Ухвала суду № 77017014, 10.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/1466/15-к

10.10.2018

Провадження №1-в/311/140/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Кудінова В.І.

за участю: прокурора Петренка В.О.

засудженої ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василівка клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування амністії та звільнення від покарання, суд

В С Т А Н О В И В:

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 04.09.2017 (справа №311/1466/15) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, випробувальний строк призначено тривалістю 1 рік. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 вересня 2018 року вищевказаний вирок суду залишено без змін.

Засуджена ОСОБА_1 просить суд застосувати до неї акт амністії та на підставі пункту «в» статті 1, статті 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» повністю звільнити від основного та додаткового покарання, яке призначено вироком Василівського районного суду Запорізької області від 04.09.2017 (справа №311/1466/15) у вигляді: 4 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік та покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Засуджена ОСОБА_1 та її захисник адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просять задовольнити.

Прокурор Петренко В.О. не заперечує проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані матеріали, прийшов до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, №1810-УІІІ.

Частина 1 статті 13 Закону №1810-VIII встановлює, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Так, згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за злочин вчинений з необережності у 2015 році, тобто до дня набрання чинності Законом №1810-УІІІ.

Пунктом «в» статті 1 Закону №1810-УІІІ передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно зі статтею 10 Закону №1810-VIII питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників. Застосування цього Закону здійснюється щодо: а) осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Так, санкція частини 2 статті 286 КК України передбачає найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 (восьми) років, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України не є особливо тяжким злочином, а відноситься до тяжких злочинів.

Засуджена має двох дітей, яким не виповнилось 18 років, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьківських прав не позбавлена, проживає разом з дітьми. На момент набрання чинності Законом №1810-VIII та на цей час, основне покарання у вигляді позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік не виконано.

ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які зазначені у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та в статті 9 Закону України №1810-VIII від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, має двох неповнолітніх дітей, а основне покарання у вигляді позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавлення її права керування транспортним засобом не виконано.

Засуджена підпадає під дію пункту «в» статті 1 та статті 15 Закону №1810-УІІІ, як наслідок до неї може бути застосовано амністію і звільнення від основного та додаткового покарання.

Таким чином, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового призначеного покарання на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році», ст.ст. 74, 86 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування амністії та звільнення від покарання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2017 року за ч.2 ст.286 КК України у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік - на підставі п. в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Суддя М.А. Носик