Постанова № 77024093, 09.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м.Суми

Справа №583/2815/18

Номер провадження 22-ц/788/1684/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

.

розглянув у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2018 року про повернення позовної заяви в складі судді Сидоренко Р.В., постановленої у м. Охтирка, повний текст якої складений 15 серпня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Гетьманського національного природного парку, третя особа: виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку ОСОБА_2, про скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, виплату заробітної плати, зобов’язання надати щорічну відпустку та відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору (а.с. 1 – 6).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 липня 2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу був наданий строк для усунення викладених в ухвалі недоліків, який, як вказано в ухвалі, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, в ухвалі суд зазначив, що позивачу слід визначити ціну позову, сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру та за вимогу майнового характеру за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір», а також надати належної якості акти про відсутність на роботі, пояснення, довідки, листок непрацездатності, зміни до графіку відпусток працівників Охтирського ПНДВ на 2018 рік та належним чином завірену копію рішення суду від 12 квітня 2018 року по справі №583/37/18. При цьому, ОСОБА_1 роз’яснено, що в разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику (а.с. 8 – 9).

07 липня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву з уточненими вимогами, додавши до неї зміни до графіку відпусток, листок непрацездатності та лікарняні довідки. Також, позивач вказав, що інші документи, зазначені в ухвалі суду від 20 липня 2018 року, належної якості надати неможливо, оскільки ці докази були надані йому Гетьманським національним природним парком у тому вигляді, у якому він додав їх до позовної заяви, у зв’язку з чим позивач просив суд витребувати їх у відповідача (а.с. 24 – 29).

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний фінансовий стан, надавши, при цьому, роздруківку руху коштів за картковим рахунком за 2018 рік (а.с. 30).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Гетьманського національного природного парку, третя особа: виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку ОСОБА_2, про визнання незаконним переміщення, скасування наказу, стягнення моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачеві (а.с. 31).

Вказану ухвалу суду ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, ОСОБА_1 вказав на ті обставини, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги його доводи, викладені в уточненій позовній заяві, зокрема, щодо неможливості надати ряд документів, у зв’язку з чим просив суд витребувати їх у відповідача в порядку ч. 6 ст. 95 ЦПК України, а також послався на те, що суд належним чином не дослідив його матеріальний стан, тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху від 20 липня 2018 року і до позовної заяви не додав належним чином завірену копію рішення суду від 12 квітня 2018 року по справі №583/37/18, а також належної якості акти про відсутність його на роботі та пояснення. Крім того, суд не знайшов підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки з карткового рахунку позивача за період 01 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року, як вказав суд, не вбачається, що він знаходиться в скрутному матеріальному стані.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

У ст. 81 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Нормами ч. 1, 2, 6 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви позивачу, суд належним чином не з’ясував поважності причин неподання витребуваних доказів, не взяв до уваги заяву ОСОБА_1, викладену у позовній заяві від 06 серпня 2018 року (а.с. 29), про витребування у відповідача актів про відсутність його на роботі та пояснень за запитом суду.

Крім того, зобов’язуючи позивача надати належним чином завірену копію рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Гетьманського національного природного парку, третя особа – виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку ОСОБА_2 про скасування наказів про дисциплінарне стягнення, скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди, місцевий суд не взяв до уваги можливість з власної ініціативи оглянути оригінал вказаного судового рішення в матеріалах справи №583/37/18, які знаходяться в Охтирському міськрайонному суді Сумської області.

До того ж, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

У п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» йдеться про те, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви, суд першої інстанції повинен був дослідити матеріальний стан позивача, зокрема, визначити розмір його річного доходу за попередній календарний рік, перевірити доводи про його скрутний матеріальний стан та встановити наявність або відсутність обставин для зменшення йому розміру судового збору або його відстрочення для гарантування справедливого балансу між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання вимог про зобов’язання Гетьманського національного природного парку облікувати робочі дні 12 і 23 червня 2018 року з виплатою заробітної плати та про надання щорічної відпустки з виплатою матеріальної допомоги з 10 вересня 2018 року.

Таким чином, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та безпідставно обмежив право позивача на судовий захист, тому оскаржена ухвала, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, на підставі ст. 379 ч. 1 п. 1 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання про відшкодування судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 1; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2018 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Гетьманського національного природного парку, третя особа: виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку ОСОБА_2, про скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, виплату заробітної плати, зобов’язання надати щорічну відпустку та відшкодування моральної шкоди, - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Судді: Левченко Т.А.

ОСОБА_4