Рішення № 77023272, 10.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року справа № 2340/3573/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого – судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (20251, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які виразились у не нарахуванні і невиплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. ст. 257, 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2018 звернувшись до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, позивач отримав відмову у виплаті такої грошової допомоги, оскільки останній не має достатнього спеціального страхового стажу. Позивач стверджує, що відповідачем помилково не враховано до спеціального стажу службу в армії, а тому позиція відповідача суперечить нормам діючого законодавства України та порушує його права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у строк встановлений судом, подав до суду відзив на позовну заяву в якому містяться заперечення щодо позовних вимог. В обгрунтуванні відзиву зазначено, що підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однією з яких є робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на певних посадах. Перелік таких посад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Згідно Переліку № 909 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, зараховується, крім іншого, роботи в загальноосвітніх навчальних закладах на посадах учителів. Таким чином, правових підстав для зарахування служби позивача в лавах Збройних сил СРСР до стажу, що дає право на пенсію по вислузі років – відсутні, а тому відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 15.05.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про зарахування до спеціального трудового стажу, його стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до п. «е-ж» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження військової служби з 05.05.1980 по 26.11.1981р.

15.06.2018 року відповідач надав відповідь №32215/02-02, відповідно до якої відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу період проходження ним військової служби з 05.05.1980 року по 26.11.1981 року, мотивуючи тим, що включення вказаного періоду не дає права на призначення грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, так як він зараховується до загального страхового стажу роботи, а не по вислузі років.

Позивач, не погоджуючися з відмовою відповідача звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд керувався наступним.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Порядком обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Згідно з розділом 1 «Освіта» цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають:

-загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи (учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

-міжшкільні навчально-виробничі комбінати (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

-дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки (директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

-вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади (директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

-дошкільні навчальні заклади всіх типів (директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);

-позашкільні навчальні заклади (директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

-бібліотеки (завідуючі, бібліотекарі);

-дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань (учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги).

Судом встановлено, що і не заперечується представником відповідача, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 з 01.09.1975 по 28.02.2018, становить 40 років 0 місяців 21 день, а до стажу роботи позивача за спеціальністю при призначенні пенсії позивачу відповідачем віднесено періоди роботи: з 05.12.1979 по 04.05.1980, з 09.12.1981 по 01.07.2003. з 01.09.2006 по 28.02.2018 - становить 33 роки 5 місяців 21 день.

Тобто, період проходження військової служби з 05.05.1980 по 26.11.1981, відповідачем не зараховано до стажу за вислугою років.

Відповідно до примітки 3, постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно підпункту «г» пункту 1 Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397 - учителям, лікарям і іншим працівникам освіти та охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, зараховується служба в збройних силах СРСР.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно копії військового квитка ВС № 098684, ОСОБА_1 проходив службу з 05.05.1980 по 26.11.1981 в Збройних силах СРСР на посаді - рядового.

Виходячи з вимог ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також вимог Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, суд зауважує, що військова служба зараховується до стажу роботи за вислугою років. З урахуванням зазначених правових норм, страховий стаж позивача складає понад 35 років, що дає йому право, у відповідності до положень п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка 35 років /для чоловіка/ відпрацювала в закладах освіти.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суб’єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, не спростовано доводи позивача.

Отже, беручи до уваги, що період проходження військової служби на посаді рядового з 05.05.1980 року по 26.11.1981 року на підставі чинного на той момент законодавства мав бути включений до спеціального стажу роботи.

Виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд у разі задоволення позову може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно не зарахував період проходження військової служби до стажу роботи який дає право на пенсію за вислугою років, тому належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років передбачених пунктами «е – ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період роботи: з 05.05.1980 по 26.11.1981 проходження військової служби на посаді – рядового та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 71 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фону України у Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС № 713838, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років передбаченх пунктами «е – ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи: з 05.05.1980 по 26.11.1981 - проходження військової служби.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС № 713838, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 71 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фону України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС № 713838, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар