ОСОБА_3 стала членом громадської організації товариства садоводів “Тепличний” . В її користування було надано земельну ділянку № 30, площею 0,06 га, масив № 1, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління Громадської організації товариства садоводів “Тепличний” № 8 від 10.08.2015 року, членською книжкою члена садівничого товариства “Тепличний” та довідкою виданою головою товариства від 13.07.2018 року № 38 (а. с. 9 – 11) .

Рішенням Сумської міської ради VII скликання XI сесії від 07.06.2016 року № 863-МР було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, які знаходяться у них в користуванні: для ведення садівництва згідно додатку 1. П. 7 додатку 1 такий дозвіл надано позивачці ОСОБА_3, що підтверджується витягом із рішення та витягом із додатку 1 (а. с. 12) .

На підставі даного дозволу позивачкою ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки № 30, площею 0,06 га, за адресою: Громадська організація товариство садоводів “Тепличний” . Дану проектну документацію було подано до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

Листом від 10.07.2018 року № 1-1-2284/06.01-21 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив її про те, що пунктом 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” земельну ділянку, площею 0,06 га (ділянка № 30) , було передано в приватну власність члену садівничого товариства “Тепличний” ОСОБА_4 , що підтверджується архівним витягом даного рішення (а. с. 13 – 15) .

Вказане рішення виконавчого комітету було прийняте на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” . Згідно п. 1 вказаного Декрету міським радам народних депутатів було необхідно забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) , садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, встановлених ЗК України.

П. 3 вказаного Декрету передбачалося, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю.

25.10.2001 року було прийнято нову редакцію ЗК України.

Згідно абз. 2 п. 1 розд. X Перехідних положень ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Ця норма ст. 125 ЗК України набрала чинності на підставі Закону № 1066-VI від 05.03.2009 року і діє до цього часу.

Отже, на час прийняття вищевказаного рішення виконавчим комітетом Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723, членом садівничого товариства “Тепличний” та користувачем земельною ділянкою № 30, площею 0,06 га був ОСОБА_4.

10.05.2007 року ОСОБА_4 добровільно вийшов з садівничого товариства “Тепличний” , переставши бути її членом, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління садівничого товариства “Тепличний” № 5 від 10.05.2007 року (а. с. 16) .

Земельну ділянку № 30, яка була в його користуванні, було передано новому члену товариства ОСОБА_5 , а після її виходу з товариства дана земельна ділянка була передана в користування позивачці ОСОБА_3 , що підтверджується її заявою від 10.08.2015 року та витягом з протоколу № 8 від 10.08.2015 року (а. с. 9, 17) .

28.01.2009 року ОСОБА_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 18) .

За своє життя, ОСОБА_4 , державний акт на земельну ділянку № 30, площею 0,06 га, яка знаходиться в товаристві садоводів “Тепличний” і яка була передана йому на підставі вищевказаного рішення органом місцевого самоврядування, не отримував, що свідчить про його добровільну відмову від даної земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а. с. 19 – 21) .

Державна реєстрація садівничого товариство “Тепличний” було здійснена 04.11.1989 року виконавчим комітетом Сумської міської ради. 10.06.2008 року бул змінено назву товариства на Громадську організацію товариство садоводів “Тепличний” . Дана інформація є відкритою і розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування в порядку, визначеному законом.

Згідно п. “а” ч. 1 ст. 140 ЗК України (в редакції від 25.10.2001року) право приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.

Отже, позивачка ОСОБА_3 , як користувач земельної ділянки № 30, яка знаходиться в громадській організації товариства садоводів “Тепличний” , має право на отримання її у приватну власність, оскільки ОСОБА_4 добровільно відмовився від права на цю землю.

Наявність рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 щодо передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_4 , перешкоджає позивачці ОСОБА_3 розпочати процедуру оформлення у власність цієї земельної ділянки на себе.

Щодо пункту 201 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” про передачу земельної ділянки площею 0,06 га (ділянка № 30) у приватну власність члену садівницького товариства “Тепличний” ОСОБА_6 , то мова йде про інший масив даного товариства, якому присвоєно літеру “А” , що підтверджується довідкою виданою головою товариства (а. с. 22) .

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування пункту 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 слід задовольнити та скасувати пункт 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 30, площею 0,06 га в садівничому товаристві “Тепличний” .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування пункту 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 задовольнити.

Скасувати пункт 265 додатку 43 рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів від 16.12.1993 року № 723 “Про передачу в приватну власність земель” щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 30, площею 0,06 га в садівничому товаристві “Тепличний” .

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції – Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков