Рішення № 77020662, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 р. № 820/3802/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Козир В.М.,

за участю

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня № НОМЕР_1 про збільшення суму грошового зобов’язання за платежем Податок на доходи фіз. осіб, що спл фіз. особами за результатами річного декларування код платежу 11010500 у сумі 263 142, 00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем Військовий збір код платежу 11011000 у сумі 20420, 78 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу № 5672 від 11.10.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку – фізичної особи ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_3, з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки 29.11.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області було складено акт № 2273/20-40-13-14-08/НОМЕР_3 та винесено податкові повідомлення – рішення від 22.12.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу – 210513,60 грн., штрафної санкції – 52628,40 грн. та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов’язання по військовому збору на суму основного платежу – 16336,62 грн., штрафної санкції – 4084,16 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України вказані податкові повідомлення – рішення залишені без змін.

Не погоджуючись із висновками акту та податковими повідомленнями – рішеннями. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2008 між позивачем та АКБСР «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 839/3/27/38/8-323 з метою асоційованого членства в споживчому товаристві з метою отримання житла (а.с.29-38).

За умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_2 отримав від банку кошти у сумі 173527 доларів США. яку зобов’язався повернути на умовах, викладених в договору.

Зазначена суми позики після перерахування з позичкового рахунку через операційну касу банку конвертується в гривню для подальшого перерахування на поточний рахунок відповідно до умов укладеного договору асоційованого товариства у споживчому товаристві.

Відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1.-87/96-10873 від 05.08.2014 в період з 25.04.2008 по 05.08.2014 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивачем було сплачено 55476,53 доларів США, що еквівалентно 442288,42 грн., борг за кредитом та 48145,75 доларів США, що еквівалентно 404697,59 грн. відсотків за кредитом. Строкова заборгованість за кредитом становить 97226,94 доларів США, заборгованість по нарахованих процентах складає – 983,07 доларів США (а.с.50-51).

25.04.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 839/3/27/38/8-323, відповідно до якого погашення заборгованості за договором кредиту у сумі 49294,00 доларів США здійснюється позивачем не пізніше 16.07.2015. У разі виконання зазначених умов ОСОБА_2 набуває права на анулювання (прощення) залишку заборгованості за кредитним договором.

Позивачем були виконані умови додаткової угоди № 1 щодо внесення суми у розмірі 49294,00 доларів США в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Об'єктом оподаткування резидента згідно п.163.1 ст.163 ПК України є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (п.164.1 ст.164 ПК України).

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що до доходів та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

Відповідно до абз. «д» п.п.164.2.17 п.164 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

З урахуванням зазначених вище норм Податкового кодексу України обов’язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності всіх чотирьох умов, а саме: отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням; надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору; включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Враховуючи те, що позивачем кошти за кредитним договором були отримані у гривнях, ним у гривневому еквіваленті банку було повернуто суму, яка була значно більшою від суми отриманого кредиту.

Таким чином, в даному випадку, не відбулося збільшення загального майнового стану чи приросту активів у тій чи іншій формі та, відповідно, у позивача відсутній об’єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію у цій категорії спорів, зокрема в постанові 08.06.2018 по справі №814/574/16, від 26.06.2018 по справі №802/1108/17-а, згідно якої основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

Згідно пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 статті 546 ЦК України).

Частиною 2 статті 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем фактично було повернуто на рахунок банку кошти, які перевищують розмір отриманих в якості кредиту та сторонами кредитного договору фактично було достроково припинено дію цього договору.

В результаті виконання договірних правовідносин у позивача не відбувся приріст активів, а на погашення основної заборгованості ним за кредитом було сплачено більшу суму, ніж отримано за умовами кредитного договору.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання позивачем додаткового блага, наявності у ОСОБА_2 приросту показників фінансового та/або майнового стану, як платника податку .

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Харківській області не доведено складу правопорушення, за яке до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22 грудня 2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суму грошового зобов’язання за результатами річного декларування код платежу 11010500 у сумі 263142,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22 грудня 2017 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем Військовий збір код платежу 11011000 у сумі 20420,78 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_3) судовий збір у сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.10.2018.

Суддя В.В. Єгупенко