Рішення № 77017517, 10.10.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2/325/320/2018р.

325/886/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., при секретарі Міняйло А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 28.01.2010 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого остання отримала у позивача кредит у розмірі 4000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначеним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2018 року має заборгованість в сумі 28891,97 грн., яка складається з: 3710,97 грн. – заборгованість за кредитом; 23029,00 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1352,00 грн. – штраф (процентна складова). У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 28891,97 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1762,00 грн.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника ПАТ КБ “ПриватБанк”, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка повторно у судове засідання не з?явилася, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи; не повідомила суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надала. Згідно матеріалів справи справа неодноразово призначалася до розгляду, та відповідачці було відомо про наявність позовної заяви позивача до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить заява від 12.07.2018 року про відкладення розгляду справи, призначеної на 12 липня 2018 року на 09-00 годину, для звернення до центру безоплатної правової допомоги.

Однак надалі відповідачка у судові засідання, призначені на 14.08.2018 р на 11-30 год та 10.10.2018 р на 13-00 годину, не з’явилася, на адресу суду повернулися поштові повідомлення з причиною повернення за закінченням терміну зберігання.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання за № 288/06-18 від 21.06.2018 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 27, кв. 11.

Заяв про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) відповідачкою не надано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає та не знаходиться.

Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причину своєї неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.01.2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, згідно копії заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, обумовивши пунктами 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент (а.с. 8, 9, 10-15).

Відповідно до п. 3.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк відкриває клієнту карткові рахунки, видає клієнту картки, їх вид і строк дій визначений в заяві і в пам’ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Згідно п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

При розгляді справи встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем і надав відповідачу платіжну картку «Універсальна», збільшивши згодом кредитний ліміт.

Однак, відповідачем зобов’язання за договором належним чином не виконувались, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості за договором (а.с. 5-7), в розмірі 28891,97 грн., яка складається із: 3710,97 грн. - заборгованості за кредитом; 23029,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,00 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів у розмірі 1852,00 грн, з яких відповідно до п. 8.6 умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 1352,00 грн. - штраф (процентна складова).

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання зобов’язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Таким чином, суд вважає, що з відповідачки має бути стягнута сума заборгованості по кредиту за кредитним договором б/н від 28.01.2010 року, а саме 3710,97 грн. – заборгованість за кредитом; 23029,00 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у постанові від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене Верховний Суд України прийшов до висновку, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Суд в свою чергу зазначає, що умовами кредитного договору від 28 січня 2010 року, укладеного між сторонами, фактично закріплена подвійна цивільна відповідальність позичальника одного виду за одне та за одне й те саме порушення, оскільки відповідач повинен сплатити на користь банку за порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, як два штрафи, так й нараховану суму пені.

На підставі переліченого суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог банку в частині стягнення з відповідача фіксованої суми штрафу в розмірі 500 грн. та відсоткового штрафу в розмірі 1352,00 грн., за кредитним договором від 28 січня 2010 року, оскільки два штрафи являють собою подвійну цивільно-правову відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення, при наявності такої відповідальності, як пеня, за те саме порушення умов даного договору.

Проте, суд вважає необхідним стягнути з відповідача розмір нарахованої пені та комісії у розмірі 300,00 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 1649 грн. 05 коп..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, к/р 29092829003111, МФО: 305299) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 січня 2010 року у розмірі 27039 (двадцять сім тисяч тридцять дев’ять) гривень 97 копійок, яка складається із: 3710,97 грн. - заборгованості за кредитом; 23029,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, к/р 29092829003111, МФО: 305299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев’ять) гривень 05 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 10.10.2018 року.

Суддя Г.А. Васильцова