Рішення № 77020611, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2018 р. № 2040/7339/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Київського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 04.09.2018 № 62 про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991, відповідно до поданої заяви від 14.08.2018 на підставі інформаційної довідки та листа прокуратури Харківської області від 01.08.2918 № 18-46-17.

- зобов'язати Київське об’єднане Управління Пенсійного фонду України і міста Харкова здійснити з 01.10.2017 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789- ХІІ від 05.11.1991, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплети праці працівників прокуратури» на підставі додатково поданих документів (інформаційної довідки), наданих прокуратурою Харківської області за супровідним листом від 01.08.2918 № 18-46-17 про заробітну плату за посадою начальника відділу прокуратури Харківської області в розмірі 90 % від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимог законодавства відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі інформаційної довідки, наданої Прокуратурою Харківської області.

Відповідач у строк, встановлений судом надав до суду відзив в якому проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), яким з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не скасовано, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не призначаються та не перераховуються.

Позивач 15.10.2007 звільнився з прокуратури Харківської області та органів прокуратури за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З травня 2005 року ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району міста Харкова - після реорганізації Київському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України міста Харкова (далі - відповідач) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення пенсії).

Як вбачається з копії пенсійної справи позивача, наданої на вимогу ухвали суду від 07.09.2018 року, пенсія за вислугу років призначена позивачу з 24 травня 2005 року відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1789-ХІІ) виходячи із заробітку, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 90%.

Відповідно до частини другої ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія призначається в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

14.08.2018 позивач звернувся до відповідача із завою про здійснення з 01.10.2017 перерахунку розміру пенсії за вислугу років відповідно до листа від 01.08.2918 № 18-46-17 та інформаційної довідки прокуратури Харківської області про розмір оплати праці на посаді начальника відділу прокуратури Харківської області.

В даній заяві позивач на підставі відомостей в зазначенїй інформаційній довідці виклав наступний розрахунок пенсії: пенсія - в розмірі 90% від заробітку з доплатами, які передбачені чинним законодавством, тобто з доходів отриманих позивачем (як застрахованою особою), з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (основний оклад + класний чин + вислуга років + надбавка за особливо важливу роботу + щомісячна премія + матеріальна допомога на оздоровлення + матеріальна допомога на соціально-побутові потреби) х 90%, в якому: основний оклад - 7750,00 грн. класний чин - 2400,00 грн. надбавка за вислугу років /30 %/ - 2325,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи /70 %/ - 8732,50 грн. щомісячна премія /70 %/ - 14845,25 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - (основний оклад + класний чин + надбавка за вислугу років + надбавка за виконання особливо важливої роботи) = 21207,50 : 12 = 1767.29 грн. матеріальна допомога на соціально-побутові потреби (1/12) - (основний оклад + класний чин + надбавка за вислугу років + надбавка за виконання особливо важливої роботи) = 21207,50 : 12 = 1767,29 грн.

Проте в перерахунку пенсії відповідачем відмовлено рішенням від 04.09.2018 № 62, мотивуючи це тим, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-У111 від 02.03.2015 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу». «Про прокуратуру». «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України». «Про судову експертизу», «Про Національний банк України». «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-У111 від 02.03.2015 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу». «Про прокуратуру». «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України». «Про судову експертизу», «Про Національний банк України». «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Законом №213-VIII скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на сьогодні бракує затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури. Разом з цим,

наведені зміни законодавства не позбавляють прокурорсько-слідчих працівників права на перерахунок пенсії, який був гарантований ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., № 1789- XII при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відтак закон пов'язує право на перерахунок пенсії з розмірами оплати праці осіб що працюють на посадах, аналогічних останній займаній посаді прокурора.

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересні 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Частиною першою ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Питання недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод неодноразово було предметом конституційного розгляду.

Норма ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. набрала чинності після 01 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213-VIII на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право відповідно до положень ст. 86 Закону № 1697-VII.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

З моменту оприлюднення відповідної редакції вказаного Закону (31.12.2014 року) тримісячний термін сплив. З моменту закінчення терміну виконання Кабінетом Міністрів України минуло більше трьох років, проте відповідного нормативно-правового акту, що регулює порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, які мають право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. прийнято не було.

Відповідно до ст. 17 -18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції. Таким чином, рішення Європейського суду з прав людини є невід’ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення, про що неодноразово наголошував Суд в своїх рішеннях.

З зазначеного приводу, суд враховує позиції, викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 24.04.2015 за заявою N 38667/06 у справі "Будченко проти України" наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39). Суд нагадує, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom), n. 54, заяви №№ 65731/01 та 65900/01, ЄСПЛ 2005-Х) (п. 36).

В рішенні від "Клаус і ОСОБА_2 проти Грузії" Європейський суд з прав людини зазначив, що "Суд зазначає, що в цій справі саме відсутність прийняття необхідних текстів законів для визначення розміру та порядку виплати компенсацій моральної шкоди перешкоджає ефективному здійсненню права, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1. Таким чином, спірне положення відноситься до першої фрази першого п.а ст . 1 Протоколу № 1, яка, в цілому, визначає принцип поваги права власності (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане рішення, § 136) (п. 71).

У будь-якому випадку, навіть припускаючи, що в цій справі бездіяльність держави, що виступає як втручання або невтручання (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане, § 146), переслідувало законну мету, ніщо не дозволяє Суду зробити висновок, що справедливу рівновагу було дотримано між конкуруючими інтересами індивідуумів і суспільства в цілому. Особливо, Суд не бачить причин, за якими державі не вдалося протягом 11 років зробити найменші кроки до початку процесу прийняття закону, згаданого в статті 9 in fine Закону від 11 грудня 1997 року... Держава сама не надає ніяких переконливих і мотивованих аргументів, щоб пояснити таку тотальну пасивність. Однак, коли існує питання суспільної користі, влада повинна діяти своєчасно, правильно і пов'язано (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане рішення, § 151; mutatis mutandis, Бейелера (Beyeler) проти Італії [GC], N 33202/96, §§ 110 in fine і 120 in fine, ECHR 2000 I). Таким чином, на думку Суду, як тільки грузинська держава зробила моральний і фінансовий вибір на користь своїх громадян, переслідуваних радянським режимом, грузинській державі належало, щонайменше, з моменту вступу в силу Протоколу № 1 щодо Грузії, провести аналіз і роботу для того, щоб заявник не перебували в стані невідомості протягом невизначеного періоду часу, проти чого у них немає ефективного внутрішнього механізму...

Суд доходить висновку, що багаторічна, тотальна бездіяльність, заважає заявникам ефективно скористатися упродовж розумного строку правом на компенсацію моральної шкоди, накладає невідповідне і надмірно важкий тягар на заявників, яке не може бути виправдане передбачуваним законним загальнозначущим інтересом , про який заявляє влада (див. п. 74 вище). Отже, має місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 (п. 76-77)."

З огляду на це, відсутність порядку та механізму, встановленого Кабінетом Міністрів України, не може бути підставою для відмови в реалізації права, гарантованого ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересні 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 збільшено заробітну плату, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

При цьому, судом враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно абзацом 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24.12.2015), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2018 року максимальна пенсія в Україні не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Отже, оскільки прожитковий мінімум для таких осіб з 1 січня 2018 року становитиме 1373 грн. максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 13730 гривень.

Однак, згідно пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із пунктами 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, які визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 та Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII).

Суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа № 21-445а13), тощо.

Стосовно посилань відповідача на неналежність довідки, наданої позивачем, суд зазначає, що станом на дату розгляду заяви про перерахунок пенсії позивачу діяла Постанова Правління ПФУ "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2.24 вказаної постанови при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відтак, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2.7 вказаного Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпункти 2-4 п. 2.1 не передбачають подання якоїсь встановленої форми довідки про розмір заробітної плати особи, що перебуває на тотожній або аналогічній посаді за повністю відпрацьований місяць, що подається для перерахунку пенсії.

Відтак, посилання відповідача на неналежність довідки, наданої Прокуратурою Харківської області не беруться судом до уваги.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідач підчас судового розгляду справи не довів наявність обґрунтованих причин для відмови в перерахунку пенсії позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача, та прийняти рішення, яким окрім вимог, заявлених позивачем також скасувати рішення Київського ОУПФУ м. Харкова від 04.009.2018 року № 62 про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991, відповідно до поданої заяви від 14.08.2018 на підставі інформаційної довідки та листа прокуратури Харківської області від 01.08.2018 № 18-46-17.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст., 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії та рішення Київського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 04.09.2018 № 62 про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991, відповідно до поданої заяви від 14.08.2018 на підставі інформаційної довідки та листа прокуратури Харківської області від 01.08.2018 № 18-46-17.

Скасувати рішення Київського ОУПФУ м. Харкова від 04.009.2018 року № 62 про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991, відповідно до поданої заяви від 14.08.2018 на підставі інформаційної довідки та листа прокуратури Харківської області від 01.08.2018 № 18-46-17.

Зобов'язати Київське об’єднане Управління Пенсійного фонду України і міста Харкова здійснити з 01.10.2017 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789- ХІІ від 05.11.1991, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплети праці працівників прокуратури» на підставі додатково поданих документів (інформаційної довідки), наданих прокуратурою Харківської області за супровідним листом від 01.08.2018 № 18-46-17 про заробітну плату за посадою начальника відділу прокуратури Харківської області в розмірі 90 % від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Стягнути з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5 Держпром, 2 підїзд, 3 поверх, код ЄДРПОУ: 41247819) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101 , код за ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в загальному розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.