ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-6717/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року м. Львів
16 год.40 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Коморний О.І.,
секретар судового засідання - Романчук Л.В.,
з участю
представника позивача Лозової Я.М.
відповідач ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів по допомозі з безробіття,
в с т а н о в и в:
Позивач, Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_2, коштів по допомозі з безробіття в сумі 7199 грн. 95 коп..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримуючи допомогу по безробіттю одночасно працював у ТзОВ «Радар-сервіс», чим порушив вимоги законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач та його представник проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмовому запереченні.
Представник третьої особи не заперечив проти задоволення позовних вимог, підтвердив факт отримання доходу ОСОБА_2 в період перебування на обліку як безробітної.
Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надано статус безробітної 11.08.2008 року та призначено допомогу по безробіттю.
Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами звірки баз даних ДПА виявлено факт отримання доходів відповідачем у період перебування на обліку як безробітної відповідно до укладеного трудового договору з ТзОВ «Радар-сервіс»
Вказані фактичні обставини підтверджуються наказом ТзОВ «Радар-сервіс» №135/1-К від 16 вересня 2008 року про прийняття відповідача на роботу з 16.09.2008 року з окладом згідно штатного розпису, довідкою ТзОВ «Радар-сервіс» №555 від 11.12.2009 р. про укладення з відповідачем трудового договору.
При цьому твердження відповідача, про бажання працевлаштуватися в ТзОВ «Радар-сервіс» тимчасово не підтверджується матеріалами справи, оскільки як вбачається із копії заяви про прийняття на роботу від 15.09.2008р., відповідач мав намір укласти безстроковий трудовий договір, доказом чого також є і накази ТзОВ «Радар-сервіс» про прийняття на роботу №135/1-К від 16.09.2008р. та про звільнення з роботи №149/2-К від 03.10.2008р., у яких відсутня вказівка про прийняття відповідача на роботу тимчасово.
З довідки позивача вбачається, що відповідачем було отримано дохід за період з 16 вересня 2008 року по 01 липня 2009 року в розмірі 7199 грн. 95 коп.
Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач був зобовязаний вчасно інформувати державну службу зайнятості про цю обставину, як таку, що не давала йому права перебувати на обліку як безробітному та отримувати соціальні послуги.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» вказано, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території державної на законних підставах, зокрема працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Таким чином, відповідач в період виконання оплачуваних робіт не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати соціальні послуги.
Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЗКПО 25555035, МФО 825014, р/р 37170001000584, банк ГУДК у Львівській області) кошти у розмірі 7199 (сім тисяч сто девяносто девять) грн. 95 коп.
3. Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2010 р. о 09:00 год.
Суддя Коморний О.І.
Судове рішення № 7702330, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.01.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6717/09/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: