Рішення № 77024254, 24.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2018 Справа №607/9735/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з додатковою відповідальністю «Плотицька агропромтехніка», Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Плотицька агропромтехніка», Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить встановити особистий, безоплатний, безстроковий земельний сервітут для проходу та проїзду ОСОБА_6 до належної йому земельної ділянки, використовуючи частину ділянки, що біля сільського стадіону, яка розташована перпендикулярно до «Алеї Слави». Доступ до даного проїзду здійснюватиметься зі сторони вулиці, що з протилежної сторони стадіону (відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6125286800:02:001:1055), через частину земель Плотицької сільської ради.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що він є співвласником земельної ділянки, розташованої на території Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області по вул. Грушевського, кадастровий номер: 6125286800:02:001:1055, площею 0,3 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Іншими співвласниками даної земельної ділянки є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 З моменту придбання ним земельної ділянки, проїзд до неї здійснювався через територію ТДВ «Плотицька Агропромтехніка» та Плотицької сільської ради Тернопільської області. 04 березня 2015 року ТДВ «Плотицька Агропромтехніка» направлено лист співвласнику земельної ділянки - ОСОБА_4, у якому вказувалося, що для уникнення непорозумінь, щодо заїзду на їх земельну ділянку, їм необхідно облаштувати власний заїзд на територію належної їм земельної ділянки. Зазначає, що рішенням №347 від 05 березня 2014 р., Плотицькою сільською радою відмовлено співвласнику земельної ділянки ОСОБА_4, в надані дозволу на облаштування заїзду до складського приміщення. 23 квітня 2015 року ТДВ «Плотицька Агропромтехніка» не допустили позивача до належної йому земельної ділянки, що підтверджується актом, який був складений за участі дільничного інспектора. 10.07.2017 року, ОСОБА_5 отримав повідомлення про те, що згідно з рішенням Плотицької сільської ради №161 від 09.06.2017 р., «Про заборону проїзду автомобільного транспорту по ОСОБА_7 в с. Плотича», з 11 липня 2017 року, буде перекритий проїзд по ОСОБА_7 в с. Плотича. Рішенням №161 від 09.05.2017 року сільська рада вирішила: в зв'язку з аварійністю Алеї слави в с. Плотича заборонити по ній проїзд автомобільного транспорту.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Плотицька агропромтехніка» подав письмові заперечення, відповідно до яких первинний позов позивача не визнав.

Плотицька сільська рада Тернопільського району тернопільської області відзив на позов не подавала.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2017 року призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2018 року, позовну заяву ОСОБА_5 в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Плотицька агропромтехніка» залишено без розгляду, у зв»язку із відмовою позивача від позовних вимог до вказаного відповідача.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Представник ТзОВ «Плотицька агропромтехніка» при вирішенні позову покладається на думку суду.

Представник Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні вважають. що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до задоволення, письмових пояснень щодо позову не подавали.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, встановив.

Як вбачається із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, земельна ділянка, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район с.Плотича, вул..Грушевського,9/9, кадастровий номер 6125286800:02:001:1055, площею 0,3 га, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 у розмірі частки 1/3.

Згідно опису меж, зазначена земельна ділянка межує із земельними ділянками, які належать ТзОВ «Плотицька агропромтехніка» та Плотицькій сільській раді.

Позивачем, з метою доступу до своєї земельної ділянки проїзд здійснювався через територію ТзОВ «Плотицька Агропромтехніка» та через проїзд «Алея слави) що між територіями ТзОВ «Плотицька Агропромтехніка», змельної ділянки з кадастровим номером 6125286800:02:001:1055 та сільським стадіоном.

04.03.2015 року ТзОВ «Плотицька агропромтехніка» направила листа з проханням влаштувати власний заїзд та заборону використовувати під»їзні шляхи ТДВ «Плотицька Агропромтехніка», які є власністю зазначеного підприємства.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про встановлення земельного сервітуту проїзду до належної йому земельної ділянки, однак в добровільному порядку вирішити це питання їм не вдалося, у зв’язку з відмовою відповідачів.

Рішенням №161 від 09 червня 2017 року вісімнадцятою сесії сьомого скликання Плотицької сільської ради «Про заборону проїзду автотранспорту по алеї слави в с.Плотича», у зв»язку із аварійністю ОСОБА_7 в с.Плотича вирішено заборонити по ній проїзд автомобільного транспорту.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 13.04.2018 року №1121/17-22, експертом розроблено два варіанти земельного сервітуту позивачу, згідно із варіантом №1 – дозвіл на право проходу та проїзду ОСОБА_5, використовуючи існуючий шлях по «Алеї Слави». Даний варіант проходу та проїзду буде здійснюватись по вже існуючому об»єкті загального користування. Ширина даного заїзду становить 4,65 м що є цілком достатньо для проїзду легкового транспорту. Площа земельної ділянки, відведеної під проїзд становитиме 771, кв.м. Варіант №2 – дозвіл на право проходу та проїзду ОСОБА_5, використовуючи частину ділянки, що біля сільського стадіону, яка розташована перпендикулярно до «Алеї Слави». Доступ до даного проїзду здійснюватимиться зі сторони вулиці, що з протилежної сторони стадіону (відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6125286800:02:001:1055), через частину земель Плотицької сільської ради. Для реалізації даного проїзду виникає необхідність демонтажу частини металевої огорожі, частини бордюру та для більшої зручності переносу воріт, яерез які здійснюється доступ до земельної ділянки позивача. Мінімально допустима ширина проїзду становитиме 3,5 м. Також, за результатами проведеної експертизи, експертом зроблено висновок, що станом на день обстеження не існує безперешкодний доступ до земельної ділянки з кадастровим номером 6125286800:02:001:1055 за допомогою автомобільного транспорту. Існує тільки безперешкодний прохід до земельної ділянки з кадастровим номером 6125286800:02:001:1055.

Відповідно до вимог ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою, яке здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Згідно ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Відповідно до ст. 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Отже, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною (сусідньою) земельною ділянкою з метою усунення недоліків власної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволенні іншим способом.

Відповідно до положень ст. 402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст. 404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Як роз’яснено в п. 222 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, з наступними змінами від 19 березня 2010 року № 2, вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об’єкта і не залежить від власників цих об’єктів, оскільки його дія зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (частина перша статті 401 ЦК, частина перша статті 101 ЗК), а при встановленні особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (частина друга статті 401, пункт 6 частини першої статті 406 ЦК). Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Виходячи з системного аналізу наведених законодавчих норм, а також провівши аналіз і оцінку доказів, що надали сторони, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, адже позивачем доведена неможливість задоволення власних потреб щодо користування належним їй майном в інший спосіб, ніж встановлення обтяження суміжної земельної ділянки (сервітуту), яка належить відповідачу. Таким чином, суд вважає, що слід встановити особистий, безоплатний, безстроковий земельний сервітут ОСОБА_5, з метою його проїзду та проходу до належної йому на праві спільної часткової власності земельної ділянки кадастровий номер 6125286800:02:001:1055, площею 0,3 га., що розташована по вул. Грушевського, 9/9 в с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області на території Плотицької сільської ради Тернопільської області, згідно варіанту 2 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 13 квітня 2018 року №1121/17-22. Зазначений варіант земельного сервітуту суд вважає найбільш прийнятним та найменш обтяжливим для співвласників суміжних земельних ділянок із земельною ділянкою, що належить позивачу, а також враховує вимоги рішення №161 від 09 червня 2017 року вісімнадцятої сесії сьомого скликання Плотицької сільської ради «Про заборону проїзду автотранспорту по ОСОБА_7 в с.Плотича». При цьому суд зазначає, що облаштування даного заїзду із врахуванням вимог зазначених у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 13 квітня 2018 року №1121/17-22, слід провести за рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст. 100 ЗК України, ст.ст. 401, 402, 404 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_5 до товариства з додатковою відповідальністю «Плотицька агропромтехніка», Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту сервітуту – задовольнити.

Встановити особистий, безоплатний, безстроковий земельний сервітут ОСОБА_5, з метою його проїзду та проходу до належної йому на праві спільної часткової власності земельної ділянки кадастровий номер 6125286800:02:001:1055, площею 0,3 га., що розташована по вул. Грушевського, 9/9 в с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області на території Плотицької сільської ради Тернопільської області, згідно варіанту 2 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 13 квітня 2018 року №1121/17-22.

Стягнути із Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у користь ОСОБА_5 сплачений ним судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, а також 4456 (чотири тисячі чотириста п»ятдесят шість) грн. 80 коп. сплаченої вартості проведеної судової експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_9