
Справа № 420/5237/18
УХВАЛА
10 жовтня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І, -
ВСТАНОВИВ:
09.10.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І.
10.10.2018 року через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив: зупинити дію рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 04.10.2018 року № 425-І «Про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови ОСОБА_1» до моменту розгляду справи № 420/5237/18 по суті; заборонити державному реєстратору проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу зміни керівника Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04378876) з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на інших осіб до моменту розгляду справи № 420/5237/18 по суті.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, що очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача, про що свідчать, зокрема, відсутність печатки на рішенні Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 04.10.2018 року № 425-І «Про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови ОСОБА_1», прийняття оскаржуваного рішення після закриття сесії діючим головою. Про порушення прав, свобод та інтересів позивача такими діями свідчить стрімке порушення стану здоров’я, знаходження її на лікарняному, переведення до стаціонару обласної лікарні з Татарбунарської центральної районної лікарні.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору по цій справі є законність рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 04.10.2018 року № 425-І «Про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови ОСОБА_1».
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, представник позивача не навів та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, представником позивача у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Крім того, в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 року № 425-І.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко
Судове рішення № 77017169, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/5237/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: