Постанова № 77024116, 09.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/16596/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2018, суддя Бородіна Н.М., вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська область, 61168, повний текст складено 18.07.18 по справі № 640/16596/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС ( далі - відповідач ), про визнання протиправною та скасування постанови у 0745/80700/17 від 26.09.2017р. про притягнення позивача у справі про порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2018 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ч.3 ст.470 МК України, як то об'єктивна, так і суб'єктивна його сторона.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 07.02.2017 р. митним постом "Харків-Центральний" Харківської митниці ДФС уповноваженою особою на роботу з митницею ТОВ "Євро-Диліжанс" подано для здійснення митного контролю та митного оформлення митну декларацію типу ТР81АА № 807100000/2017/004200 для поміщення товару "Сигарети з тютюном (сигарети з фільтром): - portal SILVER - 1500 пачок. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: ОАО "Гродненская табачная фабрика "Неман". Країна виробництва: BY.

Зазначений товар поміщено на підставі даної митної декларації в митний режим "транзиту". Відправником товару виступало ТОВ "Євро-Диліжанс", 62332, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, 1. Одержувач товару - ТОВ "Євро-Диліжанс", 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1. Митниця призначення згідно графи 53 МД - митний пост "Харків-аеропорт" Харківської митниці ДФС, строк доставки товару до митниці призначення згідно графи J МД - 12.02.2017, особа перевізник згідно графи 50 МД - комірник ОСОБА_2

26.09.2017р. Харківською митницею ДФС прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0745/80700/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 8500 грн., за перевищення строку доставки товару.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час провадження у справі про порушення митних правил № 0745/80700/17 митницею підтверджено наявність в діях позивача порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та правомірно прийнято оскаржувану постанову у відношенні позивача.

Колегія суддів, розглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги позивача, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення (п. 25 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Митного кодексу України, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 91 Митного кодексу України, переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються:

прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

внутрішнім транзитом або каботажем: від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України; від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України; від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України; від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до органу доходів і зборів, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Статтею 92 Митного кодексу України визначено, що митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України.

Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Для забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що поміщуються у митний режим транзиту, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

Не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак.

Частиною 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); для залізничного транспорту - 28 діб; для авіаційного транспорту - 5 діб; для морського та річкового транспорту - 20 діб; для трубопровідного транспорту - 31 доба; для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:

час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Крім того, пунктом 2.1 розділу ІІ "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень" №1066, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2012 року, визначено, що під час відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення обов'язково встановлюється строк транзитного перевезення до митниці призначення.

Строк транзитного перевезення встановлюється в автоматичному режимі під час постановки електронної копії документів контролю за переміщенням товарів на контроль за переміщенням у відповідному програмно-інформаційному комплексі ЄАІС залежно від виду транспорту відповідно до ст.95 МК України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у вищезазначених нормах Митного кодексу України чітко передбачено строки на переміщення товарів, а також відповідальність особи за їх порушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що скориставшись правом, відповідно до ст. 71 Митного кодексу України та обравши митний режим транзиту ТОВ "Євро - Диліжанс", зобов'язувалось дотримуватись його умов, визначених ст.ст. 92, 93, 95 Митного кодексу України. Враховуючи, що однією з умов перебування товару в митному режимі транзиту є саме доставка його до митниці призначення у строки, встановлені ст. 95 Митного кодексу України, то підприємство було зобов'язане виконати вказані умови митного режиму транзиту.

У випадку не виконання такого обов'язку та порушення правил переміщення у строк, встановлюється відповідна відповідальність. Як вбачається з матеріалів справи, що митницею за МД ТР81АА №807100000/2017/004400 від 07.02.2017р. було встановлено строк доставки до 12.02.2017р.. В той же час, доказів оскарження та не згоди з митним оформленням відповідного товару, або зміна строку транзитного переміщення стороною позивача не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що однією з умов перебування товару в митному режимі "транзит" є доставка до митниці у визначені законом строки.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митний режим транзиту, окремими партіями митний режим транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій.

При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з електронним повідомленням ТОВ "Євро-Диліжанс" про розміщення на митний склад товарів, поміщених у інші митні режими від 13.02.2017р. на підставі ч. 3 ст. 122 МК України вказаний товар було розміщено для зберігання на митному складі ТОВ "Євро-Диліжанс", встановлений строк перебування товарів на митному складі до 14.05.2017р. при чому колегія суддів звертає увагу, що декларантом самостійно зазначена кінцева дата закінчення строку перебування товару на митному складі.

Відповідно до ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушення митних правил передбачених зокрема, статтею 470, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною третьою статті 470 Митного кодексу України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали справи свідчать, що позивач викликався відповідачем для надання пояснень щодо вчиненого правопорушення, що підтверджується копіями листів № 4292/20/20-70-20-04 від 12.07.2017 року, № 4498/20/20-70-20-04 від 19.07.2017 року та повісткою від 15.08.2018 року 5106/20/20-70-20-02.

Однак, з наявних матеріалів справи не вбачається доказів, що позивач з'являвся до митного органу. Разом з тим, в матеріалах справи не міститься належних доказів, які б підтверджували повідомлення належним чином відповідача про наміри позивача прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно неприйняття до уваги з огляду на необґрунтованість доводів сторони позивача, що його було притягнуто до відповідальності за "цигарки" безпідставно, оскільки в наявній МД вказано код товару з УКТЗЕД -2402 20 90 20 - сигарети з фільтром, а відповідно наданих пояснень до УКТЗЕД, код 2402 20 90 сигарети, цигарки - це скрутки тютюну, які можна курити такими, якими вони є і які не належать до категорії сигар або сигарил, тобто таке визначення не має впливу на саму суть спірного питання та не спростовує обов'язку своєчасного доставлення товару.

Доводи представника позивача в судовому засіданні щодо неповідомлення про складання протоколу про порушення, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на матеріали справи, якими у повному обсязі спростовують їх. Крім того, у позові позивача не наводив зазначені обставини, як підстави протиправності оскаржуваної ним постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки він перевищив строк доставки товару, який перебуває під митним контролем, про будь-які обставини, які цьому перешкодили, митницю не повідомив, чим скоїв правопорушення, внаслідок чого, останнього було законно притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваними постановами, що винесені уповноваженою особою (ст.522, 523 МК України), у встановлені строки, та відповідно до положень ст.526 МК України.

Аналізуючи викладені вище обставини, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не спростовують висновків митного органу.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 2 статті 2 КАС України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача відповідають даним критеріям оскільки вказані вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів, вважає, що судове рішення прийнято на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 268, 271, 272, 286, 292, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2018 по справі № 640/16596/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя (підпис)О.І. СіренкоСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 09.10.2018.