Рішення № 77020390, 27.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 вересня 2018 р. № 820/4857/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00001121411 від 11 червня 2018 року на загальну суму 397785,00 грн., прийняте ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 25.05.2018 року №2107/20-40-14-11-11/36626862.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв’язку із встановленням перевіркою обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК", код ЄДРПОУ - 36626862, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб'єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ОМІКРОН ЕК” (код 36626862) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ “АПЕКСТРЕЙД ЛТД” (код 40139962) за червень - серпень 2016 р., ТОВ “КАЛАБРІЯ ПЛЮС” (код 39929641) за серпень-вересень 2016 р., ТОВ “ФЮЛЕНТ ГРУПИ” (код 40788125) за січень 2017 р., ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422) за лютий - березень 2017 р., ТОВ “СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ” (код 40703298) за травень 2017 р., ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА” (код 40394278) за червень 2017 р., ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175) за серпень - вересень 2017 р., результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 25.05.2018 року за №2107/20-40-14-11-11/36626862.

Відповідно до висновків акту від 25.05.2018 року за №2107/20-40-14-11-11/36626862 перевіркою встановлено порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит всього у сумі 318228 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 51292 грн., за липень 2016 року в сумі 22913 грн., серпень 2016 року в сумі 40482 грн., за вересень 2016 року 27831 грн., за січень 2017 року в сумі 5768 грн., за лютий 2017 року в сумі 26837 грн., за березень 2017 року в сумі 29507 грн., за травень 2017 року в сумі 43956 грн, за червень 2017 року в сумі 21144 грн, за серпень 2017 року в сумі 23113 грн., за вересень 2017 року в сумі 25385 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується в бюджет на суму 318228 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 51292 грн., за липень 2016 року в сумі 22913 грн., серпень 2016 року в сумі 40482 грн., вересень 2016 року 27831 грн., за січень 2017 року в сумі 5768 грн., за лютий 2017 року в сумі 26837 грн., за березень 2017 року в сумі 29507 грн., за травень 2017 року в сумі 43956 грн., за червень 2017 року в сумі 21144 грн., за серпень 2017 року в сумі 23113 грн., за вересень 2017 року в сумі 25385 грн.

На підставі висновків акту перевірки та у зв'язку із встановленим порушенням п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №00001121411 від 11.06.2018 року на загальну суму 397785,00 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями у сумі 318228,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 79557,00 грн. (т.1 а.с. 14).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими було встановлено по господарським взаємовідносинам з ТОВ “АПЕКСТРЕИД ЛТД” (код 40139962) за червень-серпень 2016 р., ТОВ “КАЛАБРІЯ ПЛЮС” (код 39929641) за серпень-вересень 2016 р., ТОВ “ФІОЛЕНТ ГРУПИ” (код 40788125) за січень 2017 р., ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422) за лютий - березень 2017 р., ТОВ “СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ” (код 40703298) за травень 2017 р., ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА” (код 40394278) за червень 2017 р., ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175) за серпень - вересень 2017 р. взаємовідносини підтверджуються наданими первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до діючого законодавства України, в ЄРПН зареєстровано відповідні податкові накладні. Однак перевіряючими вказано, що відповідно до податкової інформації стосовно вказаних контрагентів встановлено відсутність трудових ресурсів, основних фондів, необхідних для ведення діяльності, невідповідність придбаного та реалізованого товару, встановлено нереальність здійснення фінансово господарських взаємовідносин підприємств з постачальниками та покупцями за відповідний період та було зроблено висновок, що підприємства не мали можливості здійснювати господарські операції або ж здійснювали лише документальне оформлення проведених операцій без реального їх здійснення. Також під час здійснення перевірки податковим органом було зроблено висновок, що укладені між позивачем та вказаними вище контрагентами договори неопосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, тобто фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів/послуг, джерело походження яких не встановлено.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суми грошового зобов’язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ “АПЕКСТРЕИД ЛТД” (код 40139962), ТОВ “КАЛАБРІЯ ПЛЮС” (код 39929641), ТОВ “ФІОЛЕНТ ГРУПИ” (код 40788125), ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422), ТОВ “СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ” (код 40703298), ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА” (код 40394278), ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175).

Судом встановлено, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "АПЕКСТРЕЙД ЛТД" (постачальник), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0523-18 від 23.05.2016 року (т.1 а.с. 170-172), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2016.

З метою підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0523-18 від 23.05.2016 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (т.1 а.с. 173-177; 187-191; 208-212; 224-227; 241-245; т.2 а.с. 14-18; 28-31; 46-51; 65-68; 82-85), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копії виписок по рахунку (т.2 а.с. 133-139).

При цьому, до суду надано копії документів для підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т 1 а.с. 178-187; 192-207; 213-223; 228-240; 246-250; т.2 а.с. 1-13; 19-27; 32-47; 52-64; 69-81; 86-132).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що в ході перевірки використана отримана від Бориспільського відділення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області податкову інформацію від 21.09.2016 №81/10-04-12-10 щодо ТОВ «АПЕКСТРЕЙД ЛТД» (податковий номер 40139962) за звітний період декларування ПДВ червень – серпень 2016 року, в якій встановлено відсутність трудових ресурсів, основних фондів, необхідних для ведення діяльності, невідповідність придбаного та реалізованого товарів.

Отже, як вказано представником відповідача відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), сумніви щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ" (продавець), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0510-17 від 10.05.2017 року (т.2 а.с. 218-220), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

З метою підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0510-17 від 10.05.2017 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (т.2 а.с. 221-227), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копію виписки по рахунку (т.3 а.с. 7).

При цьому, матеріали справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 2 а.с. 228-250; т.3 а.с. 1-6).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу було використано податкову інформацію, отриману від ГУ ДФС у Донецькій області від 20.06.2017 №22922/7/05-81-12 щодо ТОВ «СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ», код ЄДРПОУ 40703298, за звітний період декларування ПДВ травень 2017 року, в якій встановлено, що ТОВ «СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ» не могло здійснювати досліджувані операції, трудові ресурси відсутні (звітність не надавалась), інформація про основні фонди відсутня (звіти не надавались). Отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції.

Отже, як вказано представником відповідача відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), сумніви щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (продавець), в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0728-16 від 28.07.2016 року (т.3 а.с. 8-10), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2016.

З метою підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0728-16 від 28.07.2016 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (т.3 а.с. 11-14; 36-39; 51-55; 77-81), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копію виписки по рахунку (т.3 а.с. 106-109).

При цьому, матеріли справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 3 а.с. 15-35; 40-50; 56-76; 82-105)

Також судом зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов встановлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом була використана отримана від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкова інформація від 24.10.2016 р. №584/10-13-14-04/39929641 щодо ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (податковий номер 39929641) з за звітний період декларування ПДВ серпень 2016 року, в якій встановлено відсутність трудових ресурсів, основних фондів, необхідних для ведення діяльності, невідповідність придбаного та реалізованого товарів.

Отже, як вказано представником відповідача відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), сумніви щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

Враховуючи вищенаведені обставини суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

При цьому, суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов'язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: акти прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.

Суд зазначає, що надані представником позивача до суду первинні документи складені у встановленому порядку.

При цьому, суд зазначає, що під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 року по справі №757/45601/17-к, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України – ОСОБА_4 з приводу придбання на його ім'я за грошову винагороду, суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Апекстрейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 40139962), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що у невстановлений слідством день та час в кінці квітня 2016 року, ОСОБА_4, знаходячись біля станції метро «Дружби Народів» в м. Києві, передав невстановленій слідством особі свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання установчих документів товариства, при цьому достовірно знаючи, що не здійснюватиме внесок у статутний фонд товариства, як засновник, і не збираючись, як вказано у цих документах, займатись підприємницькою діяльністю та виконувати обов'язки директора товариства, а також усвідомлюючи, що в подальшому статутні документи ТОВ «Апекстрейд ЛТД», які надають право на перереєстрацію товариства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використані іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи. Також судом у зазначеному рішення вказано, що після перереєстрації ТОВ «Апекстрейд ЛТД» на ім'я ОСОБА_4, який виступивши номінальним засновником та директором підприємства, останній самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи передав невстановленим слідством особам., які використовували підприємство з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації податкових зобов'язань за матеріальну винагороду суб'єктам господарської діяльності реального сектору економіки. Тобто, ОСОБА_4, діяв умисно за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою, з корисливих спонукань, усвідомлюючи що перереєстроване на його ім'я ТОВ «Апекстрейд ЛТД» створене не для здійснення реальної фінансово-господарської діяльності, отримання прибутку від такої діяльності тощо, а з метою прикриття незаконної діяльності.

Отже, Печерський районний суд міста Києва у вироку від 18.07.2018 року по справі №757/45601/17-к дійшов висновку, що умисні дії ОСОБА_4, які виразились у пособництві в придбанні суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, підлягають кваліфікації за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

З матеріалів адміністративної справи №820/4857/18 судом під час розгляду справи встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" №0523-16 від 23.05.2016 р., підписаний директором ТОВ "Апекстрейд ЛТД" ОСОБА_4, також директором ОСОБА_4 підписані і такі первинні документи як видаткові накладні №221 від 14.06.2016 року, №222 від 21.06.2016 року, №294 від 29.06.2016 року, №210 від 15.08.2016 року, №150 від 19.07.2016 року, №148 від 04.07.2016 року, №237 від 26.07.2016 року, №9 від 03.06.2016 року, №42 від 05.09.2016 року, №307 від 29.08.2016 року, податкові накладні №221 від 14.06.2016 року, №222 від 21.06.2016 року, №294 від 29.06.2016 року, №210 від 15.08.2016 року, №150 від 19.07.2016 року, №148 від 04.07.2016 року, №237 від 26.07.2016 року, №9 від 03.06.2016 року, №42 від 05.09.2016 року, №307 від 29.08.2016 року.

Таким чином, відповідно до висновків Печерського районного суду м. Києва, викладених у вироку від 18.07.2018 року по справі №757/45601/17-к, підтверджено фіктивність підприємства ТОВ "Апекстрейд ЛТД", з яким підприємство позивача мало договірні відносини, з моменту здійснення перереєстрації. Вироком Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2018 року по справі №757/45601/17-к встановлено, що директор ТОВ "Апекстрейд ЛТД" ОСОБА_4, під час вчинення дій направлених на придбання суб’єкта підприємницької діяльності діяв з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, з метою прикриття незаконної діяльності та вчинили підроблення документів з їх подальшим використанням.

Також, суд зазначає, що під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 року по справі № 755/4734/17-к, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України – ОСОБА_6 як засновника та директора ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЛЮС» (податковий номер 39929641).

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що на початку травня 2016 року ОСОБА_6, в денний час доби, біля закладу швидкого харчування «МcDonald’s» (МакДональдз), що розташований за адресою Броварський проспект, буд.27 у м. Києві, зустрілася з невстановленою досудовим розслідуванням особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду. Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, ОСОБА_6, з корисливих спонукань, погодилась на таку пропозицію.

Також судом вказано, що ОСОБА_6, реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надала копії паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016, в якому ОСОБА_6 зазначена як покупець частки у розмірі 50% у статутному капіталі, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016, в якому ОСОБА_6 зазначена як покупець частки у розмірі 50% у статутному капіталі, протокол №2 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016, в якому ОСОБА_6 зазначена як учасник та директор ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) та довіреність від 05.05.2016, в якій ОСОБА_6 зазначена як директор ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641).

Як встановлено судом у вказаному рішенні, в подальшому, 04.05.2016 за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою ОСОБА_6 зустрілася біля метро «Дарниця» міста Києва, а саме: біля закладу швидкого харчування «МcDonald’s» (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд.27 у м. Києві, де в присутності невстановленої слідством особи підписала надані останнім документи для проведення купівлі частки у статутному капіталі.

Як вказано судом на час підписання ОСОБА_6 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016, протоколу №2 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04.05.2016 та довіреності від 05.05.2016, остання розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (реєстраційної дії) ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641), оскільки ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником товариства буде призначено ОСОБА_6 і вона в подальшому до діяльності ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «КАЛАБРІЯ ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39929641) будуть займатись інші особи.

Отже, Дніпровський районний суд міста Києва у вироку від 12.04.2018 року по справі № 755/4734/17-к дійшов висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.205-1 КК України.

З матеріалів адміністративної справи №820/4857/18 судом під час розгляду справи встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" №0728-16 від 28.07.2016 р., підписаний директором ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" ОСОБА_6, також директором ОСОБА_6 підписані і такі первинні документи як видаткові накладні № 6 від 01 серпня 2016 р., № 30 від 13 вересня 2016 р., №39 від 08 серпня 2016 р., № 51 від 19 вересня 2016 р., податкові накладні № 6 від 01 серпня 2016 р., № 30 від 13 вересня 2016 р., №39 від 08 серпня 2016 р., № 51 від 19 вересня 2016 р.

Таким чином, відповідно до висновків Дніпровського районного суду м. Києва, викладених у вироку від 12.04.2018 року по справі № 755/4734/17-к, підтверджено фіктивність підприємства ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС", з яким підприємство позивача мало договірні відносини, з моменту здійснення перереєстрації. Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 12.04.2018 року по справі № 755/4734/17-к встановлено, що директор ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" ОСОБА_6, під час вчинення дій направлених на придбання суб’єкта підприємницької діяльності діяв з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, з метою прикриття незаконної діяльності та вчинили підроблення документів з їх подальшим використанням.

Також, під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до вироку Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2018 року по справі № 753/23956/17-к, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України – ОСОБА_5 з приводу придбання на її ім’я за грошову винагороду, суб’єкту господарської діяльності ТОВ «СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ» (податковий номер 40703298), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що у березні місяці 2017 року, у денний час доби ОСОБА_5, перебуваючи за тимчасовим місцем проживання «Центр обліку для бездомних осіб» за адресою м. Житомир, пров. Іподромний 15, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я Юрій пропозицію придбати (перереєструвати на своє ім'я) підприємство ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298). Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах ТОВ «Союз Кепітал Строй», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього керівника та власника вказаного підприємства, усвідомлюючи, що вказане підприємство придбається нею для здійснення незаконної діяльності невстановленими розслідуванням особами, ОСОБА_5 погодилась на таку пропозицію та надала відомості невстановленій досудовим розслідуванням особі для створення документів для перереєстрації підприємства на своє ім'я.

Судом також вказано, що усвідомлюючи, що діяльність ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) будуть здійснювати інші особи, реалізуючи умисел на придбання суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 засвідчила своїм підписом договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 22.02.2017 року, протокол №24/05 загальних зборів учасників ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 24.05.2017, статут ТОВ «Союз Кепітал Строй» (нова редакція), довіреність на представництво інтересів Товариства від 25.05.2017 року. Завірені таким чином установчі документи ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298), а також інші підписані документи, ОСОБА_5 надала невстановленій до судовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання їх для прикриття незаконної діяльності.

При цьому, у вказаному судовому рішенні зазначено, що з червня 2017 року невстановлені до судовим розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) для відображення наче б то наданих послуг підприємствам реального сектора економіки, що підтверджує факт використання ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) для прикриття незаконної діяльності. Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_5 не мала, підприємство перереєструвала на своє ім'я на прохання невстановленої до судовим розслідуванням особою без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_5 не складала, лише підписувала та передавала невстановленим до судовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) не складала та не підписувала, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавала та нікого на це не уповноважувала, жодних службових осіб ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) не призначала. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) в банківських установах ОСОБА_5 не вчиняла. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк", печаткою ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_5 ніколи не володіла, її місцезнаходження їй не відоме.

Отже, Дарницький районний суд м. Києва у вироку від 31.01.2018 року по справі № 753/23956/17-к дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 та обвинуваченою ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання та визнання її винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

З матеріалів адміністративної справи №820/4857/18 судом під час розгляду справи встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ТОВ «Союз Кепітал Строй» №0510-17 від 10.05.2017 р., підписаний директором ТОВ «Союз Кепітал Строй» ОСОБА_5, також директором ОСОБА_5 підписані і такі первинні документи як видаткова накладна № 48 від 16 травня 2017 р., податкова накладна № 48 від 16 травня 2017 р.

Таким чином, відповідно до висновків Дарницького районного суду м. Києва, викладених у вироку від 31.01.2018 року по справі № 753/23956/17-к, підтверджено фіктивність підприємства ТОВ «Союз Кепітал Строй», з яким підприємство позивача мало договірні відносини, з моменту здійснення перереєстрації. Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 31.01.2018 року по справі № 753/23956/17-к встановлено, що директор ТОВ «Союз Кепітал Строй» ОСОБА_5, під час вчинення дій направлених на придбання суб’єкта підприємницької діяльності діяла з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, з метою прикриття незаконної діяльності та вчинили підроблення документів з їх подальшим використанням.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що первинні документи складені позивачем та контрагентом ТОВ "Апекстрейд ЛТД", ТОВ "СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ" та ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" не можуть вважатися судом належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти придбання товарів, робіт чи послуг, а отже, позивачем по справі було неправомірно завищено суми податкового кредиту та неправомірно включено витрати по господарських операціях з вказаними контрагентами.

Таким чином, з огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №00001121411 від 11 червня 2018 року в частині нарахування податкових зобов’язань щодо взаємовідносин із контрагентами ТОВ "Апекстрейд ЛТД", ТОВ "СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ» та ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

Судом також з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ПП "ІНТЕРА АКТИВ" (продавець), в особі генерального директора ОСОБА_7, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0731-17 від 31.07.2017 року (т.2 а.с. 140-142), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0731-17 від 31.07.2017 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей (т.2 а.с. 143-148; а.с. 178-173), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копії виписок по рахунку (т.2 а.с. 217).

При цьому, матеріли справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 2 а.с. 149-177; 184-216).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації у звітному періоді ПП «ІНТЕРА АКТИВ» не придбавало товари, що нібито реалізовувало на адресу підприємства позивача, а отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції, а відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), дає підстави для сумнівів щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

Також представником відповідача вказано на наявні у первинних документах недоліки.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП" (продавець), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0110-17 від 10.01.2017 року (т.3 а.с. 110-112), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0110-17 від 10.01.2017 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (т.3 а.с. 113-116), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копії виписок по рахунку (т.3 а.с. 143).

При цьому, матеріали справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 3 а.с. 117-142).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації у звітному періоді ТОВ «ФІОЛЕНТ ГРУПП» не могло здійснювати досліджувані операції, інформація про основні фонди відсутня, а отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції, а відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), дає підстави для сумнівів щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

Також представником відповідача вказано на наявні у первинних документах недоліки.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "ГРАНДСЕРВИС" (продавець), в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0206-17 від 06.02.2017 року (т.3 а.с. 144-147), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0206-17 від 06.02.2017 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей (т.3 а.с. 148-151; 163-170; 216-218; 221-224), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копії виписок по рахунку (т.3 а.с. 250, т.4 а.с. 1-3).

При цьому, матеріли справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 3 а.с. 152-162; 171-215; 219-220; 225-249).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації у звітному періоді ТОВ «ГРАНДСЕРВИС» не могло здійснювати досліджувані операції, оскільки у останнього трудові ресурси відсутні, інформація про основні фонди відсутня, а також наявна невідповідність придбаного та реалізованого товару. При цьому, у звітному періоді підприємство не придбавало товари, що нібито реалізовувало на адресу позивача, а отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції, а відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), дає підстави для сумнівів щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

Також представником відповідача вказано на наявні у первинних документах недоліки.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та ТОВ "АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА" (продавець), в особі директора ОСОБА_10, що діє на підставі статуту, укладено договір купівлі-продажу № 0614-17 від 14.06.2017 року (т.4 а.с. 4-6), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставляти на умовах, указаних у цьому договорі другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом продажу є електронні компоненти та інші ТМЦ з найменуванням, кількістю та цінами у прибутково-касових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно із п.6.2 договору купівлі-продажу сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених продавцем згідно з видатково-прибутковими накладними та/або актами приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Як передбачено положеннями п.7.1 договору покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцем. Відповідно до п. 10.1 договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу № 0614-17 від 14.06.2017 року представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (т.4 а.с. 7-11), а також на підтвердження здійснення оплати представником позивача до суду надано копії виписок по рахунку (т.4 а.с. 29).

При цьому, матеріли справи містять копії первинних документів на підтвердження подальшої реалізації позивачем придбаних товарів в рамках здійснення власної господарської діяльності, а саме видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (т. 4 а.с. 12-28).

Зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації у звітному періоді ТОВ «АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА» не могло здійснювати досліджувані операції,оскільки у останнього трудові ресурси відсутні, інформація про основні фонди відсутня, а також наявна невідповідність придбаного та реалізованого товару. При цьому, у звітному періоді підприємство не придбавало товари, що нібито реалізовувало на адресу позивача, а отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції, а відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень), дає підстави для сумнівів щодо достовірності виписаних видаткових накладних свідчить про неможливість виготовлення чи придбання у інших СГД товарів, нібито реалізованих ТОВ «ОМІКРОН ЕК», та безтоварність здійснених операції.

Також представником відповідача вказано на наявні у первинних документах недоліки.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та первинні документи спростовують доводи контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять та судом в рамках офіційного з'ясування обставин у справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача ТОВ “ФІОЛЕНТ ГРУПП” (код 40788125), ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422), ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА”, ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175), які б набрали законної сили.

Стосовно посилань представника відповідача в запереченнях проти позову та в акті перевірки на ненадання позивачем до перевірки документів, які б підтверджували походження та придбання контрагентами позивача до продажу позивачу товару, а також стосовно посилання відповідача на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація, а саме: податкова інформація, складена фахівцями Києво - Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо ТОВ “ФІОЛЕНТ ГРУПП” (код 40788125) №133/10-13-14-04/40788125 від 16.02.2017 року за звітні періоди декларування ПДВ з питань проведення господарських операцій з контрагентами покупцями за період січень 2017 року, податкова інформація ГУ ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422) №27/14-29-14-07/40952422 від 11.04.2017 року за звітні періоди декларування ПДВ з питань проведення господарських операцій з контрагентами покупцями за період грудень 2016, січень-березень 2017 року, податкова інформація ГУ ДФС у Миколаївскій області щодо ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА” (код 40394278) №195/14-29-14-08/40394278 від 10.10.2017 року за звітні періоди декларування ПДВ з питань проведення господарських операцій з контрагентами покупцями за період жовтень 2016 - вересень 2017 року, податкова інформація ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175) №7823/7/05-99-12- 19/40047175 від 26.09.2017 року , суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Таким чином, оскільки первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ “ФІОЛЕНТ ГРУПП” (код 40788125), ТОВ “ГРАНДСЕРВИС” (код 40952422), ТОВ “АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА”, ТОВ “ІНТЕРА АКТИВ” (код 40047175) оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства, то на разі наявні підстави для часткового скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00001121411 від 11 червня 2018 року в сумі на суму податкового зобов'язання у розмірі 131753 (сто тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. та на суму штрафних санкцій у розмірі 32938 (тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 25 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00001121411 від 11 червня 2018 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 131753 (сто тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. та на суму штрафних санкцій у розмірі 32938 (тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 25 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 42, оф. 333, код ЄДРПОУ - 36626862) сплачену суму судового збору в розмірі 2470 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ - 39599198).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.