Рішення № 77016227, 09.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року справа № 810/3818/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс», в якому орган доходів і зборів просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Миронівський агрокомплекс», що перебуває у податковій заставі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. При цьому здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу.

За цих обставин позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач правом надати письмові заперечення чи пояснення по суті позовних вимог не скористався.

Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме, 08835, Київська область, с. Росава, вул. Бібліотечна, буд. 23 та була вручена уповноваженому представнику відповідача 16.08.2018.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миронівський агрокомплекс» зареєстроване Миронівською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 11.07.2012, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №13411020000000704, місцезнаходження юридичної особи: 08835, Київська обл., Миронівський р-н, с. Росава, вул. Бібліотечна, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи: 38164261 (а.с.11).

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, взятий на податковий облік з 12.07.2012 за №8007 (а.с.11).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи інтегрованих карток, у відповідача обліковується податковий борг з податку на землю та податку на додану вартість у загальному розмірі 2833788,99 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з податку на додану вартість та орендної плати за землю виникла на підставі самостійно задекларованих сум, які підтверджуються наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з орендної плати за землю та податку на додану вартість, та нарахованої пені (а.с.74-75,76-77,78-79,80-81,82-83,84-85).

Судом встановлено, що з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідача, податковий орган вже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовними заявами про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості.

Постановами Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 в адміністративній справі №810/3554/16 та від 30.01.2018 в адміністративній справі №810/4114/17 задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у Київській області про стягнення з ТОВ «Миронівський агрокомплекс» податкового боргу у загальному розмірі 2 154105,53 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою погашення існуючої за відповідачем заборгованості та виконання вказаних постанов позивач звертався до банків, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак, інкасові доручення були повернені без виконання.

Так, інкасові доручення від 11.12.2017 №8 про перерахування 122 780,72 грн., від 19.06.2018 №51 на суму 122780,72 грн. повернуто ПАТ КБ «Глобус» без виконання згідно розділу 4 «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 за №11.

Інкасові доручення від 11.12.2017 №9 про перерахування 157 688,95 грн., від 29.01.2018 №12 на суму 151 030,75 грн., від 19.06.2018 №50 на суму 157688,95 грн., від 19.06.2018 №49 на суму 157688,95 грн., від 29.05.2018 №33 на суму 151030,75 грн. повернуто ПАТ КБ «Глобус» без виконання на підставі п.12.11, п.12.6, п.12.7 глави 12 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004 - на рахунку платника відсутні кошти для забезпечення виконання інкасового доручення (розпорядження).

Інкасове доручення від 29.01.2018 №13 про перерахування 151 030,75 грн., від 29.05.2018 №28 на суму 151030,75 грн. повернуто ПАТ «Укрсиббанк» без виконання на підставі п.10.9 глави 10 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 22 від 21.01.2004 - кошти арештовані іншим виконавчим документом.

Інкасове доручення від 29.01.2018 №6 про перерахунок 151 030,75 грн., від 29.05.2018 №34 на суму 151030,75 грн. повернуто без виконання відповідно до п.2.5 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 28.12.2014, а саме- страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Інкасове доручення від 19.06.2018 №52 про перерахунок 140943,02 грн. повернуто ПАТ КБ «Глобус» без виконання згідно розділу 4, статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.

З наданих інкасованих доручень вбачається, що їх повернуто без виконання з підстав відсутності грошових коштів на рахунку платника податків, на підставі обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України та НБУ, та арештом коштів на підставі інших виконавчих документів.

Одночасно з цим судом встановлено, що Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийняте рішення від 22.08.2016 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим ТОВ "Миронівський Агрокомплекс" було здійснено опис майна, про що складено акт від 23.09.2016 №3 (а.с. 12-13).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що посадовими особами податкового органу було проведено опис майна відповідача та віднесено у податкову заставу майно ТОВ "Миронівський Агрокомплекс", загальна вартість якого становить 189008,00 грн.

На підставі акта про опис майна від 23.09.2016 №3 державним реєстратором філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 23.09.2016 №3 (а.с. 14).

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового Кодексу України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 Податкового Кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових декларацій, де позивач самостійно визначав податкові зобов'язання, рішеннями судів у справах №810/3554/16 та №810/4114/17, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 2833788,99 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Київській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс» (ідентифікаційний код 38164261, місцезнаходження: 08835, Київська область, с. Росава, вул. Бібліотечна, буд. 23) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата складення повного рішення суду 09.10.2018.

Суддя Леонтович А.М.