Рішення № 77015661, 27.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 р. Справа№805/2721/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Головного управління Держпраці у Донецькій області (юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, буд. 82 , код ЄДРПОУ 39790445) ь; про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 74 460,00 грн.,

За участі представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якій просить суд:

- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу ФОП ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення № 05 -16-3300/0007/26 від 20.03.2018 року про стягнення у вигляді штрафу у розмірі 74 460,00 грн.;

- стягнути на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб’єкта владних повноважень.

Ухвалою від 07 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 805/2721/18-а та призначено підготовче провадження.

Ухвалою від 27 червня 2018 року суд за клопотанням позивача продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 27 липня 2018 року.

Під час підготовчого судового засідання вирішено закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду по суті на 22 серпня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року зупинено провадження у справі до 27 вересня 2018 року.

У судове засідання, призначене на 27 вересня 2018 року сторони з’явились та було поновлено провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач у позовній заяві не заперечував, що фахівцями Головного управління Держпраці у Донецькій області у період часу з 27.02.2018 року по 28.02.2018 року було здійснене інспекційне відвідування, за результатами якого 28.02.2018 року було складено акт № 05-16- 3300\0007, в якому були зазначені порушення. Проте, позивач зауважив суду, що виявлені порушення були усунуті 06.03.2018 року, про що повідомлено Головне управлінні Держпраці в Донецькій області в запереченні на акт перевірки від 13.03.2018 року.

Також, позивач зазначає, що оскаржувана постанова являється незаконною та необґрунтованою, оскільки під час її винесення відповідачем не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, дотримані процесуального порядку розгляду справи.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні, оскільки управління Держпраці діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та міжнародними договорам.

Окрім того, відповідач зазначив, що заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та відзиві на позовну заяву, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем.

26 лютого 2018 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на ім'я позивача направлено повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб’єкта господарювання з 27 лютого по 8 лютого 2018 року щодо дотримання вимог законодавства про працю /арк. справи 8/.

За наслідками проведеного інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю № 05-16-3300/0007 від 28 лютого 2018 року, яким встановлено порушення вимог частини сьомої статті 96 КЗпП, частини сьомої статті 6 Закону України № 108 та частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України № 158 /арк. справи 9-12/.

19 березня 2018 року відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № 05-16-3300/0007/0009, яким зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у строк до 23.03.2018 року /арк. справи 13/.

Зазначений припис було отримано позивачем 19.03.2018 року, що підтверджується особистим підписом позивача у зазначеному приписі.

На виконання зазначеного припису позивач звернулась до заступника начальника: відділу контролю східного напрямку ОСОБА_4 із листом від 20.03.2018 року «Усунення порушень зазначені в приписі № 05-16-3300/0007/0009 від 19 березня 2018 року», у якому повідомила про усунення виявлених порушень, на підтвердження чого позивачем були надані відповідні документи /арк. справи 14-17/.

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 28 лютого 2018 року № 05-16-3300/0007 щодо порушень фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 відповідачем 20 березня 2018 року було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-16-3300/0007/26, якою на позивача накладено штраф у розмірі 74 460,00 грн. /арк. справи 20- 21/.

21 березня 2018 року відповідачем було складено протокол про адміністративні правопорушення № 05-16-330/0007/0019, який було вручено позивачеві 21.03.2018 року. При цьому, згідно зазначеного протоколу, позивач надала пояснення, згідно яких зазначила, що порушення, зазначені в протоколі виконані в повному обсязі та працівникам індексація заробітної плати виплачена у повному обсязі /арк. справи 18-19/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У (далі Закон №877-У) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-У заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з цим Законом, орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та Необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. З Закону №877-У).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19-24 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або не виїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписують інспектором праці, що кого проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно пункту 23 зазначеного Порядку припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування йо рушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідний акт був складений 28 лютого 2018 року, а зауваження позивача до зазначеного акту розглянуті відповідачем - 16 березня 2018 року /арк. справи 22-23/.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзде інспектування, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об’єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Водночас, суд зауважує, що оскаржувана постанова була винесена відповідачем та відповідно застосовано штраф до позивача 20 березня 2018 року - тобто до спливу строку; встановленого для усунення виявлених порушень (23.03.2018 року - згідно припису про усунення).

Окрім того, як встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи відповідні порушення усунуті позивачем як до складання припису, так і до прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Суд погоджується з позицією відповідача, що саме Кодексом законів про працю України (нормами статті 265) встановлюється відповідальність за виявлене порушення вимог законодавства про працю.

Однак, суд зазначає, що державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов’язань.

Так, відповідно до пункту 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Отже, законодавець надає право суб’єкту владних повноважень при проведенні аналізу вносити припис та/або вживати відповідні заходи відповідальності.

Також, суд зазначає, що одним із принципів, визначених Конвенцією з прав людини та нормами статті 2 КАС України є принцип пропорційності, відповідно до якого суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Як вбачається з матеріалів справи, 27-28.02.2018 року було здійснене інспекційне відвідування, за результатами якого 28.02.2018 року було складено акт № 05-16- 3300\0007 про порушення норм законодавства про працю, проте, позивач виявлені порушення усунув 06.03.2018 року, про що повідомлено Головне управлінні Держпраці в Донецькій області в запереченні на акт перевірки від 13.03.2018 року.

А тому, можна зробити висновок, що при прийнятті постанови про накладення штрафу відповідачем не було дотримано принципу пропорційності, а саме не враховано, які несприятливі наслідки для інтересів позивача виникнуть при застосуванні фінансової санкції у розмірі 74 460,00 грн. при встановленні порушення про недоплату індексації заробітної плати на загальну суму 425,39 грн. (платіжні доручення на суму 135,39 грн. та 290,00 грн.). А тому, можна констатувати, що відповідачем не дотримано принципу пропорційності для пошуку справедливого балансу публічних і приватних інтересів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно норм частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини пятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред’явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем за подання до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 74 460,00 грн.– задовольнити повністю.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення № 05-16-3300/0007/26 від 20.03.2018 року про стягнення у вигляді штрафу у розмірі 74 460,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, буд. 82 , код ЄДРПОУ 39790445) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 вересня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.