Рішення № 77021594, 05.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1969/18

Провадження № 2/522/5178/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі судового засідання Ткаченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна» про захист прав споживача, відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна» і просить стягнути з ТОВ Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна» на його користь 1200 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди та грошові кошти в розмірі 5 мінімальних заробітних плат у якості відшкодування моральної шкоди.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 25 березня 2017 року він прибув рейсом відповідача №4452 до аеропорту Бориспіль, де під час отримання свого особистого багажу ним було встановлено факт пошкодження належної йому валізи, які унеможливлюють її подальше використання за призначенням, а саме: встановлено відсутність колеса валізи та сліди його відриву саме під час транспортування, зламаний каркас валізи (опорна стійка, зламано стінку та ручку валізи. Факт пошкодження було встановлено та зафіксовано співробітниками аеропорту. На підставі оформлених документів до відповідача було направлено претензію із пропозицією відшкодування спричинених під час перевезення вантажу збитків. Однак, листом від 24.04.2017 року відповідач від відшкодування спричиненої шкоди у позасудовому порядку відмовився посилаючись на ч.2 п.7 Глави 3 розділу ХХVIII Правил повітряного перевезення пасажирів і багажу.

Позивач вважає, що відповідач, посилаючись на відповідну норму закону, намагається в поза правовий спосіб уникнути відповідальності, так як в речах позивача мало місце пошкодження каркасу, опорної стойки та стінки валізи, що не віднесено до пошкоджень, за які перевізника може бути звільнено від відповідальності. Окрім того, колесо валізи було повністю відірване, а не пошкоджене, що підтверджено відповідним актом та фото фіксацією.

Провадження по справі відкрито 08 лютого 2018 року та встановлено порядок спрощеного позовного провадження без виклику сторін для розгляду справи.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року встановлено порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи.

Ухвалою суду від 07 червня 2018 року відповідачеві відмовлено у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю іншому суду.

20 липня 2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не визнав позов ОСОБА_1 повністю, посилаючись на невідповідність позовної заяви нормам закону, що потребувало залишення позовної заяви без руху, а також зазначив, що згідно інформації, зазначеної в PIR від 25.03.2017 року, багаж пасажира KRIVTSOV (багажна ідентифікаційна бірка ХН286352) містить наступний вид пошкодження багажу – відірвано одне колесо та відламано половину пластикової стійки. Однак, частиною другою пункту 7 Глави 3 Розділу XXVIII Правил визначено перелік видів пошкоджень багажу, за яке перевізник не несе відповідальності, незалежно від ступеня та характеру самого пошкодження. Зокрема, перевізник не несе відповідальності за такі види пошкоджень багажу як зламані коліщатка та ніжки валіз, сумок тощо. На виконання вимог п.4 Глави 1 Розділу XXVIII Правил, повідомленням №0341 від 04.04.2017 року Авіакомпанія повідомила позивача про відхилення претензії з наведенням обґрунтованих підстав.

Таким чином, представник відповідача вважає, що авіакомпанія не мала правових підстав для задоволення вимог позивача по суті, а отже позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в даному випадку є необґрунтованими.

Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що фотографії та роздруківка сторінки веб-сайту щодо наглядного підтвердження пошкоджень та підтвердження суми збитків не можуть розцінюватися як належні докази по справі.

Позивач в судове засідання не з?явився, надав заяву, якою позов підтримав, просили задовольнити повністю та провести судове засідання за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 березня 2017 року ОСОБА_1 прибув рейсом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна» №4452 до аеропорту Бориспіль, де під час отримання свого особистого багажу позивачем було встановлено факт пошкодження належної йому валізи

Відповідно до інформації, зазначеної в PIR від 25.03.2017 року, багаж пасажира KRIVTSOV (багажна ідентифікаційна бірка ХН286352) містить наступний вид пошкодження багажу – відірвано одне колесо та відламано половину пластикової стійки.

На підставі оформлених документів позивачем 25.03.2017 року до відповідача було направлено претензію із пропозицією відшкодування спричинених під час перевезення вантажу збитків.

Однак, листом від 24.04.2017 року № 0341 відповідач від відшкодування спричиненої шкоди у позасудовому порядку відмовився та зазначив, що відповідно до приписів ч.2 п.7 Глави 3 розділу ХХVIII Правил повітряного перевезення пасажирів і багажу перевізник не несе відповідальності за такі види пошкодження багажу як зламані коліщата та ніжки валіз, сумок тощо.

Позивач вважає, що відповідач, посилаючись на відповідну норму закону, намагається в поза правовий спосіб уникнути відповідальності, так як в речах позивача мало місце пошкодження каркасу, опорної стойки та стінки валізи, що не віднесено до пошкоджень, за які перевізника може бути звільнено від відповідальності. Окрім того, колесо валізи було повністю відірване, а не пошкоджене, що підтверджено відповідним актом та фото фіксацією.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оглянувши надані позивачем роздруківки фото фіксації пошкоджень багажу та роздруківку веб-сайту «prom», не вважає їх належними та достовірними доказами по справі, так як з даних доказів неможливо встановити, чи зображені на них пошкодження валізи, є пошкодженнями валізи позивача, та чи відповідає модель валізи на веб-сайті тій моделі валізи, яка була в позивача, а тому суд не приймає ці роздруківки у якості доказів по справі.

Таким чином, єдиним належним доказом на підтвердження пошкодження валізи позивача, суд вважає Property Irregularity Report (PIR) від 25.03.2017 року, за яким багаж пасажира KRIVTSOV (багажна ідентифікаційна бірка ХН286352) містить наступний вид пошкодження багажу – відірвано одне колесо та відламано половину пластикової стійки.

Відповідно до частини другої пункту 7 Глави 3 Розділу XXVIII Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №735 від 30.11.2012 року, перевізник не несе відповідальності за наступні види пошкодження багажу: зламані коліщатка та ніжки валіз, сумок тощо; загублені ремінці та петельки; незначні потертості або подряпини, пошкодження як результат надмірного наповнення валізи; пошкодження ручки валізи або сумки; пошкодження крихких речей або продуктів, що швидко псуються; пошкодження предметів, які неналежно упаковані.

Суд встановив, що пошкодження валізи позивача, які зафіксовані в акті PIR, у вигляді зламаного колеса та відламаної половини пластикової стійки, відповідають пошкодженню багажу у вигляді зламаних коліщаток та ніжок валіз, за які перевізник не несе відповідальності, відповідно до норми вказаних Правил. При цьому, на переконання суду пластикова стійка валізи, яка була зламана у позивача, по своїм функціональних особливостям підпадає під визначення «ніжка валізи», так як фактично є її продовженням.

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна», відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його претензії щодо компенсації пошкодження багажу, діяла в рамках закону, а тому належить відмовити позивачеві у задоволенню позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 926 Цивільного кодексу України позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 29 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої у м. Монреаль 28.05.1999 (набрала чинність для України 06.05.2009 року) під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Крім того, згідно із положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов‘язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Однак, ні ЦК України, ні Монреальська конвенція, ні Правила, ні умови укладеного з пасажиром договору повітряного перевезення не передбачають відшкодування заподіяної моральної шкоди міжнародним авіаперевізником, а тому суд доходить висновку, про необгрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в даному випадку.

Таким чином, встановлені у судовому засіданні фактичні обставини справи дають підстави суду зробити висновок про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 у задоволенні яких має бути відмовлено.

Керуючись Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №735 від 30.11.2012 року, ст. 926 ЦК України, ст.ст. 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «ОСОБА_2 Україна» про захист прав споживача, відшкодування майнової шкоди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 жовтня 2018 року.

Суддя Л.М. Чернявська

05.10.2018