Рішення № 77015777, 02.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 р. Справа№805/4338/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): № Ф-783-17 від 03 листопада 2017 року, № Ф-783-17 від 05 лютого 2018 року, № Ф-783-17 від 03 травня 2018 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем при винесенні спірних рішень не враховано приписи пункту 9-3 розділу VIII Закону України № 2464, відповідно до якого платники податків які розташовані на території населених пунктів де проводилась антитерористична операція звільняються від виконання обов'язків , визначених ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Також, посилаючись на Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набрав чинності 15.10.2014 року, зазначає, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Також посилається на відповідь Торгово-промислової палати,яка зазначила, що оскільки статтею 9-4 Закону України № 1669 не передбачено застосування штрафних санкцій та відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року за умови здійснення діяльності за цей період на території АТО, надання сертифікату у даному випадку не передбачено. Крім того, постановою від 23.10.2017 року у справі № 805/3009/17а було скасовано вимогу № Ф-783-17 від 15.05.2017 на суму 7264,83 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Незважаючи на прийняте судове рішення податковим органом було включено до спірних податковим вимог суму скасованої податкової вимоги № Ф-783-17 від 15.05.2017 року.

Таким чином, вважає спірні податкові вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, просив позовні вимогу задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в яких останній зазначає, що оскаржувані позивачем вимоги є законними та прийнятими на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок відповідно до Податкового кодексу України підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також, зазначив, що якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі вимоги Закону №2464.

Крім того, відповідач зауважив, що борг з єдиного внеску, визначений до сплати у вимозі виник після 01.01.2016 року. Також зазначає, що позивач не надавав сертифікат торгово-промислової палати до податкового органу.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що заборгованість з єдиного соціального внеску виникла у позивача починаючи з 2014 року. В кожній оскаржуваній вимозі присутня сума попередніх вимог. Позивач самостійно не нараховував суми єдиного соціального внеску, відповідні звіти податковому органу не надавались, тому вважає безпідставним формування спірних податковим вимог відповідачем.

Ухвалою від 12 червня 2018 року позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишена без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 22 серпня 2018 року.

22 серпня 2018 року у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 07 вересня 2018 року

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справи до судового розгляду по суті 02.10.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсягу.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 85732, Донецька обл., Волноваський район смт.Новотроїцьке, вул. Покровська, буд. 64, що підтверджується наявним в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом було винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску: № Ф-783-17 від 03 листопада 2017 року, № Ф-783-17 від 05 лютого 2018 року, № Ф-783-17 від 03 травня 2018 року.

Позивачем було направлено скаргу від 01.12.2017 року до Державної фіскальної служби України на вимогу № Ф 783-17 від 03.11.2017 за результатами розгляду якої відповідачем 05.01.2018 року у задоволенні скарги було відмовлено спірна вимога залишена без змін.

Наведені обставини не є спірними між сторонами.

Підставою застосування штрафних санкцій та пені за оскаржуваним рішенням стало сплата позивачем зобов’язань з єдиного внеску з порушенням визначеного Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” строку сплати. Правомірність прийнятих вимог є спірною обставиною у межах цієї справи.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час прийняття відповідачем спірних рішень, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як було встановлено у судовому засіданні позивач знаходиться смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області.

Серед цього переліку зазначено смт.Новотроїцьке Волноваськоого району Донецької області (місто державної реєстрації підприємства позивача).

Тобто, у період невиконання обов’язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція.

Посилання відповідача на те, що у відповідача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин крім того, заява про звільнення від виконання обов’язків залишена без задоволення не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до частини 3 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Подання заяви платником єдиного внеску до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання є передумовою звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, а не відповідальності за невиконання таких обов’язків.

Разом з цим, позивач звертався до Донецької Торгово-промислової палати з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин та отримав відповідь від 21.07.2017 № 506/12.1-20-03 , відповідно до якої оскільки статтею 9-4 Закону України № 1669 не передбачено застосування штрафних санкцій та відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року за умови здійснення діяльності за цей період на території АТО, надання сертифікату у даному випадку не передбачено.

Отже, доводи відповідача в частині ненадання позивачем сертифікату суд приймає.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи позивач надав податковому органу заяву про звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування 21.06.2017 року.

Таким чином, в силу положень абзацу 3 пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, суд бере до уваги посилання позивача про те, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року у справі № 805/3009/17а було скасовано вимогу № Ф-783-17 від 15.05.2017 на суму 7264,83 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Втім податковим органом було включено суму скасованої податкової вимоги до складу спірних податкових вимог.

Зазначена обставина визнається відповідачем, отже не є спірною.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2114,40 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжними дорученнями № 204 від 06.06.2018 на суму 704.80 грн та № 211 від 15.06.2018 року на суму 1409.60 грн.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114,40 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичного особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги № Ф-783-17 від 03.11.2017 на суму 11488,83 грн., №Ф-783-17 від 05 лютого 2018 року на суму 13600,83 грн., №Ф-783-17 від 03.05.2018 року на суму 16 058,01 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 8732, Донецька обл., Волноваський район смт. Новотроїцьке, вул. Покровська,64) судовий збір у розмірі 2114 ( дві тисячі сто чотирнадцять ) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2018 року днів.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.