Ухвала суду № 77023155, 08.10.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8408/18

4-с/357/44/18

Категорія

У Х В А Л А

08 жовтня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Цуранова А. Ю. ,

при секретарі – Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року до суду надійшла скарга на дії приватного виконавця (в редакції від 09.08.2018 року), в якій заявник просив суд визнати оскаржувані дії приватного виконавця ОСОБА_2 неправомірними та такими, що порушують права позивача/скаржника.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року по справі № 357/13224/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитиним договором постановлено зупинити виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 01.06.2016 року до розгляду касаційної скарги, однак, незважаючи на вказане рішення, 05.01.2018 року приватним виконавець ОСОБА_2 прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року, чим було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

До судового засідання сторони не з’явились, про слухання справи сповіщені належним чином.

Представник заявника подав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати без участі заявника та його представника, заявлені вимоги просив задовольнити.

Приватний виконавець до суду не з’явився, подав відзив на скаргу та надав матеріали виконавчого провадження, просив в задоволенні скарги відмовити.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.02.2016 року Білоцерківським міськрайонним суду Київської області винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» заборгованості за кредитним договором в сумі 888 022,44 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.06.2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року по справі № 357/13224/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитиним договором постановлено зупинити виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 01.06.2016 року до розгляду касаційної скарги.

Постановою Верховного суду від 14.03.2018 року касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 01.06.2016 року залишено без змін, поновлено виконання рішення суду від 29.02.2016 року.

Заявник в своїй скарзі посилається на те, що незважаючи на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року, якою постановлено зупинити виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 01.06.2016 року до розгляду касаційної скарги, 05.01.2018 року приватним виконавець ОСОБА_2 прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2016 року.

З огляду на викладене заявник просить визнати дії приватного виконавця ОСОБА_2 неправомірними та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. А також просить поновити строк для подання скарги, так як у період з 09.11.2017 р. по 17.11.2018 р., вона перебувала за кордоном, що підтверджується трудовою візою в закордонному паспорті.

Приватний виконавець у своєму відзиві посилається на те, що йому на виконання подано виконавчий лист №2/357/1002/16 від 14.07.2016 року. Виконавчий документ відповідав вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», тому 05.01.2018 року ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію вказаної постанови направлено рекомендованим листом стягувачу, яка вручена 11.01.2018 року. Вважає скаргу необґрунтованою, оскільки отримавши заяву стягувача і виконавчий лист суду, приватний виконавець відповідно до вимог Закону відкрив виконавче провадження.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частинами другою та п'ятою cтатті п'ятої Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

За змістом частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до положень частин п'ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

З матеріалів, доданих до скарги, не вбачається, що скаржник, як сторона виконавчого провадження, діяв у відповідності до вимог Закону і письмово повідомив державного виконавця про виконання (невиконання) судового рішення, про обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Стаття 436 ЦПК України передбачає право суду касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Також, підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані у ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні не встановлено, а заявником не доведена заявлена ним вимога про визнання дій приватного виконавця неправомірними.

Керуючись ст.ст.260, 447,448,450,451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, у порядку встановленому законом, протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_4