Рішення № 77020640, 10.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. № 2040/7876/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Комарова, 70) до Харківського обласного військового комісаріату (м. Харків, вул. Кацарська, 56), Міністерства Оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати п. 11 протоколу №73 від 13.07.2018 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014. Зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Ухвалою судді від 21.09.2018 було відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам за адресами, вказаними в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах Радянського Союзу з 17.05.1987 по 23.05.1989, приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан з 17.11.1987 по 06.08.1988.

Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2837 від 30.07.2015 у колишнього військовослужбовця – поранення, контузія, захворювання, ТАК, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебування у країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 106359 від 25.09.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності вперше, внаслідок отримання поранення, контузії, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії з 15.09.2015.

Рішенням Комісії МО України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.07.2018 позивачу відмовлено призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, а висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком № 975.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду 3 групи.

Третю групу інвалідності позивачу встановлено 15.09.2015.

На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Абзацом шостим пункту 11 Порядку № 975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Враховуючи наведене висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 02.07.2015 № 685 та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 30.07.2015 № 2837, який подано разом з іншими документами, є належними документами, що вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17.

З урахуванням наведеного, у Міністерства оборони України не було підстав для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з причин надання ОСОБА_1 документів, а саме: висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 02.07.2015 № 685 та висновку Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 30.07.2015 № 2837, які, як зазначив відповідач, не є документами, що свідчать про обставини поранення.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Міністерство оборони України приймаючи оскаржуване рішення діяло всупереч приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у рішенні, та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оформлене пунктом п. 11 протоколу №73 від 13.07.2018.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Положенням Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Харківського обласного військового комісаріату, а отже, стосується його прав та обов'язків.

Відповідно рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13 Порядку №975.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про призначення позивачу одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів подати звіти про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263, 371 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Комарова, 70) до Харківського обласного військового комісаріату (м. Харків, вул. Кацарська, 56), Міністерства Оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 11 протоколу №73 від 13.07.2018 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко